Чому в Європі безпритульних тварин немає? Чому в сусідніх, але не в нашій, громадах активно вже запроваджують досвід гуманного поводження з тваринами? Чому собаки гризуть лохвичан на вулицях? А потім собаки ж конають в страшних муках на очах у всіх від потрави?
Важко уявити щось трагічніше і страшніше, аніж плач матері над труною своєї дитини. А цими вихідними лохвичани плакали разом з матерями над гробами двох своїх Героїв.
Днями ці авторські роботи на пошту редакції «Жити гідно» надіслала їх авторка – Тамара Качаленко. Яка пережила окупацію Херсона і рятувалася, поринувши в творчість, реалізуючи свої переживання і емоції в цих роботах. «Це не за гроші – я рада, що є взагалі можливість опублікувати матеріал. Щоб люди згадали про Херсон, що не Херсон не є […]
Проблему безпритульних тварин можна і потрібно вирішити виключно гуманними методами і якомога швидше. Так вважають лохвичани. Передусім ті, які давно, виключно на волонтерських засадах, самотужки намагаються полегшити долю тварин. Стерилізуючи їх власним коштом, прилаштовуючи в добрі руки, підгодовуючи. Але проблема безпритульних тварин в громаді може бути вирішена виключно за активної зацікавленості та участі місцевої влади. […]
Олександр Сергійович Шевченко, наш земляк, військовослужбовець ЗСУ, молодший сержант загинув 22 лютого 2024 року на Донеччині, захищаючи Україну від російського ворога.
Петроградський районний суд Санкт-Петербурга відправив до СІЗО до 25 квітня 18-річну місцеву мешканку Дар’ю Козирєву, яка стала підозрюваною у справі про повторну дискредитацію армії.
1989 рік, СРСР доживає останні дні. До відновлення Незалежності України майже два роки. Молодий журналіст лохвицької «районки» Олександр Москаленко (Олександр Володимирович Москаленко – нині головний редактор «Зорі») бере інтерв’ю у протоієрея Іоанна Теркуна, в миру Іоанна Максимовича Теркуна – в той час настоятеля Благовіщенського молитовного будинку.
21 лютого, в день вшанування Ікони Козельщинської Божої матері, в Благовіщенському Храмі ПЦУ в Лохвиці всі бажаючі мали змогу побачити віднайдену Ревізійною комісією релігійної громади ікону. Яка зберігалася в купі мотлоху. Її незвичайність, красу і неймовірну чарівність особливо сьогодні, в день її вшанування, неможливо було не відчути.
Одна благочинницька бібліотека «з нуля» на 13 парафій, що протягнулися від лохвицької Бодакви до сумських Гудим. Такі реалії освітніх можливостей наших далеких родичів майже 160-літньої давнини. Як це було, читаємо з архівних відомостей.
Фактично завершили розбирати “спадок” Благовіщенської релігійної громади УПЦ в Лохвиці. Останніми були проаналізовані документи, які зберігалися в сейфі вкупі з “літературою”. Відверто проімперського, проросійського змісту, а ще – всілякий мотлох від антисемітських, чорносотенних памфлетів до антиукраїнських псевдоісторичних “розвідок”.