Середа, 4 Грудня, 2024
Історія, подорожі

Як в Лохвицю повернулася помісна українська церква

«Кажуть бачили, як батюшку Міхаіла виводили в кайданках. А ще  чули, як на території Благовіщенської церкви стріляли». А ще «розкольники захопили Храм в Лохвиці». Вирує лохвицька «народна усна творчість», малює все нові картинки стосовно останніх подій навколо Благовіщенської церкви. Що ж було насправді і що сталося, розповідаємо.

Як в Сумах знайти причал Одіссея

Війна позбавила багатьох з нас можливості мандрувати. Але водночас показала нам цінність того, що ми раніше мало помічали. Наших Людей, нашого краю. Тому озираємось навколо і знаходимо те, на що раніше не вистачало часу.

Шулики: обрядова страва з еротичним підтекстом

У серпні українці шанують Спаса. І починають 14 серпня з Медового, або з Маковія. Православна церква шанує цей день як Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста. Але ми розкажемо вам про шулики по-народному, так, як було заведено їх готувати, подавати, що все це означало. І розкажемо так, як ніхто ще не оповідав.

Пам’яті Ігоря Кривчуна (з вІдеоархіву телекомпанії «Астра»)

Ці відео були записані на початку 2000-х років. Тоді ми навіть не задумувались, що через 20 років вони дозволять так явно відчути дихання тих днів, їх музику. Що думали, про що мріяли, чим жили. Вашій увазі пропонуємо розмову з нашим земляком – музикантом і непересічною людиною – Ігорем Кривчуном. Якого вже 12років немає з нами.

«Ихтамнет» сто років тому: як Росія брехала в 1919 році про вторгнення в Україну

Ті, хто стежить за розвитком подій у Криму та на Донбасі, пам’ятають сакраментальну відповідь російського Президента в 2014-му році на запитання, що роблять кадрові російські військові в Криму: «Их там нет». Ця ж риторика про громадянський конфлікт в Україні, де за зброю взялися місцеві «ополченці», які у «воєнторзі» купили озброєння і військову форму, продовжилася і […]

Повстанський рух 20-х–30-х рр ХХ століття на Полтавщині та Сумщині в архівних документах. Ч.2.

Влаштувавши тотальний грабунок українського селянства, «червоний терор», «совєти» не сумнівалися, що їхній успіх багато в чому залежатиме саме від того, чиїми іменами будуть названі вулиці і які пам’ятники  мають постати замість тих, які мали бути, за їх задумом, стерті в людської пам’яті.