В Україні бракує грошей на зброю. А на Полтавщині достатньо – на стадіон і літній кінотеатр.

Днями в соцмережах голови Полтавської ОВА Дмитра Луніна, народного депутата Олега Кулініча та голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького з‘явилися схожі новини.

Написані по-різному, але вони – про мільйонні фінансові подарунки, зокрема і з обласного бюджету, під час повномасштабної війни, для Решетилівської, Миргородської і Зіньківської громад, «рідних» для Кулініча і Біленького.

І не на укриття чи допомогу фронту у вигляді дронів чи пікапів, не на допомогу внутрішньо переселеним громадянам. І навіть не на дороги. А на… новенький спортивний комплекс, літній кінотеатр, басейн і стадіон.

Ось як інформація подана в телеграм-каналі Дмитра Луніна:

Тобто, у голови ОВА чітко назвали цифри, напевне, щоб продемонструвати значимість його роботи перед Офісом президента.

З яких ми дізналися, що на Решетилівський фізкультурно-спортивний комплекс «Колос» минулого року, тобто 2022-го, року початку повномасштабного вторгнення російського агресора, було витрачено  – 1,5 млн. грн.  Далі – розмите формулювання про «виділені раніше» з обласного бюджету – 16,9 млн. І чітке повідомлення про 25 млн.грн. на цей же комплекс «цього року» з обласного бюджету.

А тепер порахуйте, скільки на ці кошти можна було придбати пікапів, дронів, «розходників», на які ми збираємо сьогодні всім миром.

Або скільки можна було побудувати укриттів для наших навчальних закладів, щоб всі діти області мали змогу навчатися в класах, а не в режимі «on-line».

На фото: голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін

Прикметно, що Решетилівка – це батьківщина голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького.

На фото: Олександр Біленький – крайній справа 

Раніше, коли це було мейнстрімом, Біленький був обличчям Блоку Петра Порошенка. І саме він організовував щедру роздачу полтавських надр компаніям проросійського, підсанкційного нині, Павла Фукса. 

Коли тренд змінився, Біленький став «обличчям» тієї самої «Довіри». Яку ще довгі роки пам’ятатимуть лохвичани, як невдалий політпроєкт, з нескінченними внутрішніми чварами, сварками, інтригами. Який по факту увібрав в себе уламки партійних довгожителів, розбавивши їх слухняними «новими обличчями».

Біленький в своєму Фейсбуці ухилився від того, щоб назвати  реальні цифри.

Але акцентував увагу на тому, що «об’єкти будівництва скоро маємо ввести в експлуатацію». Це спорткомплекс “Колос” і зона відпочинку просто неба в Решетилівці.

А також «обнаучив», чому кошти обласного бюджету підуть на його округ, як обласного депутата і округ його партійного боса – нардепа Олега Кулініча.

На світлинах – народний депутат- довгожитель Олег Кулініч (зліва), голова Полтавської ОВА Дмитро Лунін (справа)

Так, це той самий Кулініч, який мутував від партійця Батьківщини до Партії регіонів, а звідти плавно перевтілився у керівника фракції «Довіри». Настільки старожил, що  голосував за «закони 16 січня», після прийняття яких в 2014-му році почалися розстріли на Майдані.

В його дописі – натяк на те, що мовляв, добудуємо після Перемоги, але ж Лунін не дасть збрехати, що БУДУЮТЬ ВЖЕ ЗАРАЗ.

Тобто, і Біленький, і Кулініч – політичні перевертні, з м’яко кажучи,  далеко не бездоганною репутацією. Зараз вдають з себе ярих патріотів з рясно висвітлюваними в соцмережах допомогою ЗСУ та виїздами на Схід. А водночас, маючи в руках важелі фінансового і політичного впливу на обласний бюджет і доступ до бюджету державного, лобіюють мільйони в об’єкти в своїх рідних громадах. Які важко назвати такими, що наближають Перемогу.

Варто згадати, що за даними видання «Полтавщина» влада Полтавської області профінансувала приватний ХК «КРЕМЕНЧУК» (почесний президент клубу – депутата обласної ради, обраний від ОПЗЖ, Сергій Мазур) та ВК «РЕШЕТИЛІВКА» на майже 30 млн грн з бюджету області. Фінансування цих клубів триває під час війни. Тобто, незважаючи на повномасштабне вторгнення обласний бюджет активно витрачають не просто на «спорт» – а на фінансування приватного хокейного клубу.

Прикро інше.  Все це відбувається за згоди очільника Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна. Людини, офіційно призначеної головним Слугою народу – Президентом Володимиром Зеленським керувати областю під час війни.

То до якого фронту ці «бійці» належать? Бо наведені пости точно не про фронт і його потреби.

Фронт цих чоловіків, байдуже тримаючих на світлинах руки в кишенях, – не в Бахмуті і не на півдні. В них свій власний фронт – за голоси виборців. І їхня жадана перемога радше на виборах, аніж на фронті. Інакше вони б не влаштовували вже зараз передвиборчі перегони. В час, коли країна в буквальному сенсі стікає кров’ю і потребує максимальної концентрації ресурсів задля того, щоб елементарно вижити.

Якась буквально потворна ситуація. Коли українських бюджетників і армію утримує міжнародна спільнота. А доморощені політики в цей час «пиляють» податки українців на свої власні виборчі вотчини. Жодних сумнівів, що захищати зі зброєю в руках власну країну ці «бійці» призовного віку ніколи не підуть.

Ще раз погляньте уважно на ці обличчя.

Цікаво, як саме на такі пріоритети полтавських чиновників у  витрачанні бюджетних коштів дивиться Офіс президента та Кабінет міністрів?

Єлизавета Сачура