Іспанія щодня ускладнювала проходження «стежки Якова». Цього дня запланували подолати відрізок впонад 30 кілометрів, більшу частину якого треба йти увесь час в гору. Але коли тебе в чужій країні неочікувано підбадьорює «Слава Україні» від невідомого пілігрима, не українця, труднощі – вже такими не здаються.
Піктограми на соснах, незвичний пам’ятник загиблим рибалкам, послання світу від українців на «стежці Якова», зниклий пором і атакуючі чайки. І це ще не все.
З чарівного міста Амороса, що в перекладі означає «Кохана» ми вирушили 14 травня майже о 9-ій ранку. Наступне бронювання гестхаузу було за 22 км.
13 травня 2025 року в нас був третій повноцінний день «стежки святого Якова». І якщо перших два дні ми ще призвичаювалися, то на третій день вже все було зрозумілим. І шлях став своїм, рідним. А ще цього дня океан вражав візерунками відливу і небаченими кам‘яними «інсталяціями».
11.05.2025 року. Неділя. Цього дня рано вранці розпочався наш Каміно/Шлях.
В португальському Порту є міст, збудований Ейфелем. Саме тим, який пізніше збудував легендарну вежу в Парижі. А ще Порту – це батьківщина Портвейну.
«Ми це зробили» – з величезним хвилюванням написала я найріднішим з центральної площі іспанського міста Сантьяго де Компостела 22 травня.
Півмільйона гривень має заплатити секретарю міськради Лохвицька громада за вимушений прогул.
Ідея цієї публікації, яка буде систематично оновлюватися – не нова. Адже замість тисяч слів людину характеризують її справи.
Вже вкотре, їдучи в місто в районі 9-ї години, відмічаю, що ранок в Лохвиці розпочинається з кави.