Понеділок, 20 Травня, 2024

Громада Лохвиччини подала приклад всій Полтавщині, як перейти з УПЦ мп до лона ПЦУ

Без пристрастей, виважено і толерантно.

В кожній громаді перехід релігійної громади з УПЦ до ПЦУ здійснюється по-різному. Десь настоятель впирається, але влада – разом з людьми. Тоді з настоятелем прощаються і церква стає українською.

Десь настоятель не хоче, влада слабка, але громада налаштована емоційно і рішуче, там зазвичай відбуваються небажані протистояння.

У випадку Лохвиці все було цікавіше. Тепер вже колишній настоятель Благовіщенської релігійної громади УПЦ в Лохвиці  та невеличка купка особисто його прибічників остаточно визначилися, що вони «назавжди з УПЦ». Влада громади (голова громади, депутати), більшість з яких віддавна були прихожанами УПЦ, теж не афішуючи, на боці цієї структури.

Після того, як на освячення великодніх кошиків до Настоятеля храму Іоана Предтечі в Лохвиці (ПЦУ) отця Всеволода Бігуна  прийшла переважна більшість тих, хто активно відвідував Благовіщенську церкву до війни, ці парафіяни та ініціативна група активних громадян об’єдналися.

Щоб за таких реалій юридично виважено позбутися московських попів в громаді.

Усвідомлюючи, що влада разом з місцевою УПЦ всіляко саботує перехід,  збори ретельно готувалися протягом тривалого часу. За фахової юридичної підтримки, численних консультацій з представниками державних і правоохоронних органів. Організатори намагалися врахувати і передбачити найменші деталі, щоб унеможливити будь-які інсинуації та провокації.

А тому закономірно, що збори пройшли злагоджено і конструктивно.

Попри те, що настоятель Благовіщенської церкви Михайло Товстяк закликав декілька десятків своїх палких прихильників не йти на зібрання з приводу переходу релігійної громади. А влада міста, за свідченнями декількох джерел, скористалася адмінресурсом, як робила це і влада до неї. І позбавила можливості величезної кількості бюджетників вільно виявити свою громадянську позицію, без небажаних для них наслідків.

На зібрання з приводу переходу Благовіщенської релігійної громади УПЦ до ПЦУ люди прийшли сім ’ями, подекуди з дітьми. Це щирі і відкриті люди. Які не злякалися. Люди прийшли, усвідомлюючи свою власну гідність і право не мати на своїй землі ворожої агентурної мережі, через яку росія воює проти українців в тилу. Згідно протоколів реєстрації учасників зборів, 325 лохвичан проголосували за наступне:

зміну підлеглості Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об’єднання – Православної Церкви України.

Також учасники зборів внесли зміни та прийняли Статут Релігійної громади шляхом викладення його в новій редакції.

Вирішили технічне питання зміни у поминаннях під час здійснення богослужінь. Більше на теренах громади ніхто не почує ані імені путінського посіпаки кіріла, ані громадянина росії онуфрія.

Проголосували за припинення повноважень керівника Благовіщенської Релігійної громади УПЦ Михайла Товстяка.

А також проголосували за обрання настоятелем Благовіщенської релігійної громади ПЦУ о. Всеволода Бігуна. Детально про перебіг зібрання і обговорення можна переглянути тут і тут

Обрали склад ревізійної комісії Релігійної громади.

В результаті обговорення пунктів порядку денного з ’ясувалося, що керівникам Благовіщенської парафії, які посилались на відокремленість від РПЦ, було що приховувати. Адже в їхньому Статуті є пункт, який прямо вказує на те, що парафія діє, дотримуючись… Статуту Руської Православної Церкви.  І у своїй діяльності Парафія керується Постановами соборів РПЦ і УПЦ, Священних Синодів РПЦ і УПЦ.

Потрібно віддати належне чіткій організації роботи з боку правоохоронців (Нацполіції та СБУ). Які не допустили жодних провокацій з тітушками і «обуреними вірянами».

І на завершення про Силу громади. Війна проявила, що саме прості українці, без мандатів і політичного досвіду гостро відчувають власну відповідальність за долю власної громади і країни.

І реалізовують в конструктивний спосіб надане їм Конституцією право на владу.

Цими зборами люди показали приклад депутатам і найнятим ними чиновникам міськради, які з головою поринули в міжсобойчики і розбірки за вплив на бюджет громади, втративши зв‘язок з реальністю. До речі, на зборах були присутні міський голова В. Радько, його заступник С.Шрамко (це при цьому що в мерії працює понад 12о утримуваних коштом людей чиновників). З чинних депутатів Лохвицької міської ради на зборах були 2 депутати з 26-ти!

Мусимо їх розчарувати. Доведеться відвикати ставитись до бюджетників, як до рабів. А стосовно депутатів, громада Лохвиччини зацікавлена у розвитку, а не словоблудстві, пустозвонстві і бездіяльності всіх цих «нульових» і «прономерованих» у виборчих списках.

Будь-якій зрілій громаді потрібна церква як вагомий моральний  і авторитетний інструмент і запорука духовного очищення від зла, ненависті, несправедливості по відношенню один до одного. Як місце, де можна отримати підтримку людей, розуміння і допомогу. Як це було в Україні до комуністів. І як це є в усіх потужних і розвинених суспільствах.

Єлизавета Сачура