Понеділок, 20 травня, 2019

Проблема сміття на Лохвиччині. Гроші є, господаря немає

Сміттєва навала наростає від року до року. Перетворюючи ліси і узбіччя, посадки вздовж доріг з милої оку природи на кадри з футуристичних фільмів жахів. Не кажучи вже про рукотворне забруднення  довкілля отруйними речовинами і хімікатами. І якщо не братися за голову і не починати давати цьому раду, ризикуємо власними руками знищити своє життя і життя наших дітей.

Незважаючи на всю гостроту сміттєвої кризи в районі, ще не вщухлі баталії навколо так званого сміттєпереробного (сміттєспалювального) заводу, системної роботи над вирішенням цього питання не видно. Вочевидь, питання поводження зі сміттям (твердими побутовими відходами) для влади в районі – не першочергове. Цю тезу вкотре підтвердила остання сесія районної ради, яка відбулася 14 березня 2019 року.

В звіті голови Лохвицької РДА Володимира Рязанова за 2018 рік виконанню Програми  поводження з твердими побутовими відходами у Лохвицькому районі на період 2018 – 2021 роки було присвячено аж три абзаци. Які свідчать про те, що повноцінного звіту про виконання цієї програми ні особисто пан Рязанов, ні його підлеглі не готували. Тому зрозуміти, а що ж вже зроблено і що буде робитися зі сміттям 2019-го року на теренах району – неможливо.

Ось уривок з доповіді Рязанова: «На виконання заходів Програми у 2018 році за рахунок районного бюджету та коштів Фонду охорони навколишнього природного середовища  придбано два автомобілі-сміттєвози на загальну суму 6 млн. 592 тис.грн., МТЗ з причіпом і навісне та пристрій для рубки деревини. Ці засоби виробництва передані комунальному підприємству Лохвицької районної ради «Добробут-сервіс».

Лохвицька районна державна адміністрація стала ініціатором встановлення на полігоні захоронення твердих побутових відходів Лохвицької міської ради сміттєсортувальної лінії  та надала субвенцію з районного бюджету в сумі 350 тис. грн. на проектно-кошторисні роботи.

В 2019 році планується закупити 210 сміттєвих контейнерів, об’ємом 1,1 м³, на загальну суму 1 млн. 764 тис. грн. (882 тис. грн. – обласний бюджет, 882 тис. грн. – районний бюджет). Контейнери будуть розподілені між сільськими радами відповідно до їх потреб».

І це все, спитаєте ви. Так, на цьому все.  

А тим часом наші ліси і посадки потопають в побутовому смітті. Коли, як і хто їх планує прибирати – питання роками залишається без відповіді. Потужної інформаційної кампанії, яка свідчила б про зацікавленість влади подолати сміттєву кризу – не чути і не видно. Якщо не рахувати старань ботів, яким доручили подати цукерочкою комусь такий потрібний сміттєспалювальний завод. Можливо тому, що інформаційна кампанія доречна тоді, коли вже придбані сміттєві контейнери для домогосподарств, напрацьовані алгоритми взаємодії населення, комунальників із заготівельниками вторсировини, облаштовані полігони і є чітке розуміння логістики збору сміття в цілому по району. Тому напевне і звітувати немає про що.

А те, що є, не піддається логіці. Підкажіть, чи повноцінно задіяні придбані минулого року сміттєвози? Невже їх придбавали заради розчистки снігу? І навіщо було створювати в районі в умовах завершення реформи децентралізації ще одне комунальне підприємство? Замість того, щоб за рахунок існуючих фінансових можливостей посилити вже існуючі комунальні підприємства в двох ОТГ і міста Заводського. Ресурси розпорошили, але до вирішення проблеми навіть не наблизилися.

Кулуарність прийняття рішень щодо витрачання коштів, в тому числі і районного бюджету, імітація, а не повноцінний звіт про їх витрачання на конкретні справи, небажання радитись з людьми і чути їх – ось лише частина причин, чому сміттєва криза у районі наростає.

А Лохвицька районна рада, перетворившись на номінальний представницький орган з захмарними зарплатами, замість вирішення питання поводження з твердими побутовими відходами в районі, освячує міфічні “поліпшення гідрологічного режиму” річок і “розчистки русел”, яким від тих поліпшень хіба що шкода. Хто відчув зміни від вже витрачених 9,3 млн на відновлення гідрологічного режиму р. Сула в с. Млини Лохвицького району, де за інформацією ДАБІ начебто споруджено 3 (три) кам’ яних перекати, кожний по 3, 85 тис. куб метрів каменю. Хто їх бачив?

Але ж зійшло з рук, тому на 2019 рік вже запланували чергові мільйони:

Навіть пересічній людині зрозуміло, що «поліпшення гідрологічного режиму» наразі – це тільки зручне прикриття для «освоєння» бюджетних коштів. Що річки доцільно чистити, переконавшись, що їх береги вже попередньо очищені. В тому числі і від неприбраного побутового сміття. А у випадку з річкою Лохвиця, на «розчистку» якої не шкода мільйонів, спочатку б витратити їх на встановлення локальних каналізацій та водовідведення, у домогосподарствах на берегах тієї ж річки Лохвиці, а вже потім на розчистку самої річки і Сули.

Тепер декілька слів про основні моменти районної програми поводження з твердими побутовими відходами на 2018-2021 роки.

Нею передбачена інвентаризація стану звалищ на території Лохвицького району. А також зазначено, що в районі є 1 сміттєзвалище в місті Лохвиця, 1 полігон твердих побутових відходів в місті Заводське та 64 несанкціонованих сміттєзвалища в сільських населених пунктах району. Із усієї кількості звалищ 64 об’єкти є такими, що не мають оформлених у встановленому законом порядку документів, які засвідчують право користування земельними ділянками під ними.

Виникає логічне запитання: що зроблено районною владою спільно з місцевими радами щодо зменшення кількості стихійних звалищ? По-простому, де вже наведений порядок, як зменшилася їхня кількість?

Програмою передбачені облаштування  7-и таких, що матимуть статус районних полігонів ТПВ і забезпечуватимуть прийняття відходів до етапу організації й початку експлуатації субрегіональних полігонів: с.Яхники, с. Вирішальне, с. Ісківці, с. Лука, с. Піски, с. Погарщина, с. Сенча. На якій стадії сьогодні облаштування цих полігонів?

Програмою передбачено на період 2018-2021 роки завершити будівництво 1 полігону твердих побутових відходів  в місті Лохвиці з облаштуанням на ньому сортуваньої лінії. 350 тисяч коштів на проектування її було, у відповідності до звіту Рязанова, виділені на неї ще 2018 року. На якій стадії сам проект, які чергові етапи її встановлення, кінцеві терміни?

Бачимо в програмі цифру 16 089 контейнерів місткістю 0,75 куб. метрів для забезпечення потреб району в контейнерах. Скільки вже контейнерів придбано? І як ця цифра корелюється з необхідністю придбання індивідуальних контейнерів для домогосподарств району? Адже наявність тільки великих контейнерів, призначених для встановлення на спеціальних майданчиках, проблему не вирішує.

З огляду на останні внесення змін до програми, сума загального фінансування зменшена з  84,7 млн.  грн до 76,3 млн. грн. На що конкретно були витрачені 8,4 млн грн.? І які кошти, окрім придбання 100 контейнерів, плануються до витрат 2019 року?.

Назагал, цей бич сьогоднішніх українців – безкультур’я – це спільна риса, притаманна як суспільству, так і владі. Перші, не навчені елементарним азам, не задумуючись про наслідки, викидають сміття по посадках, на узбіччях, на стихійних звалищах. Другі, так само не навчені,  – замість копіткої щоденної роботи по наведенню порядку, затівають грандіозні проекти з мільйонними бюджетами, щоб мати змогу безконтрольно ці мільйони «переполовинити», керуючись масштабами «власної кишені».

Завдання відповідальної влади – вибудувати механізми взаємодії з бізнесом, власними громадянами, громадянським суспільством так, щоб питання сміття стало першочерговим. І спільними зусиллями було вирішене хоча б в наступні 10 років. Незалежно від виборів, економічних негараздів і перепон.

Варто цього тільки захотіти.

Єлизавета Сачура