Життя видатного вченого-економіста, наукові теорії якого лягли в основу всесвітньовідомої економічної теорії кейнсіанства, яку сьогодні вивчають всі економісти світу, Михайло Іванович Туган-Барановський, тісно пов’язане з Лохвицею. В лохвицький період свого життя майбутній міністр національної Держави українців, переконаний марксист відмовляється від своїх переконань і приходить до самоусвідомлення себе українцем і цінности українства взагалі. Що спричинило таку […]
Історія, подорожі
Першим по-справжньому весняним днем ми знову опинилися в лубенських Хорошках, куди на ці святкові дні з різних куточків країни зібралися цікаві та непересічні люди. Руїни замку, які наразі є приватною власністю і аж ніяк ніде не зафіксовані як архітектурна пам’ятка, цього разу піднесли неочікуваний сюрприз.
Продовження. Початок: Товариство сільських господарів Лохвиччини. Сто літ минуло, проблеми схожі. Документ
Занадто низький рівень взаємодії та розвитку громадськості. Засилля посередників. Вкрай ненормальні умови збуту вирощеної сільгосппродукції. Непорозуміння з владою. Як з′ясувалося, саме такі проблеми, майже такими ж словами, понад сто років тому озвучували сільські господарі, які мешкали і працювали на Лохвиччині.
1974-1975 роках Лохвиця осиротіла, навіть не усвідомлюючи вагу своєї втрати. Районне партійне начальство, не моргнувши оком, дало добро на знесення неоціненної з точки зору дня сьогоднішнього архітектурної пам’ятки – Народного Дому.
Видатний полтавець, етнограф, член Кирило-Мефодіївського Братства, чоловік М. Вілінської (Марко Вовчок) Опанас Маркович (Маркевич) народився 8 лютого 1822 р. в селі Кулажинці (нині Гребінківський район Полтавської області).
Голодомор був не десь, він був саме на цій землі і не з кимось, а саме з нами. Поясню на прикладі своєї сім’ї.
У центрі Лохвиці на колишній базарній площі , біля кам′яного торгового ряду, стояв величавий собор (Різдва Пресвятої Богородиці). У ньому був хоровим диригентом знаменитий Нестор Городовенко. Після революції він заснував мандрівну хорову капелу «Думка», яка почала свої мандри по Україні саме з Лохвиці.
«Чому, як тільки хтось з передових людей скаже слово національної правди, не лизне лакейські п’ятки Кремля, відразу він «націоналіст український»?
Вселенський Патріархат висловлює подяку видатним дослідникам, грекам та росіянам, чий бездоганний науковий внесок сприяв відновленню історичної правди про відносини Української Церкви та її Матері-Церкви.