Від першої каденції існування районної ради за всі ці роки  такого пленарного засідання, яке відбулося 14-го і 15-го березня 2019 року ще не було.

Мені довелося бути присутнім на багатьох пленарних засіданнях сесій районної ради. Ще за першої каденції Володимира Борисенка в ролі оператора ТРК «Астра», потім виконував повноваження депутата районної ради 5-го скликання. В районну раду часів Януковича балотувався від «Нашої України». Спочатку неофіційно вже приймав поздоровлення, а потім виявилося, що не вистачило чи то голосу, чи то якогось відсотка. Мабуть я не вписувався у ту компанію і слава Богу, що не вліз у бруд і багно. За роботою депутатів 7-го скликання, тобто теперішніх, спостерігаю як кореспондент «Лохвицького Краю» і мушу визнати, що подібного пленарного засідання, яке відбулося 14-го і 15-го березня ще не бачив.

А починалося все, мовбито як завжди, чинно і поважно. Володимир Рязанов більше години звітував про успішну роботу РДА у 2018 році. За що, по завершенні, отримав дружні оплески, але цього разу без вставання в залі, як то було за попередніх виступів його заступника. Правда Валентина Дашковська приготувала Володимиру Володимировичу не зовсім приємне питання – стосувалося воно незавершеного будівництва Заводської школи №1. Яка стала вже і опорною, і інклюзивною, але яку вже 20 років будують і ніяк не добудують. У відповіді голови РДА не звучали, як раніше, оптимістичні нотки. Навпаки, він навіть дозволив собі вислів, що не розуміє позиції області щодо цього питання. Виявляється, фінансування будівельних робіт корпусу старших класів із державного бюджету на 2019-й рік не передбачене. Мало того, область цю «почесну місію» перекидає на район, а в районі на сьогодні, за словами Володимира Рязанова, зайвих 20 мільйонів немає. Отож Заводському міському голові в черговий раз 1 вересня доведеться вибачитися перед учнями та їх батьками. Правда вони вже до того звикли і не звертають уваги. До речі, вартість елітного «Мерседеса», подарованого на День народження, нещодавно звільненому голові ОДА Валерію Головку, дорівнює половині суми коштів, необхідних для завершення будівництва школи в Заводському.

Але давайте повернемося до пленарного засідання 14 березня. Після звіту голови РДА наступні питання лущилися як сухі горіхи. Здавалося ще хвилин 20, зазвучить гімн і депутати дружньо залишать залу. Але раптом процес намертво забуксував. І сталося це при розгляді питання «Змін та доповнення Програми охорони довкілля Лохвицького району на 2017-2021 роки». Депутат від ВО «Свобода» Юрій Прийма запропонував виключити із Програми будівництво гідротехнічної споруди у Млинах, відновлення гідрологічного режиму поліпшення санітарного стану річки Сулиця та розчистку річок Суха Лохвиця і Сули. Залишивши відновлення гідрологічного режиму річки Сула в районі с. Сенчі та створення міні ферми для розведення та утримання маточного поголів’я перепела, а також будівництво єгерських пунктів в мисливських угіддях. Аргументував Юрій Миколайович доцільність такого рішення тим, що 6 лютого 2019 року Тендер щодо реконструкції аварійного мосту в с. Млинах було завершено. І фірма ПрАТ «Мостобудівне управління-3» має реконструювати міст через річку Сула за 86,13 млн. грн. Зрозуміло, що перед тим як розпочати реконструкцію мосту, буде зроблена тимчасова переправа. А якщо так, то який сенс витрачати мільйони гривень на спорудження досить сумнівної споруди, в народі її вже прозвали «дамба-амба», яка, мовбито, в разі необхідності може слугувати альтернативою мосту. Недоцільною є, на думку депутата, поки не побудується система водовідведення, і розчистка річки Суха Лохвиця. Як приклад – події минулого року, коли під час повені нечистоти із житлового сектору міста спочатку потрапили в Суху Лохвицю, а потім і в Сулу, створивши там екологічний колапс. Не викликає великої довіри в громади району і попередня розчистка річки Сули. Якщо у Брисях, в районі «Собачої ями» ще куди не йшло, то вище проти течії наколупали такого, що і «дідько ногу зверне». Пан Рязанов пообіцяв, що видобутий пісок піде на будівництво 2-ї черги майбутньої об’їзної дороги. Цікаво, чи багато його навозили туди за попередні роки, коли на розчистку вже витрачені мільйони?

Головуючий Анатолій Храпаль ці пропозиції проігнорував і не поставив на голосування. Отож три «свободівці» – Юрій Прийма, Микола Голінко та Михайло Євтодій, в свою чергу, також не натиснули кнопку «За». Здавалося б невеликої біди  «і без однієї баби базар відбудеться», але того дня на сесію прибув 21 депутат із 34. Крім того пан Чорний залишив її, не чекаючи завершення. В результаті виявилося, що питання позитивно не проголосоване. Після цього шквал критики чорною хмарою накрив незговірливих депутатів. Як тільки їх не «ламали», але вони вистояли. Отож, не солоно хльобавши, довелося переносити це питання на другий день, не закриваючи пленарного засідання.

Здавалося б, що на 15 березня пани Храпаль і Рязанов мобілізують усі свої резерви і на 10 годину ранку не два, а мінімум три десятки депутатів будуть готові, в єдиному пориві, показати  «несвідомим свободівцям» як треба «любити і турбуватися» за рідним довкіллям. Але де там… Засідання ледве розпочалося аж о 10:30, а голосів «За», якщо відмінусувати «свободівців», знову не вистачало. Ото біда, «найби її шляк трафив!». Тому знову нічого не лишалося як продовжувати, до речі як депутатам так і не депутатам, виховувати «свободівців» та вішати на них «всіх собак». А тим часом секретаріат райради піднімав «і мертвих, і живих» обранців, аби ті прибули на пленарне засідання. І близько 12-ї години, пересвідчившись, що є необхідна більшість, 20-ма голосами «За» була затверджена Програма, про яку йшла мова. Ось ці люди і політичні партії, від яких вони обрані: Василь Бабій – «Відродження», Іван Бугай – «БПП», Анатолій Величко – «РП Ляшка», Сергій Грибовод – «ППЛ Капліна», Володимир Дерябін «Відродження», Олег Кравченко «БПП», Олексій Маляренко – «Батьківщина», Віктор Мельник – «Відродження», Іван Писаренко – «Відродження», Володимир Рязанов – «БПП», Володимир Терно – «БПП», Анатолій Храпаль – «БПП», Олександр Цись – «Відродження», Петро Чорний – «Батьківщина», Михайло Ярмоленко – «Опозиційний блок», Володимир Ященко – «РП Ляшка».

Бруду на трьох «свободівців» за ці дні вилили не мало. Особливо дісталося Михайлу Євтодію, на нього тисли найбільше, аргументуючи тим, що не підтримуючи запропоновану Програму, він зриває продовження гідрологічних робіт на Сулі в районі Сенчі, тобто шкодить своїй громаді. Насправді це було чистої води лукавство зі сторони влади та її прибічників. І розкрив цю брехню, сам того не підозрюючи, пан Рязанов. Коли на питання Юрія Прийми, чи можливо проголосувати за кожен проект окремо, сказав, що можливо, але тоді він не буде голосувати! Отож це є класичний приклад того, як наші можновладці звикли ламати через коліно непокірних. Адже вони прекрасно знали, що в минулому році Юрій Прийма, Микола Голінко і Михайло Євтодій під час зібрань у Млинах виступали перед громадою села і висловлювали людям підтримку в їх боротьбі проти будівництва гідроспоруди. Скажіть, як би вони після того дивилися б в очі людям, проголосувавши за ту «дамбу-амбу»?! Хто б їх після того поважав?! А щоб по два дні не товктися над одним питанням, оцінку якому ще дасть громада, нехай Анатолій Храпаль навчить своїх депутатів активніше і частіше відвідувати пленарні засідання за принципом «назвався горщиком – лізь у піч», адже ніхто їх силоміць у депутати не сватав.

 Олег Лісняк, Лохвицький край

 Фото: Юрій Прийма намагається довести, що перед тим як розчищати Суху Лохвицю, потрібно побудувати в місті цивілізовану систему водовідведення, аби нечистоти не потрапляли у річку.