Московитська церква пустила глибоке коріння в Полтавській обласній раді
Вже втретє Полтавська обласна рада провалила голосування щодо існування московської церкви на теренах нашої області.
Про попередні два рази я більш детально писала тут: Як УПЦ мп «палить» прихильників «рускаваміра» серед депутатів місцевих рад.
Очільники Полтавщини зробили це в найгірших традиціях депутатської театральщини. Коли кожний виконав свою роль з завідомо запланованим результатом і метою. Боронь боже, не наступити на інтерес московитів на Полтавщині.
Саме тих московитів, які всі ці роки успішно провадили бізнес, викачуючи наші родовища і наживаючись на наших надрах.
Заробляючи мільярди на землі, записаній на так званих олігархів, а в реальності просто фунтів російських спецслужб. І маємо визнати, що за майже 500 днів повномасштабного вторгнення, попри десятки тисяч смертей вбитих росією українців, ситуація у цих московитів радикально не погіршилася.
На словах забрані активи Новинського продовжують працювати, великий сумнів, що на державу Україну.
Всі ці фукси-фірташі-жеваго – не в українській в’язниці разом з тими, хто увесь цей час допомагав їм тут. Бізнес Веревського взагалі процвітає. А рідна для нього партія «Довіра» – підголосуває все, що не здатне бути проголосованим так званою монобільшістю.
А тепер голі цифри. Лише 32 з 84-х депутатів вчора проголосували за Звернення депутатів Полтавської обласної ради до Верховної Ради України та територіальних громад Полтавської області щодо припинення договорів оренди чи користування з релігійними організаціями, які не виконують вимог законів України».
Різонула око жорстка «партійна дисципліна» в голосуванні. Майже повним складом – 12 депутатів фракції «Слуга народу» не підтримали заборону оренди землі церквами УПЦ, тобто фактично виступили за збереження московитської церкви на теренах Полтавщини. Привіт Офісу президента, звідки вірогідно надійшла саме така установка.
Всі три рази, і вчорашній не став виключенням, 12 з 13-ти депутатів фракції «За майбутнє» теж не підтримали заборону московитської церкви. Вочевидь, вони виконали партійну рознарядку, яка вказує на те, що спонсори цього штучного політутворення, читай Коломойський, – теж не проти росії.
Очікувано і вкотре не проти подальшого існування ворожої церкви на Полтавщині 8 депутатів «Рідного міста», які складаються з колишніх регіоналів (не сприйняття всьго українського на ментальному рівні).
Те саме – сім з 11-ти ОПЗЖ-шників не зрадили «рускомуміру».
Але найбільше публічних і ярих «захисників» УПЦ виявилося в лавах полтавської Батьківщини. Яка вірогідно мала чітку вказівку партійного офісу не чіпати інтереси московитів. І яка 7-ма голосами проголосувала проти Звернення. Депутат на прізвище Корецький, якому сьогодні особливо «везе в бізнесі» з продажу китайської комунальної техніки громадам Полтавщини, виступав так, наче напередодні «блекоти об‘ївся». А наприкінці свого виступу взагалі почав молитися по-московськи. Виступ можна почути тут:
Що стосується «Довіри», то їй була відведена головна роль в цьому спектаклі. Голова обласної ради Олександр Біленький, який зазвичай доволі вправно протягує всі «потрібні» рішення, виступив з палкою підтримкою заборони московитської церкви. Чи не вперше публічно. І для переконливості навіть шість його однопартійців проголосувало «за» Звернення. А один з них в останній день навіть став співавтором оновленої редакції Звернення.
Водночас всі ті, для кого одного слова Біленького зазвичай вистачає саме на «потрібне» голосування, цього разу не голосували, були відсутні, або утрималися. Тобто по факту проголосували «проти». В результаті, Біленький з непростим завданням впорався. Його політичні батьки отримали бажане – зникнення російської церкви на Полтавщині ще відтерміновано на якийсь час.
Якої «партії діти» фактично продовжили агонію УПЦ на теренах Полтавщини – видно з цих результатів голосування:
Кольорами позначені персональні голосування членів відповідних партій, які «провалили» голосування («не голосували», «утримались», «відсутні».
Зеленим позначені депутати від «Слуг народу».
Фіолетовим – від «За майбутнє»
Жовтим – від «Рідне місто»
Синім – від ОПЗЖ
Червоним – від «Батьківщини»
Коричневим – від «Довіри»
Це промовисте голосування показало, що для двох третин сьогоднішніх депутатів Полтавської обласної ради Україна – це виключно вишиванка і не більше.
А ще за збігом обставин – їхнє місце проживання станом на сьогодні.
Бо не розуміти роль московської церкви після жахів Ірпеня, Бучі, закатованих і замордованих наших людей, зруйнованих вщент міст і сіл, ракет, які летять в лікарні школи, вони не можуть. Що вказує – їхній реальний духовний вибір як громадян – це не Україна. А партії, які вони представляють фактично віддані проросійським інтересам.
Подібні голосування – це наочне свідчення того, що ці політики – вже ніколи не зможуть претендувати на роль моральних авторитетів в суспільстві. Направду, вони ними не були і вже ніколи не стануть.
А така політика і такі політичні партії-проєкти мають якнайшвидше переміститися назавжди в умовне вінілосховище. Хіба що для «програвання» їх час від часу на згадку поодинокими поціновувачами.
Бо більшість з цих політичних проєктів і партій створювалися в Україні якщо не росією, то в її інтересах. На них, на УПЦ, на розгалуджену агентурну мережу, обличчям якої є Медведчук, йшли щорічно мільярди доларів саме з росії. Що мало на меті не дати створити ані справжньої реально потужної української партії, а значить і влади, ані української економіки, ані української впливової культури. І головне – єдиної Помісної української православної Церкви.
Ні для кого не секрет, що поруч з московським патріархатом завжди стояли і стоять спецслужби росії.
Як ви вважаєте, хто насправді й досі контролює Полтавську обласну раду?
P.S. По суті, вчорашнє голосування церковного питання в Полтавській обласній раді є відображенням сьогоднішньої політики лохвицького рівня. Де багаторазово скомпрометовані місцеві політичні діячі абсолютно всіх таборів дуже погано грають давно вже нікому не цікаві ролі.
Тому жодних сумнівів, що в питанні церкви – ці депутати так само глухі, сліпі і незрячі до прагнення людей позбутися впливу москви на духовне життя Лохвицької громади. А тому те, що вони завтра, 1 червня, не з ’являться на сесію, де першим в порядку денному питання церковне – очікувано.
Єлизавета Сачура