З відвертим цинізмом. Так коротко можна описати дії ряду депутатів Лохвицької міської ради, які під час війни об’єктивно працюють на ворога.

Зранку 29 серпня – офіційна панахида за жертвами Іловайської трагедії. Мер зі свитою ллє сльози по убієнних, кладе куплені за бюджетний кошт квіти на Алеї Героїв. А вже вдень на сесії міської ради ті самі люди голосують фактично на підтримку московської церкви в Україні. Своїм голосуванням перешкоджаючи законному праву української церкви здійснити передбачене законом приведення у відповідність майнових прав. І продовжуючи формальну згадку на афільованої з рпц – упц на теренах Лохвицької громади.

Тепер деталі.

Геть від Москви

Благовіщенська громада канонічної, автокефальної Православної церкви України нині завершує передбачені Законами України дії щодо впорядкування майнової, іншої юридичної документації своєї діяльності. Вигравши суди всіх інстанцій, включно з Верховним Судом, у своїх опонентів з УПЦ московського патріархату (у Лохвиці інтереси цієї проросійської структури представляють громадяни Михайло Товстяк (піп), Анатолій  Заславець (депутат міськради, екс керівник колишньої Лохвицької РДА часів Януковича) та їм подібні «товаріщі»), Благовіщенська релігійна громада впорядковує і “земельне питання”. 

Для чого у встановлений законом порядок з місяць тому звернулася до Лохвицької міськради з проханням надати громаді у постійне користування земельні ділянки під культовими спорудами. Причому йшлося про суто юридичну формальність: після зміни релігійною громадою конфесійної приналежності, а по-простому – переході громади з УПЦ до ПЦУ та заміні настоятеля, в державних реєстрах земля під церковними будівлями досі значиться за вже неіснуючою УПЦ (мп) на теренах Лохвиччини, що є невідповідністю закону. Яку і мали усунути депутати міськради суто технічним голосуванням. Але цього так і не зробили.

Істерика “вчорашніх”

За кілька днів до сесії, де земельні питання саме УКРАЇНСЬКОЇ – підкреслю це! – ЦЕРКВИ мали розглянути депутати, на них почався тиск з боку, скажімо м’яко, лохвицьких “друзів друга Кобзона”. Тобто, вчорашнього активу Партії регіонів, агентурного проекту ФСБ РФ (саме так, тамтешні хлопчики та дівчатка). Спочатку ці мудрагелі вирішили проголосувати проти надання земельних ділянок під церковними спорудами єдиній на теренах Лохвиччини православній релігійній громаді. Але напевне більш грамотні люди пояснили їм, що:

а) проголосувати таку дурню вони, зазвичай, можуть, але громада через суд змусить мерію все одно вчинити по закону;

б) всі, хто проголосують проти надання землі єдиній православній релігійній громаді Лохвиччини, конкретно “спалять” себе як посіпаки “рускава міра”, рпц, її філії в Україні – УПЦ, що офіційно доведено Державою.

Тоді народився “варіант Б”: земельне питання Благовіщенської громади розбивається на чотири лоти; за три депутати таки голосують, а за один – ні. Цей, четвертий лот – земельна ділянка під славнозвісною капличкою на Благовіщенському цвинтарі. На відкриття якої московитські посіпаки притягнули тоді ще живого Кобзона.

Але і від цього варіанту “друзі Кобзона” і упц (мп) змушені були відмовитися. Тому що саме в день народження цього “геніального” плану ДЕСС оприлюднила офіційний висновок: УПЦ (мп) є афілійованою структурою російської православної церкви, тобто її філією. Яку чекає суд і заборона в Україні. А також позбавлення права на церковні споруди (спрощено – храми) державної та комунальної форми власності та позбавлення земельних ділянок під цими спорудами. У такий момент демонструвати Державі “фак”, та ще й засвідчувати його особистим голосуванням хитруни з Лохвицької міськради не захотіли, бо може бути дуже накладно. До того ж “кобзонова капличка” офіційно, юридично є власністю Благовіщенської громади ПЦУ, що засвідчено державними реєстрами. І надання громаді у постійне користування земельної ділянки під нею – суто технічне питання. Яке, знов таки, вирішиться через суд. І лохвицькі “свідки Кобзона” тут безсилі.

Тоді визрів третій варіант: не розглядати земельні питання Благовіщенської релігійної громади взагалі. Для цього прямо на сесії депутат Заславець, буквально примусив (чи мені одному так здається?) мера зачитати якесь “депутатське звернення”. В якому неназвані, утаємничені депутати попросили зняти “земельні питання” Української Церкви з голосування на невизначений термін. Як це було на останній сесії міськради, ви можете побачити за цим посиланням.  Де чітко видно, хто є організатором та ідейним натхненником чергової акції, спрямованої проти Православної церкви України та державної політики у релігійній царині.

Намагання депутатів ВО “Свобода” Анатолія Білана та Миколи Голінка дізнатися прізвища колег, які фактично виступили проти політики Держави та зусиль Уряду щодо РПЦ і УПЦ (мп), були марними. Тому що мер Радько, сам вчорашній “регіонал” і очевидно підзвітний (чи мені так одному здається?) Заславцю, навідріз відмовився назвати прізвища “достойників”, які в такий примітивний спосіб боронять інтереси російської церкви України. А навпаки заявив про «нейтралітет» в церковному питанні. Про це тут.

І всі ознаки злочину…

А далі трапилася й зовсім кримінальна історія.

Згідно законів про місцеве самоврядування, посадові особи міськради мусять (це обов’язок, а не право) оприлюднити не лише відео сесії, яке в силу зайнятості повністю мало хто дивиться. А й офіційно результати голосування за всі без виключення питання – без купюр. Але Закони України пишуть у Києві, а порушують – у Лохвиці. Тому офіційні результати голосування цієї сесії, опублікована на сайті міськради ще 29 серпня, не містить ніякої згадки про долю (розгляд) питань 48 і 49 затвердженого порядку денного. Так само приховане від людей і звернення утаємничених 8 депутатів щодо зняття з голосування “земельних питань” Благовіщенської релігійної громади Православної церкви України нібито через турботу про конфесійний мир у громаді. Як це було, можна подивитися тут.

Впевнений, що посадовими особами мерії це зроблено умисно – щоб громадськість не дізналася прізвища організаторів цієї авантюри. Яка має ознаки антиукраїнської, антидержавної та такої, що дійсно направлена на порушення законних прав саме Православної церкви України. Церкви, яка визнана Державою. Церкви, де служба йде українською мовою. Церкви, капелани якої служать в ЗСУ. Церкви, яка відспівує в своїх храмах полеглих воїнів України. Священиків якої катували і вбивали вороги на окупованих територіях. Церкви, на молебнах якої буває Президент України, Уряд, але принципово не буває “бомонд” Лохвицької міськради. Церкви, яка 8 років боролася за надання їй ділянки у центрі міста. Церкви, яка виборола своє визнання серед “простих людей” і досягла свого; яка є духовним оплотом українців, які боронять свою багатостраждальну, знекровлену Державу.

Тому такі дії окремих депутатів, направлених проти Православної церкви України, мають також ознаки підривної діяльності. А дії посадових осіб, які сфальсифікували офіційну стенограму сесії – мають ознаки кримінального злочину, описаного ст. 366 Карного Кодексу України (“Службове підроблення”).

Тому ця брудна історія матиме продовження.

Заам’ятайте цих «діячів» та партії, від яких вони обралися!

І наостанок: за антиукраїнське рішення, за допомогою якого проросійські агенти в Лохвицькій громаді продовжують агонію місцевого осередку московського патріархату, голосували представники таких “партій”: “Довіра”, “Сила і Честь”, “Батьківщина”, «Слуга народу».

“Довіра” відома тим, що стала притулком для вчорашніх “регіоналів”, які перефарбувалися під новий “лейбл”, не змінивши своєї суті. Доказ тому – її лідер Олег Кулініч. Який в часи правління Януковича голосував за закони 16 січня, які приймалися в інтересах Росії та які призвели до кровопролиття на Майдані. А нещодавно він же голосував за знищення САП і НАБУ. Який голова – така і “партія”. На всіх рівнях, і в Лохвиці теж.

“Силу і Честь” очолює екс-голова СБУ Ігор Смешко, який є фігурантом скандалу/злочину з отруєнням кандидата в Президенти України Віктора Ющенка. Який займав посаду голови СБУ саме в той період, коли під тиском Путіна Леонід Кучма був змушений призначити головою своєї адміністрації Віктора Медведчука.

Чим є насправді “Батьківщина” – і нагадувати не треба. На теренах Лохвиччини вона асоціюється переважно зі сумновідомим депутатом міськради Петром Чорним. Тим самим, що з російським паспортом. Тут і додати нічого.

P.S. Автор і віряни Благовіщенської релігійної громади ПЦУ висловлюють щиру подяку депутатам Лохвицької міськради від партії “Свобода” Миколі Голінко та Анатолію Білану за принципову позицію в питанні утвердження Української Церкви – попри тиск, погрози та бруд, якими їхні опоненти намагаються протидіяти Українській Справі. А також тим депутатам, які проявили принципову позицію і не підтримали своїми голосами ганебне голосування. 

Про те, як нинішня лохвицька влада протидіяла автокефальній церкві ПЦУ тут:

Церковний антимайдан по-лохвицьки

Друзі кобзона керують мером і питаннями церкви в Лохвицькій громаді?

Держава визнала очевидне: УПЦ пов’язана з забороненою в Україні РПЦ. Відео

Плата за любов до ката. Частина друга: як громада позбудеться ката

Релігійна громада чи закритий сімейний бізнес клуб?

Кому насправді служить отець Михайло?

Для очільників і депутатів Лохвиці радянські партизани – й досі герої?

Обурення перейменуванням вулиці в Лохвиці: стихія чи провокація?

Групу ЛохвиЧина можна привітати з трофеєм, Лохвицьку громаду вітати ні з чим

Лохвицькою громадою продовжує керувати Антимайдан

Підмінене Звернення, або чому слова мають значення

Дошка ганьби, чи пошани. Як голосують лохвицькі депутати за важливі речі

Свободу віросповідання в громаді ніхто не піддає сумніву. Натомість громада має очиститися від впливу тих посіпак путіна, хто і до сьогодні асоціює себе  з пов’язаною з московитами церквою. І кого ненависть до українського ситуативно об’єднала в чергову групу з умовною назвою «московщИна». Чекаєте? Не дочекаєтесь!

Гліб Плескач