Понеділок, 20 Травня, 2024

Кому насправді служить отець Михайло?

Брехня — це обдумане і цілеспрямоване спотворення правди. О. Михайло, тепер вже колишній настоятель Благовіщенської парафії УПЦ московського патріархату, БРЕШЕ ПУБЛІЧНО.

Ось докази.

Це – інтерв’ю гр-на Михайла Товстяка лохвицькій газеті “Зоря” від 9 червня 2023 року:

У цьому інтерв’ю о. Михайло публічно стверджує, що УПЦ більше не підпорядковується московському патріархату. Але це пропагандистький ворожий наратив і не більше. Так як і держава, і суди довели підпорядкування УПЦ материнській РПЦ. І засвідчили, що ні про яке «канонічне визнання» подібного відокремлення УПЦ від РПЦ не має і мови. А нещодавнє співслужіння кірілу гундяєву, в день знайдення мощей преподобного Сергія Радонезького в Троїце-Сергієвій Лаврі (в Московській області) 12-тьох архієреїв УПЦ (в єдності з МП) і повна байдужість Онуфрія до цього ворожого шабашу тільки підкреслили, кому саме служить сьогодні УПЦ. І хто «в домі господар».

Брехня о. Михаїла продовжилася і тоді, коли він відмовився показати чинний Статут Благовіщенської релігійної громади УПЦ в м. Лохвиця. Навіть на офіційний запит. Мовляв, шукайте у відкритих реєстрах.

Наші пошуки привели ось до цього документу, про існування якого не міг не знати о. Михаїл.

Це – Статут релігійної громади Благовіщенської Української православної церкви. Маємо повну версію, але подаємо найсуттєвіше, на наш погляд:

В цьому документі, з мокрими печатками і відповідними підписами чорним по білом в п.п. 1.4, 1.5 і 2.2 написано наступне:

“1.4. Парафія діє, дотримуючись … Статуту Руської Православної Церкви (далі: РПЦ), Статуту УПЦ …

1.5. У своїй діяльності Парафія керується … постановами соборів РПЦ і УПЦ, Священних Синодів РПЦ і УПЦ, … визначеннями Помісних та Архієрейських Соборів РПЦ і УПЦ”.

Ще цікавіший п.2.2.

“2.2. Членами Парафії є православні віруючі, … які визнають Статути РПЦ та УПЦ…”.

Німа сцена. Тобто, як мінімум священнослужителі і частина віруючих Благовіщенської громади УПЦ (МП) у Лохвиці й досі перебувають у “братніх обіймах” “рускава міра” в особі РПЦ покидька кіріла гундяєва. Ці люди, перебуваючи поруч з нами, у воюючій Україні, офіційно керуються статутом РПЦ і постановами соборів РПЦ.

І жодних змін до Статуту, які були б зареєстровані належним чином, від 2009 року не вносилися.

Але в мережі ми побачили і інший документ, оприлюднений напевне ревною прихильницею УПЦ.

Увага – під тим самим номером, тією ж датою. І засвідчений підписом однієї і тієї ж посадової особи! З єдиною різницею, пункти 1.4. і 1.5 викладені без згадки РПЦ.

І в цій версії – вже без згадки РПЦ.

Що це як не свідомий підлог документів? І якщо так – то сподіваємося: наше офіційне звернення до СБУ проллє хоча б якесь світло, як таке могло статися.

Процес реєстрації нового Статуту, прийнятого на зборах щодо переходу Благовіщенської релігійної громади до ПЦУ 4 червня цього року, «подарував» нам ще одну цінну інформацію. Мовляв чинним насправді є навіть не Статут 2009 року. А Статут, датований початком дев’яностих, невдовзі після відновлення Україною незалежності.

В якому підлеглість РПЦ Лохвицької Благовіщенської релігійної громади – наскрізна. Тому і утаємничив о. Михайло, який за свідченням людей, які його знають – не дуже акуратний з паперами, яким же саме Статутом керувалася Благовіщенська релігійна громада станом на 04 червня 2023 року.

Якби там не було – у о. Михайла та його найближчого оточення, у тому числі – колишніх функціонерів проросійської Партії Регіонів, було багато часу, щоб привести Статут Благовіщенської громади УПЦ (МП) у відповідність до законів України. Але цього не сталося. Вони вперто не міняють Статут.

Чому?

Наше припущення: саме ці люди “і надалі чекають своїх”. Саме тому нинішній, промосковський статус релігійної громади УПЦ (МП) із збереженим Статутом про підлеглість РПЦ мав і має бути надійним оберегом для цих “ждунів” в очах російських окупантів. Як це було і є на окупованих ворогом українських територіях.

Немає жодного іншого логічного пояснення, чому “промосковський” Статут лохвицької Благовіщенської громади не було переписано і переєстровано за більше ніж рік широкомасштабного вторгнення.

Більш того: є всі ознаки того, що саме цей, “канонічний” Статут о.Михайло (гр-н Товстяк) і його поплічники з лав колишньої, ефесбешної Партії Регіонів старанно зберігають і утаємничують. Поширюючи через Фейсбук фото якогось фейкового “статуту” (див. вище), не оприлюднюючи його повністю. Бо швидко спливла би брехня.

Оприлюднений нами статут, там де орієнтація на РПЦ, пояснює,  чому полеглих українських воїнів не давали відспівувати у “благовіщенській” капличці на лохвицькому кладовищі. Чому матері вбитого Захисника України на порозі Благовіщенської церкви було заявлено, що її син – вбивця. Чому нинішній клір цієї громади не молиться за Перемогу України, а тільки “за мир”. І чому їм навіть ненависна сама думка про приєднання до єдиної помісної української церкви.

Цей “уставчік” пояснює, чому саме о. Михайло (Товстяк) і “вірні” росії місцеві “регіонали” разом усіляко перешкоджали Православній Церкві України в отриманні земельної ділянки у центрі Лохвиці для відбудови собору, який знищили у 30-х роках більшовики.

Цей “уставчік” пояснює, чому навіть під час війни бюджетники так бояться нинішніх осіб у мерії, що поголівно ігнорують Загальні збори релігійної громади, ціль яких – приведення проросійського Статуту релігійної громади до вимог чинного законодавства.

Цей “уставчік” пояснює, чому гр-н Товстяк і його підлеглі подають в прокуратуру і поліцію брехливі заяви на земляків. У яких умисно обмовляють людей у тому, чого вони ніколи і не думали робити – у силовому захваті споруди Благовіщенської церкви:

Оця заява – це класичний московитський ДОНОС, де купка “вірних” РПЦ звинувачує у беззаконні організаторів і 325 учасників зборів. 325 українців, які не бажають, щоб на території Лохвицької громади, Полтавщини і всієї України взагалі будь-хто послуговувався статутом РПЦ і вказівками “синоду” цієї злочинної організації.

Але це вже не про ганьбу гр-на Товстяка, який не може не знати, що НАКЛЕП – ТО Є ТЯЖКИЙ ГРІХ.

Це – про свідому, сплановану, скоординовану діяльність групи осіб, спрямовану на підрив державної політики у сфері внутрішньої безпеки.

Публічно заперечуючи тісний взаємозв’язок УПЦ з РПЦ, Михайло Товстяк і його поплічники з партії регіонів точно знають, що:

– є висновок державної релігієзнавчої експертизи Статуту Української Православної Церкви про наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом;

– є рішення суду про те, що УПЦ МП – підрозділ російської церкви;

Конституційний суд визнав таким, що відповідає Конституції, закон, згідно з яким Українська православна церква має змінити назву і вказати свою приналежність саме до Московського патріархату.

Таким чином громадянин М. Товстяк і його прибічники свідомо протиставили себе Державі Україна; вони публічно заперечують рішення вищих державних інституцій. Щоб приховати свою антидержавну позицію, вони свідомо вводять в оману правоохоронні органи, звинувачуючи у міфічних злочинах сотні (!) лохвичан – парафіян Благовіщенської громади.

 Все як в колишньому СРСР. Все як у нинішній росії.

 P.S. Розуміємо, що купка людей, яка «приватизувала» храм у центрі міста, вже свідомо пішла на фальсифікацію установчих і – вірогідно – майнових документів Благовіщенської громади. Що має на меті максимально ускладнити повернення будівлі Благовіщенської церкви Лохвицькій громаді «із лона» ворожої РПЦ.

 Усі подробиці юридичного процесу переходу Благовіщенської релігійної громади до Православної Церкви України – Єдиної Помісної Української православної церкви подамо в наступних матеріалах.

А саме, детально розкажемо про те, як відбувається процес реєстрації переходу громади до ПЦУ на всіх рівнях влади;

про те, як 47 пов’язаних між собою осіб «привласнили» собі «право» на релігійну громаду Благовіщенської церкви в 22-х тисячній Лохвицькій громаді;

про те, як вже колишні посадові особи Благовіщенської релігійної громади УПЦ МП фальсифікують «звернення» в органи державної влади й підробляють документи.

Про те, яку роль відіграла влада Лохвицької громади, Миргородської РДА, Полтавської ОВА, Полтавської облради в процесі приведення у відповідність з вимогами українського законодавства Статуту Благовіщенської релігійної громади – про це все у наступних публікаціях.

І наостанок. Ініціатори переведення Благовіщенської релігійної громади з УПЦ до ПЦУ, окрім оббріхувань, отримують погрози. Тому в разі будь-яких неприємностей з нами, або членами наших родин, замовників варто шукати серед спонсорів, покровителів, і активних діячів – «регіоналів», причетними до Благовіщенської церкви в м. Лохвиця.

Володимир Зінченко – голова Загальних Зборів Благовіщенської релігійної громади;

Гліб Плескач – уповноважений Загальними Зборами Благовіщенської релігійної громади на здійснення дій по реєстрації змін в установчих документах громади