Четвер, 28 Березня, 2024
Головна тема

Що Лохвицькій громаді залишила УПЦ МП. І як без неї житиме громада далі

«Кажуть бачили, як батюшку Михаіла виводили в кайданках. А ще  чули, як на території Благовіщенської церкви стріляли». Вирує лохвицька «народна усна творчість», малює все нові картинки стосовно останніх подій навколо Благовіщенської церкви. А що ж було насправді?

На що Лохвицька міськрада витратила кошти на початку грудня. На армію – знову нуль

Хто отримав кошти з бюджету Лохвицької громади за перші 10 днів грудня? Як щоденно витрачені кошти, копієчка до копїєчки, перетворюються на десятки, а потім сотні тисяч і мільйони, спробуємо показати на невеличкому періоді часу.

Дорога наша лікарня

Для всіх лохвицьких депутатів «потреби лікарні» – це як магічне заклинання. Яке зобов′язує їх йти в сесійну залу і голосувати.

Лохвицька громада витратила за останні 10 днів листопада – близько 24 млн грн

Будь-яка громада сьогодні – це умовно родина. Яка успадкувала певну спадщину, заробляє і витрачає. Дбає про наймолодших і літніх. Будує, навчає, лікує, відпочиває, постійно вчиться і розвивається. І при цьому обдумано і ощадливо  витрачає зароблене. Чітко визначаючи пріоритети. І пам‘ятаючи про всіх.

Хто, за скільки і які вулиці ремонтував в Лохвицькій громаді в 2023 році

2023-й рік добігає кінця. Незважаючи на повномасштабну і кровопролитну війну, Лохвицька міська рада з початку цього року витратила більше 30-ти мільйонів гривень на ремонти  доріг в громаді.

Правда про українське минуле сьогодні стає джерелом нашої Сили

Як би наше минуле не намагалися від нас приховати, чи то Російська імперія, чи то совєти, як би його не переписували і не перекручували, воно не зникає. Кров даремно не ллється. Бо в правдивому минулому – ключі для розуміння нашої сили, невивчені уроки, які цього разу мусимо вивчити заради майбуття.

90 років Голодомору в Лохвицькій громаді: занедбані могили, рутинне вшанування і не вивчені уроки  

Вшанування  90-ліття Голодомору 1932-1933 років в Лохвицькій громаді відбулося так би мовити, «на ходу». Без відчуття єдності пережитої  спільної історичної трагедії.