Апатія, безвольність, байдужість, невміння думати, небажання втручатись, рабська психологія, готовність за гречку чи за грошову купюру голосувати на виборах. Звідки це у значної частини оспіваних в піснях волелюбних і гордих українців?
Історія, подорожі
Колись, ще до війни, ми почали з чоловіком подорожувати світом. Ці подорожі не тільки збагатили нас неоціненним досвідом, незабутніми зустрічами, набутими знаннями, неочікуваними панорамами і палітрами, смаками, відчуттями і емоціями. А дозволили побачити себе іншими, відчути нове дихання і отримати нові крила.
Цей текст був написаний вісім років тому. Коли вцілілий на ту пору міст, якого я не бачила майже 30 років, між тоді ще Червонозаводським і Гаївщиною Лохвицького району, розбурхав такі приємні дитячі спогади. Схоже, що мине ще якихось декілька років і від того моста залишаться тільки спогади. А якщо не зупинити войовниче налаштовану чиновницьку братію […]
Життя видатного вченого-економіста, наукові теорії якого лягли в основу всесвітньовідомої економічної теорії кейнсіанства, яку сьогодні вивчають всі економісти світу, Михайло Іванович Туган-Барановський, тісно пов’язане з Лохвицею. В лохвицький період свого життя майбутній міністр національної Держави українців, переконаний марксист відмовляється від своїх переконань і приходить до самоусвідомлення себе українцем і цінности українства взагалі. Що спричинило таку […]
Першим по-справжньому весняним днем ми знову опинилися в лубенських Хорошках, куди на ці святкові дні з різних куточків країни зібралися цікаві та непересічні люди. Руїни замку, які наразі є приватною власністю і аж ніяк ніде не зафіксовані як архітектурна пам’ятка, цього разу піднесли неочікуваний сюрприз.
Продовження. Початок: Товариство сільських господарів Лохвиччини. Сто літ минуло, проблеми схожі. Документ
Занадто низький рівень взаємодії та розвитку громадськості. Засилля посередників. Вкрай ненормальні умови збуту вирощеної сільгосппродукції. Непорозуміння з владою. Як з′ясувалося, саме такі проблеми, майже такими ж словами, понад сто років тому озвучували сільські господарі, які мешкали і працювали на Лохвиччині.
1974-1975 роках Лохвиця осиротіла, навіть не усвідомлюючи вагу своєї втрати. Районне партійне начальство, не моргнувши оком, дало добро на знесення неоціненної з точки зору дня сьогоднішнього архітектурної пам’ятки – Народного Дому.
Видатний полтавець, етнограф, член Кирило-Мефодіївського Братства, чоловік М. Вілінської (Марко Вовчок) Опанас Маркович (Маркевич) народився 8 лютого 1822 р. в селі Кулажинці (нині Гребінківський район Полтавської області).
Голодомор був не десь, він був саме на цій землі і не з кимось, а саме з нами. Поясню на прикладі своєї сім’ї.