В той час, коли московську церкву в Лохвиці активно захищають щонайменше декілька чинних депутатів, за повної лояльності міського голови, виявилося, що захисників інтересів Єдиної Помісної Української Церкви серед лохвицьких депутатів – немає.

Вчора депутат Григорій Шамрицький виклав відео засідання депутатської комісії, на якій зокрема розглядалося питання заборони церкви. Ключовим моментом став зачитаний депутатом від Свободи Анатолієм Біланом проєкт рішення. Але чомусь не той, який був поданий ним і його колегою Миколою Голінком на прохання нас, представників громадськості. А інший. Чому саме так вчинив здавалось би парафіянин ПЦУ, свободівець, двічі голова бюджетної комісії Анатолій Білан, гадати не буду.

Важливо інше. Відмінність зачитаного ним Звернення полягала в тому, що депутат Білан або забув, або свідомо проігнорував той факт, що саме до них, свободівців, депутатів Лохвицької міської ради, звернулися ми, як представники громадськості. Ініціювавши і підготувавши конкретне Звернення депутатів Лохвицької міської ради до найвищого керівництва держави щодо негайної заборони УПЦ  в Україні. І для цього представник громадськості Володимир Степанович Зінченко публічно, через ЗМІ звернувся до лохвичан, пояснивши ситуацію навколо заборони московської церкви в Україні і закликавши людей ставити підписи саме під цим зверненням.

Саме за це Звернення, або проти нього мали голосувати депутати. Бо лохвичани досить активно відгукнулися  і добровільно протягом декількох тижнів ставили під ним свої підписи.  А потім лохвичани масово пішли освячувати свої Великодні кошики до Української церкви.   І це Звернення було покладене в основу проєкту рішення Лохвицької міськради.

Виявляється, цього виявилося замало. І протягом двох сесій по тому голова Лохвицької громади Віктор Радько вдавав, що нічого не знає про настрої людей.  Йому підіграли депутати, в тому числі Білан і Голінко, так само забувши про лохвичан. Питання щодо церкви і  Звернення навіть не були внесені до порядку денного сесій.

Про місцевий «батальйон монако» і владу без керма і вітрил

Як в Лохвиці чекають «своїх», але не наших

Гра в депутата: афера, робота на ворога чи дика безграмотність?

А з огляду на те, що з відео Шамрицького видно, як секретар Лохвицької міської ради Тетяна Даценко не змогла, чи радше не схотіла знайти і надати депутатам комісії зареєстровані Голінком і Біланом документи, наведу повністю те, що ми передали Голінку з Біланом, звертаючи увагу на основні моменти. Для того, щоб всі без виключення депутати мали змогу їх вивчити.

Щиро сподіваюсь, що у депутатів нарешті дійдуть руки до конструктивного розгляду, обговорення і за необхідності внесення правок до запропонованого звернення, без зміни основної суті волевиявлення людей. Тим більше, що від часу підготовки даних документів місцеві ради по всій Україні майже щодня приймають набагато рішучіші рішення. Не очікуючи прийняття відповідного Закону Верховною Радою, вони розривають угоди оренди землі і приміщень з релігійними установами УПЦ, забороняють їх діяльність на своїй території.

Ми, як представники громадськості,  виступаємо виключно за вирішення питань очищення від московської церкви лише в правовому полі.

Напевне, вникнувши в суть цих документів, депутати точно побачать, що можуть і мусять зробити для очищення Лохвицької громади від московської церкви вже негайно. Підготувати юридично грамотні рішення, доручити голові здійснити відповідні позови до суду для захисту інтересів громади і повернення у власність громади приміщення і землі під Благовіщенською церквою, не перекладаючи цю роботу на когось іншого.

Ця прикра ситуацію з підміною Звернення показала: відносини між громадськістю і депутатам далеко не на тому рівні, коли люди можуть вірити депутатам на слово. А тому ми будемо ще більш прискіпливо вивчати діяльність депутатів та її наслідки для Лохвицької громади.

P.S. Пропоную в подальшому знімати і викладати в Мережу всі без виключення засідання комісій і сесій. Тому що, судячи з усього, станом на зараз довіри немає і між самими депутатами. Пряма трансляція якщо і не унеможливить шахрайства з боку окремих депутатів і посадових осіб мерії, то хоча б зведе їх до мінімуму. І тоді нарешті, обранці і посадовці зрозуміють, що від їхньої брехні програють вони в першу чергу, а  не тільки громада.

Єлизавета Сачура