Четвер, 25 Квітня, 2024

Громадське обговорення проєкту гідрологічного «поліпшення» Сули. Частина 5

Так як голова Лохвицької РДА Володимир Рязанов та голова Лохвицької райради Анатолій Храпаль вирішили замовчати навіть сам факт громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності  «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області, Коригування робочого проекту», вважаючи певне цей факт приватною справою, а не суспільно значимою, як це є в дійсності, ми продовжуємо оприлюднювати відгуки, зауваження і пропозиції експертного середовища і представників громади щодо зазначеного Звіту і проєкту.

Початок: Громадське обговорення проєкту гідрологічного «поліпшення» Сули. Частина 1

Громадське обговорення проєкту гідрологічного «поліпшення» Сули. Частина 2

Громадське обговорення проєкту гідрологічного «поліпшення» Сули. Частина 3

Громадське обговорення проєкту гідрологічного «поліпшення» Сули. Частина 4

Публікуємо зауваження громадської організації «Громада Посулля» по Звіту ОВД «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту»  

ВІДГУК

на Звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності

“Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту”

(№ 20194163450)

1. Автор Звіту ОВД – Павло Квіта, який згідно даних з відкритих джерел отримав за свою роботу 199 000,00 гривень, переміг на тендері з явними ознаками  фіктивності. Угоду з Павлом Квітою чиновники Лохвиччини заключили 3 вересня 2019 року, а сам тендер, до того ж з одним учасником,  відбувся 4 вересня. До того ж звіт був виготовлений за місяць, в рекордно короткий строк, і є неякісним.

2. Звіт аналізує першу чергу проєкту, і його автор не міг не завважити і не застерегти від неприпустимості реалізації другої її черги. Але не зробив цього. В той час, як замовлений Лохвицькою районною радою Проєкт завідомо передбачає грубе втручання, а насправді – знищення гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський». Який має площу 2243 гектари і є одним з найбільших, третім за розмірами, гідрологічним заказником України.

3. В гідрологічному заказнику охоронюваними є саме природний гідрологічний режим території, а також болота. Які, зі слів автора Звіту ОВД, подаються як лихо для річки, місцевої біоти і є «малоцінними землями», площі яких слід звести до мінімуму. Вочевидь, громадянин Квіта П.В., так як і автори Проєкту, не знає, щодо заповідних територій, а тим більше до річок і боліт, категорично не можна застосовувати характеристики оцінки земель щодо сільськогосподарській продуктивності (це все одно що оцінювати, скільки центнерів пшениці можна зібрати з 1 га боліт).

4. Пан Квіта мав би відмовити у підготовці Звіту, виявивши, що другою чергою одного цілісного проєкту передбачено на території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський» прориття русел протяжністю 5163 метри, зі зрізанням природного ґлеєвого дна (ложа річки), глиняних берегів, розширення русла та зрізання очеретяних заростей вздовж берегів, які виконують роль фільтра. А також влаштування двох штучних піщаних перекатів, які в період посух виконуватимуть роль дамб і повністю зупинять рух води вниз по течії.

5. Автор Звіту ОВД неодноразово вдається до фальсифікації даних і приведення завідомо неправдивих відомостей. На сторінці 21 Звіту ОВД в розділі опису ділянок «розчистки русла» при описі ділянки № 9 біля с. Свиридівка, що пролягає впритул до ділянки «Панського маєтку», наведено фото цієї ділянки русла, що має «розчищатись». Це фото не відповідає дійсності і зняте в іншому місці.

6. Одним з найяскравіших прикладів цього, окрім домальовування «русла» і «староріччя» там, де його принаймні останніх 150 і більше років не було. Фейковою є інформація, приведена у Звіті на сторінці 20. Про те, що «За свідченнями старожилів ріка змінила своє русло під час повені у 1953 році, розмивши нове русло в центрі заплави. Старе русло почало замулюватись, заросло і перетворилось у староріччя, в болотних масивах заплави відбулось падіння рівня води, що призвело до обсихання торфовищ та виникнення пожеж». Фейковість інформації засвідчує також прохання начальника управління комунальною власністю територіальних громад Лохвицького району пана Юрія Українського до проєктної установи, «вивчити можливість включення до робочого проєкту розчищення ПРОТОКИ (а не русла) Сули». Аналіз карт та виїзд на місце групи громадських активістів показав, що зазначена ділянка являє собою щонайбільше місцями заболочену низину, яка не є і не була ніколи руслом. Про що також свідчать місцеві старожили.

7. Автора Звіту ОВД не збентежило, що по факту ділянка № 9 являє собою фактично глухий канал, який немає нічого спільного з відновленням гідрологічного режиму річки. Також, при вивченні Проєкту і Звіту ОВД, кидається в очі те, що ділянка № 9, яка намальована як «розчищення староріччя», має НАЙБІЛЬШУ (!) протяжність з усіх ділянок, які заплановані до розробки – 1 кілометр 620 метрів До того ж, згідно даних проекту, при детальнішому розгляді креслення поздовжнього профілю так званого «староріччя» (28 аркуш Проєкту) видно, що місцями на трасі «русла» з проектною вже після підняття рівня води відміткою рівня води 103,00 м, зустрічаються не тільки ями і пониззя, як між пікетами ПК0-ПК1, чи ПК7-ПК11, але й підвищення і просто «суша» з відмітками 103,40 метрів та 104,09 метри, як між пікетами ПК2-ПК7 та ПК12-ПК16. Тобто, БІЛЬША ЧАСТИНА траси даного «староріччя» (близько 3/5 всієї відстані), а насправді новоутвореного, ніколи досі не існуючого русла, тобто рукотворного канала, проходять по ділянках, де існуючий на сьогодні рівень земної поверхні перевищує проектний рівень води іноді більш ніж на 1 метр. Попросту, ритиметься нова водойма, там, де зараз місцями є пагорби, по суші. Вважаємо, що подібні новоутворення мають регламентуватися виключно у відповідності до ст.82 Водного Кодексу України. Згідно якої, «Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (Стаття 82 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012№ 1641-VIII від 04.10.2016

А тому ця ділянка не повинна взагалі бути відображена в проекті щодо відновлення гідрологічного режиму. Тобто і сама планова діяльність в зв ’язку з даним зауваженням має бути відмінена.

8. Автор звіту не помітив, що проєктом передбачено влаштування кількох «тимчасових технологічних дамб», якими планується повністю перекрити стік води в річці на період виконання робіт, що неминуче негативно відіб’ється на місцевій флорі і фауні. Так, перекати на «ділянці № 2 біля с. Білогорілка», які насправді знаходяться неподалік ділянки №9  і більш ніж за 3 км від с. Білогорілка, попросту будуть досі не існуючими дамбами, покликаними до того, щоб підняти і зафіксувати рівень води на ділянці №9, не випустивши її влітку і в часи посух вниз по течії.

9. У Звіті ОВД, так же як і самому Проєкті, навмисно заплутано інформацію про ділянку №2 першої черги Проєкту біля с. Свиридівка. Сторінка 18 Звіту в описі ділянка № 2 сходиться з ділянкою № 2 в таблиці 1.1 (ст. 17) (це та ділянка, де хочуть перегородити русло аж двома (!) перекатами). Також в таблиці на ст. 17 зазначено, що вона знаходиться біля с. Білогорілка. В описі ж ділянки (а місцерозташування – це її ключова характеристика), зазначено що вона буде розташовуватися за 100 м. від села. Хоча по відстані від гирла і нумерації – це ділянка посеред боліт саме навпроти ділянки №9. Відстань від неї до с. Білогорілка – більш ніж 3 кілометри, а не 100 метрів. До с. Свиридівка – теж понад 1 км, зате до ділянки № 9– всього лиш 680 метрів!

10. автор Звіту ОВД, як і розробники Проєкту, маючи інженерну освіту, чомусь вирішили не згадувати про фундаментальний перший закон термодинаміки (збереження маси і енергії тощо), який у спрощеному викладі говорить, що «ніщо не з’являється з нічого і ніщо не зникає в нікуди». Якщо кінцевою метою реалізації Проєкту є підйом рівня і збільшення обсягів води на ділянці від с. Білогорілка до ділянки №9, то, очевидно, це може бути тільки

а) за рахунок збільшення притоку води на дану ділянку;

б) за рахунок зменшення витоку води з даної ділянки.

Спрощено, водний баланс ділянки залежить від співвідношення двох факторів: приходу води на ділянку і її витрати (витік, випаровування, просочування). Щодо більшення притоку води, ніякі заходи, які б сприяли цьому, Проектом не передбачені. Розчищення лісових джерел і струмків у балках прирічкових лісів, заліснення територій вздовж долини річки, КМОТ (контурно-меліоративна організація території) на прилеглих територіях, влаштування загат і дамб на пониззях полів на шляху стоку води в річку з метою осідання намулу до впадання в річку – все це не є предметом і заходами даного Проекту. Натомість Проєктом передбачено облаштування штучного перекату/дамби на шляху русла Сули і саме за рахунок цього підвищення рівня води біля ділянки №9  у Свиридівці.

Таким чином те, що підвищення рівня води біля ділянки №9 планується саме і виключно за рахунок її невипущення вниз по течії, в тому числі й на територію гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський», є очевидним.

11. Окремо відзначимо також наявність у Звіті ОВД великої кількості русизмів, опечаток, граматичних та орфографічних помилок, схожих на науково подібних словотворень, якими автор Звіту ОВД вирішив збагатити наукову термінологію і українську мову. Нариклад, «відновлення природного шляхом неприроднього?», як в фрагменті Звіту на сторінці 33.

12. На ст. 33 Проєкту його розробники вчергове продемонстрували свою «професійність», оголосивши борсука червонокнижною твариною (ЧКУ). Насправді ж борсук – охоронюваний вид, але не червонокнижний, внесений до списку МСОП (Міжнародної спілки охорони природи) як вид, якому найменше загрожує зникнення.

Проте, розробники ймовірно свідомо не зазначили, що на ділянках, що пропонуються до «поліпшення» як в межах першої, так і другої черги Проєкту, не тільки борсуки є частими гостями. Але ці ж ділянки є ареалом помешкання таких червонокнижних видів, як лось європейський, з гризунів – червонокнижна мишівка степова та занесена до Червоного списку МСОП мишівка лісова; з плазунів свідомо пропущені червонокнижні види мідянка звичайна та гадюка Нікольського; з комах – кордулегастер кільчастий, який має значне поширення на даній території; з птахів – свідомо пропущені журавель сірий, жайворонок сірий, змієїд та багато інших, що мешкають на цих болотах і лісових ділянках поміж боліт і проток р. Сула.

13. Як в Проєкті, так і в Звіті ОВД свідомо заявлено про відсутність на розроблюваних ділянках червонокнижних видів минь річковий(налім) та карась звичайний (внесений до Списку рідкісних риб Європи та Червоної книги МСОП), хоча вони там нерестяться і мешкають постійно, про що, окрім довідкової літератури, свідчать і розповіді місцевих рибалок. Механічне ж зриття берегів при днопоглиблювальних роботах призведе і до їх знищення, бо, наприклад, минь мешкає в норах у глиняних берегах, які неодмінно будуть знищенні при проведенні робіт на руслі.

14. Таким чином, ми бачимо відверту фальсифікацію і бажання розробників Проекту і виконавця Звіту ОВД замовчати про поширення на цих територіях червонокнижних видів, наявність яких просто унеможливлює будь-яку діяльність, описану в Проєкті. Не викликає довіри і список червонокнижних рослин, наявних на цих територіях, деякі місця проростання яких згідно Проєкту повинні бути засипані піском (всього 21,8 гектари).

Звіт ОВД в цій частині (особливо підрозділи 3.2-3.6) просто-напросто дублює інформацію, подану у відповідних розділах Проєкту, подекуди навіть цілих абзаців без правок.

15. В розділі 1.1 Звіту ОВД (с.10-11) автор прямо вказує на негативні процеси, що впливають на стан річок. А це, з його слів,– «зарегулювання стоку в ставках і водосховищах» (але ж саме це передбачено в складі проектних робіт! Особливо, ділянка № 9);

– «зменшення інтенсивності повеней зменшує здатність річок до самоочищення і сприяє їх замуленню» (але ж саме це покликані зробити штучні перекати/дамби на ділянці № 2!):

Серед згубних для русел річок чинників автор Звіту ОВД наводить «влаштування штучних споруд (перекатів) на руслах річок, що призводить до замулення русел» (але далі сам же обґрунтовує необхідність створення перекатів, а фактично дамб, на ділянці № 2);«зрізання перекатів, що часто призводить до знищення річок, перетворення їх на водовідні канави» (але далі сам же обґрунтовує необхідність механічного зрізання дна русла (ґлеєвого ложа!) на фіксовану глибину на ділянках протяжністю 4,35 км в складі заходів Першої черги Проєкту!).

16. Промовисті негативні наслідки попередньої планової діяльності, а саме влаштування штучних перекатів/дамб на руслі Сули біля м. Заводське Лохвицького району вже спричинили екологічне лихо з відомими і явними трагічними наслідками, за яке й досі ніхто не поніс відповідальності, що викликає ще більшу хвилю невдоволення серед місцевого населення. Але у Звіті ОВД в описі «соціального середовища» гр. Квіта твердить, що негативна реакція населення при здійсненні Проєкту «не передбачається».

17. Також Проєктом у складі запланованої «розчистки русел» протяжністю 4,35 км, передбачено і комплекс робіт по розчищенню прибережних ділянок від очерету. При тому інженери-гідрологи знову сором’язливо «забули», що очерет має властивості фільтру і його знищення на таких великих ділянках призведе до значного зниження здатності річки до самоочищення.

18. Здійснення заходів першої черги проєкту, що має на меті підвищення рівня води в р. Сула на ділянці від с. Білогорілка до ділянки №9 у с. Свиридівка, неминуче призведе до збідніння видового різномаїття і докорінного переформатування існуючого біогеоценозу. Під загрозою винищення з цих територій опиняється багато червонокнижних видів ссавців, риб, комах, плазунів і птахів.

Окрім того, птахи, які звикли повертатися на гніздування в місця, де з’явилися на світ, можуть взагалі на багато років і десятиліть залишити ці місця, оскільки терміни виконання Проєкту перекривають період гніздування. Заплава Сули нижче по течії від «Панського маєтку» може назавжди втратити видове різномаїття тваринного і рослинного світу.

Нижче за течією від місця планових робіт це неодмінно призведе до обміління і пересихання русел і осушення боліт, що, в свою чергу, призведе до руйнації й докорінного переформатування існуючого геобіоценозу по всій течії р.Сула, до пониження рівня поверхневих і грунтових вод, повністю і назавжди знищить гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Середньосульський», третій за розмірами в Україні. А також до екологічного лиха на території всієї долини, а то й басейну річки Сула нижче по течії від ділянки запланованих робіт.

19. Також штучне підвищення рівня води на відтинку від с. Білогорілка до ділянки №9 в с. Свиридівка за рахунок невипуску її вниз по течії неминуче призвело б до того, що Сула, намагаючись «вилікуватись» і поповнити свій природний рівень води, «висмоктуватиме» всю воду з приток нижче по течії від ділянки «поліпшення». Зникнути повністю можуть такі річки регіону, як Суха Лохвиця, Артополот, Бодаква і Сулиця, що вплине на мікроклімат усього Лохвицького району і навіть на такі віддалені від Сули села, як Погарщина, Токарі, Старий Хутір, Харківці, Безсали, Яхники, Жабки, Бербениці, Ісківці, Скоробагатьки.

Все це теж вказує на вкрай низький рівень виконання Звіту, на поспішну його здачу та відсутність будь-яких редакційних правок, рецензій і аналізу тексту будь-ким, окрім громадянина Квіти. А ширший аналіз Звіту показує, що умисне замовчування надважливої інформації, перекручення фактів і свідома подача неправдивих відомостей мають не випадковий, а системний характер. Відтак, Звіт, як і сам Проєкт, не витримує ніякої критики і більше вартий прискіпливої уваги органів поліції, прокуратури, НАБУ та ДБР, а не громадського обговорення.

20. Подив і непорозуміння викликає лист Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА за підписом його керівника Максима Брикульського (ст.158 ОВД), про те, що на території Свиридівської і Білогорільської сільрад відсутні території та об’ єкти природно-заповідного фонду. Департамент не міг не володіти інформацією про те, що цілісний проєкт передбачає передбачає другу чергу робіт, які заплановані безпосередньо в межах Середньосульського гідрологічного заказника. Не міг також чиновник не розуміти, що перша черга цього проекту безпосередньо вплине на стан заказника. І напівправда даного листа матиме згубні для екології наслідки в майбутньому.

Більш детально аналіз проекту і звіту наведено в наступних публікаціях:

Сула. Рекордне обміління від Заводського до Сенчі. Вересень 2019 р.

«Розчистки» русла Сули – захист природи чи ретельно сплановані оборудки?

Так звана «розчистка Сули»: не вірте «вченим» на слово

Сула для одного?

Попередні розчистки Сули погіршили стан річки

Співзасновники та керівники ГО «Громада Посулля»:

Гліб Плескач

Олександр Прекрасний

Єлизавета Сачура

Віталій Хоменко

17.10. 2019р.

На фото: зліва – Володимир Рязанов, голова Лохвицької РДА, справа – Павло Квіта, автор звіту з оцінки впливу на довкілля.