Державна служба України з етнополітики та свободи совісті 08 липня 2025 року видала наказ «Про виявлення ознак афілійованості Київської митрополії Української Православної Церкви». В якому оприлюднила результати дослідження, які вказують на ознаки афілійованості Київської митрополії Української православної церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. В Наказі, зокрема перераховані такі ознаки: 1) КИЇВСЬКА […]
“Тим, кого не видно, але хто дає. Кого не називають, але хто обіймає. Дякуємо.”
За матеріалами СБУ припинено громадянство України Ореста Березовського (так званого митрополита УПЦ (МП) Онуфрія).
Не завжди стежка Якова радувала океанськими просторами. Сьогодні частину шляху ми «насолоджувалися» дощем, справжнісіньким рідним і близьким місивом під ногами. Але ці прикрощі – лише невеличкий епізод. І вони – ніщо на фоні квітнучого моху, гігантських евкаліптів, посмішок пілігримів, казкових місць і безмежної вдячності за можливість це бачити і жити.
Дехто йде стежкою Якова на конях. А якщо ще й по мосту, збудованому за римської імперії, то взагалі – наче й сам потрапляєш в ті часи, хоча б на мить.
Іспанці на велосипедах, від малого до великого, обмін подарунками з канадійками, океан з безкрайнім узбережжям і чергові затяжні підйоми, іспанське місто Віго з Русалом, а не Русалкою, – все це ми побачили на сьомий день «стежки Якова».
Іспанія щодня ускладнювала проходження «стежки Якова». Цього дня запланували подолати відрізок впонад 30 кілометрів, більшу частину якого треба йти увесь час в гору. Але коли тебе в чужій країні неочікувано підбадьорює «Слава Україні» від невідомого пілігрима, не українця, труднощі – вже такими не здаються.
Піктограми на соснах, незвичний пам’ятник загиблим рибалкам, послання світу від українців на «стежці Якова», зниклий пором і атакуючі чайки. І це ще не все.
З чарівного міста Амороса, що в перекладі означає «Кохана» ми вирушили 14 травня майже о 9-ій ранку. Наступне бронювання гестхаузу було за 22 км.
13 травня 2025 року в нас був третій повноцінний день «стежки святого Якова». І якщо перших два дні ми ще призвичаювалися, то на третій день вже все було зрозумілим. І шлях став своїм, рідним. А ще цього дня океан вражав візерунками відливу і небаченими кам‘яними «інсталяціями».