Останнім часом лохвицькі соцмережі рясніють повідомленнями про благодійну кампанію. З видачі гуманітарної допомоги родинам військових. Здавалось би, можна тільки вітати. Тому і спробуємо розібратись, кому саме вона призначена. І кому слід за неї дякувати.
Життя громади
Про атмосферу бюджетної сесії – 2025 в сесійній залі. І про землю – батьку екс-міністра
Минулого тижня я бідкалася про пастку на бобрів. Навіть не здогадуючись, що поблизу існує ще одна, значно більша і цинічніша за масштабами загроза.
Майже рік, як при Благовіщенській церкві ПЦУ в Лохвиці після Літургії працює Недільна школа.
26 листопада 2024 року я відвідала судове засідання Лохвицького районного суду в якості вільного слухача.
Вчора лохвицькі соцмережі збурила не стільки новина про вирубування сосни в значних обсягах в лісі поблизу села Млини. Як повне ігнорування на людське обурення і на прохання прояснити ситуацію з вирубкою з боку призначеної, а не обраної старости Наталії Давиденко. Ще – депутата, який проживає в Млинах Володимира Борисенка. А також багатолітнього, ще з часів […]
Сто тридцять кілометрів до кордону з ворогом. Ключова дорога Київ-Суми. Об’єкти критичної інфраструктури. Табуни шахедів, які пролітають в небі над громадою. Російська агентура серед нас. Невтішні новини з фронту. В цей час місцеве добровільне формування без пояснень штучно ліквідовують.
Сесія Лохвицької міської ради 7 листопада остаточно підтвердила, що сумновідома лохвицькій громаді група ЛохвиЧина нарешті отримала те, що хотіла.
В це важко повірити, але на порядку денному чергової сесії Лохвицької міської ради є питання, яке свідчить: або про совковість. Або про невігластво. Або й про дрібну особисту помсту за повернуту українцям церкву в Лохвиці. Або й про ворожість до українства тих, хто сьогодні керує громадою.
Завершується третій рік повномасштабного вторгнення. В Лохвицькій громаді, яка налічує понад 100 працівників апарату міськради, має майже півмільярдний бюджет, ветеран – наодинці зі своїми проблемами.