Продовження інтерв’ю з мером Заводського Віталієм Сидоренком Початок: Міський голова Заводського: в першу чергу робитиметься те, що пропонує громада.

Не можу не задати Вам питання щодо об’єднання територіальних громад.

Нещодавно я був в Полтаві, куди їздив на засідання профільної бюджетної комісії обласної ради. Там, до речі (в комісії, —ред.), пройшли відповідні зміни. І голова комісії, наш депутат пан Бондар (Микола Бондар, депутат обласної ради, — ред.) тимчасово відсторонений від головування в цій комісії. На засідання комісії, окрім мене, були запрошені ще декілька очільників громад, які висловили протест з тим Перспективним планом, (остання версія була прийнята на сесій Полтавської обласної ради 21 грудня 2018 року, —ред.), який до речі не затверджений Кабміном, був повернений в область для опрацювання і внесення відповідних змін. Відомо також, що в проекті розпорядження Кабміну щодо внесення змін до перспективного плану розвитку територіальних громад Полтавської області є білі плями, в тому числі відсутність Токарівської, Бодаквянської, Погарщинської і Пісківської сільських рад. Що говорить про те, що Київ не підтвердив спроможність цієї громади. Тому на цій комісії було обговорено дуже багато пропозицій і було дуже багато запитань до мене, як до виступаючого. Виступала Ірина Балибіна. Це керівник Центру Реформ у області. Вона говорила про те, що Заводське має і повинне бути внесене як окрема одиниця  ОТГ до Перспективного плану розвитку територіальних громад області. Це рішення було підтримано всіма присутніми членами комісії, тобто більшістю, і направлене на розгляд сесії обласної ради, яка відбудеться 3 травня. Тобто вірю і надіюсь, що цей проект подання дасть поштовх до його затвердження. Інакше Київ його не прийме. Нас підтримує Асоціація міст України, Асоціація малих міст України, Асоціація об’єднаних громад. Одним словом, всі небайдужі, в тому числі і народний депутат Бублик Юрій Васильович. Так що ми віримо, що такі зміни будуть внесені.

Пристрасті вирують. Після невдалого зібрання млинян минулої суботи, й надалі по селу незрозуміло хто й для чого носить два списки, де людям ставлять питання в дусі: «Ви за Заводське чи за Лохвицю», звісно, нічого не пояснюючи. Складається враження, що на заміну ручній і слухняній районній раді готують заміну у вигляді великої ОТГ. Ви сказав, що Ви і ваша команда вже 14-й рік в самоврядуванні. Якими саме мають бути перші 5 кроків в разі утворення Заводської ОТГ?

Я з радістю зустрічаюся з людьми з питань об’єднання, починаючи з 2016-го року. Відтоді ми направляли звернення сусіднім Гирявим, Токарям, Піскам, Бодакві. І на наше прохання покликати нас хоча б на громадське обговорення цього питання, чи хоча б на сесію сільради, ми отримували відмови. Тобто не було дотримано жодних правил. Нинішня пропозиція, яку ми направили в кінці минулого року вже в більш розширеному форматі. Ми вже додатково звернулися до Білогорілки, Луки, окрім тих сільрад, до яких зверталися раніше. То скажу чесно, як і всі попередні роки, настрій був пессимістичний, і готовності навіть до діалогу ніхто не виявив. Відгукнулася тільки одна Лучанська громада. Ми зустрілися з людьми. І голова, і люди були позитивно налаштовані. Спілкувались довгенько. Але всі ми розуміємо, що все впирається в Гирявоісковецьку громаду, яка є між нами. А ця громада займає таку окопну позицію. Очікує, не то виборів останніх, не то зрозуміло чого. Щодо порядності, Пісківська і Бодаквянська сільради надали нам рішення сесій рад про відмову, хоча окрім Луки, нас до спілкування не запросив ніхто. Токарі нам відмовили. Білогорілка, Погарщина навіть не відповіли на наше звернення до них. Це щонайменше викликає подив.

Таке відчуття, що сьогодні процесу об’єднання перешкоджає насамперед небажання голів громад поступатися своїм впливом, своїми заробітними платами, а в результаті громади не доотримують дуже суттєві кошти для вирішення нагальних проблем.

Знаєте, роблячи аналіз по-простому, можна зробити висновок, що наші сусіди чомусь думають, що вони самодостатні і зможуть самостійно функціонувати й далі, не думаючи стратегічно на майбутнє. Хоча зрозуміло, що тих коштів, які в них є, буде замало для того, щоб розвиватися. Ну можливо кожен сподівається допрацювати до кінця каденції. І так, до речі, співпало, що декільком головам якраз наступного року виповнюється по 60 років. Можливо, вони намагаються допрацювати до пенсії, отримати більш-менш пристойну пенсію. А щодо зарплат в Гирявоісковецькій громаді, звісно це внутрішнє питання громади, але той принцип, який сповідується під час децентралізації, коли заробітна плата апарату управління не повинна перевищувати 20% бюджету, то це я вважаю, має дотримуватись. Гроші мають йти не на зарплати насамперед. А якось підіймати ті села і хутори, які знаходяться просто в жахливому стані. Як приклад, той самий будинок культури в Млинах, де я був, він навіть не опалюється. Про що далі можна говорити.

Зрозуміло, але повернімось до перших п’яти кроків. Утворилася ОТГ, пройшли вибори, Ви, як управлінець з 13-ти роками досвіду в самоврядуванні. Якими мають бути перші п’ять кроків, по порядку?

Щодо першого кроку навіть мови не може бути, що це – стратегічний план розвитку по кожному населеному пункту, який увійшов до складу громади і всієї громади в цілому. Це як конституція, яка повинна регламентувати всі найближчі кроки спільної роботи. На мою думку, на першому етапі втратить місто. Тому що найперше всі зусилля треба направити на підвищення рівня життя віддалених населених пунктів. Вода в кожну оселю, освітлення, дороги. Це головні напрямки. Громада зайшла (в ОТГ – ред.), з’ясовуємо, що для неї найпотрібніше. Складаємо план, як дороговказ, затверджуємо його на сесії. І ті надходження, які надходять від цієї громади, вони в перші роки мають повертатися саме в цю громаду. Щоб рівень життя її мешканців поступово дотягувався до рівня міста. І знаючи, що на перших порах місто втратить, я особисто вважаю, що це виправдано. Тому що треба йти назустріч тим, хто слабший і їх підтягувати.

Друге?

Користуючись тим, що можливості ОТГ – це вже відчутні кошти, вважаю, що має вирішуватися питання медицини і освіти. Знаючи, яка це зараз болюча тема на селі, треба в буквальному сенсі заманити  хорошого лікаря, забезпечити йому достойний рівень зарплати, придбати житло, забезпечити транспортом. Показати, що тут можна достойно жити.

Третє – це освіта. Знаючи про ту ситуацію, що ряд шкіл Лохвицького району вже зараз на межі закриття. Але бачачи, як з Васильківською школою поступила Лохвицька ОТГ, зробивши її філією їхньої гімназії №1, то це показує те, що і це питання можна вирішувати.

Благоустрій території, дороги, освітлення – це теж ті питання, які у комплексі треба вирішувати. І головне, щоб люди розуміли – не з них будуть тягнути, а навпаки, їм більше будуть віддавати. І ті регіони, де великою підмогою є рентна плата – це додаткова можливість вкласти ці кошти в благоустрій, ремонт доріг, у вирішення всіх питань соціального значення,  нагальних проблем, як то дитячі і спортивні майданчики, тротуари і таке інше.

Робочі місця?

Умовно четверте – це робочі місця. В цьому питанні треба, щоб і держава повернулася обличчям до громад. Тому що, якщо в наших силах зробити пільгове оподаткування для тих чи інших підприємців чи невеличких підприємств, то на інвестклімат в державі, її судову систему ми, ясно, не вплинемо. А це безпосередньо впливає на розвиток бізнесу в цілому і конкретні робочі місця в окремо взятій громаді. Вся надія на те, що в державі щось зміниться , в тому числі в плані інвестполітики. І тоді варто очікувати якихось змін і по спиртовому комбінату. Думаю, що він має всі перспективи для того, щоб відновитися. В крайньому разі цілком реально відновлення виробництва більш сучасного на його базі. Те ж саме стосується створення нових виробничих майданчиків на базі колишнього цукрокомбінату, з відповідним створенням робочих місць. Також в разі утворення об’єднаної громади додаткова робота з’явиться по благоустрою територій населених пунктів, які увійдуть до складу громади. Хтось має підзвозити дітей до шкіл, дитячих садочків, це також додаткові робочі місця.

Щодо екології?

Я вважаю, що останнім часом так звані природоохоронні заходи розвиваються не зовсім в тому напрямку, як мало б бути. Візьмімо ту ж саму розчистку Сули. Це ж треба було додуматись до того, що згідно попереднього плану, перекат на річці, щоб мовляв підняти рівень води,  запланували прямо посеред Собачої ями (найпопулярніший в Заводському пляж на масиві Брисі, — ред.). Я був просто шокований, коли проектанти виїхали на місцевість і показали, що мовляв ось тут має бути перекат. Було велике заперечення з нашого боку, ми їм запропонували місце на горбах. Обмальовували нам при зустрічі, що це тисячі кубів і каменю, і піску, і дамби. Що стосується розчистки, то трішки почистили. Від того самого пляжу (Собачої ями, — ред.) до Застави трохи почистили, це правда. А про перекат почули, коли вже почали сипати. Отак в нас вносяться зміни в проект. Не знаю, скільки машин висипали, але рівень води підняли на пару долонь (Сміється). (Нагадаємо, ми повідомляли раніше про 9,3 млн., витрачених з бюджету на відновлення гідрологічного режиму р. Сула в с. Млини Лохвицького району, де за інформацією ДАБІ начебто споруджено 3 (три) кам’ яних перекати, кожний по 3, 85 тис. куб метрів каменю. Хто їх бачив?)

Віталіє Володимировичу, наостанок, реформа децентралізації очима того, хто, як то кажуть, на власній шкірі відчуває всі її переваги і недоліки. Як вона йде і чим має завершитись. Що вона дає для громади? Це радше позитив чи навпаки?

Однозначно позитив. І тільки в тому сенсі, що робити її треба не половинчато, не клаптиками, а робити її повністю. Якщо ж вже планують децентралізацію без білих плям, тобто утворення об’єднаних територіальних громад по всій території України, то потрібно негайно вносити зміни до Конституції. І насамперед ліквідувати інститут адміністрацій. Він не потрібен зовсім. Зараз залишають по Полтавській області чотири районних адміністративних центри. Але децентралізація має дати можливість громадам самостійно вирішувати всі питання життя громади. Щоб не було такого, що не такий, скажімо Сидоренко Рязанову чи Головку і в результаті громада не отримує нічого, тому що він не йде на поклон, не виконує їхні вказівки, значить він такий-сякий і так далі. Нехай буде дійсно префект, який буде контролювати діяльність, в тому числі, і очільників громади. Тому що і зарплати приймають великі, і рішення приймають всупереч діючому законодавству. Але децентралізація дійсно досягне свого результату, коли відбудуться оці зміни. А сьогодні попри те, що декларують всі ці моменти, діючий парламент явно не поспішає вносити ці зміни до Конституції. Вся надія на те, що коли восени обиратимемо новий парламент, прийде інша команда. Дуже хотілося, щоб з’явилася можливість обирати по відкритим спискам, щоб депутатами не ставали в результаті застосування незрозумілих коефіцієнтів. А щоб обирати можна було прозоро і конкретних людей. У такому варіанті це буде великий поштовх для громади.

Ми зараз налаштовані на прийняття обґрунтованого перспективного плану. Готові  до надання послуг на території новоутвореної Заводської ОТГ, виключно орієнтуючись і дотримуючись чинного законодавства. Тобто всі податки, які збираються на території громади, мають направлятися виключно на потреби і розвиток цієї громади. І те, що громада пропонує, воно буде робитись в першу чергу. Я прихильник децентралізації, хоча нам поки що в цьому плані ще потрібно пройти складний шлях. Але я все ж вірю в позитивні зміни в державі, так налаштована більша половина нашої країни сьогодні. І дай Бог, чим швидше, тим краще.

Розмовляла Єлизавета Сачура.

На фото: Віталій Сидоренко виступає на бюджетній комісії обласної ради. Фото: poltava.to