Інформполе Лохвиччини наче вмерло. Жодного слова, не кажучи вже про правдиве, не прозвучало ні з вуст, ні зі сторінок місцевих провладних журналістів, блогерів та редагованих ними видань про громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля так званого «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області.

Яке відбулося 22 жовтня, в робочий день, по опівдні, в Лохвиці. Промовчав також «самий об’єктивний» телеканал «Пирятин», камери якого були постійно включені на протязі майже чотиригодинного зібрання. Причина очевидна. Знайти пристойні слова про ту ганьбу нинішніх чиновників Лохвицької РДА, яку не могли не відчути і не побачити під час вчорашніх слухань навіть самі палкі її прихильники, точно було і буде нелегко. Тим більше, що слухання вони організували «на своїй території» в приміщенні зали засідань Лохвицької РДА. Саме в цій залі, попри застороги, брехнею і маніпуляціями, а також невибагливістю районних депутатів, були прийняти рішення, які уможливили існування згаданого проекту. «Важку артилерію» у вигляді найбільш лояльних голів сіл, керівників бюджетних установ голова адміністрації пан Володимир Рязанов зі своїми соратниками – Ольгою Папірненко та Олександром Єсіковим «підготували». Всі, як один, наче забувши, заради чого зібралися, пробубоніли про своє «одобрямс» проекту. Все, як за часів партзборів КПРС. І – постріл «в молоко».

Виявилося, що елементарно не готувалися до фахового  і предментного обговорення ні пан Юрій Український – формальний замовник «поліпшень Сули» в останні роки, ні автор звіту з ОВД П.Квіта, ні автор проєкту пан Дем’янов. Вони не змогли опонувати жодному аргументу чи зауваженню виступаючих – представників ГО «Громада Посулля»: Олександра Прекрасного та Віталія Хоменка. І навіть отримали за це «наганяй» від прибувшого на обговорення народного депутата Максима Березіна.

Щоб зайве не займати увагу читача, нагадаємо, що матеріали, які стосувалися обговорення, ми детально відобразили в публікаціях: Сула для одного? , «Розчистки» русла Сули – захист природи чи ретельно сплановані оборудки?, Так звана «розчистка Сули»: не вірте «вченим» на слово , Тисячі зрубаних дерев як «одиниці» : нові подробиці «розчистки Сули», Попередні розчистки Сули погіршили стан річки.

А сьогодні ми починаємо публікувати зауваження фахівців, які вже висловилися з приводу цієї «планової діяльності» і продовжують надсилати свої зауваження і пропозиції до Полтавської ОДА стосовно проєкту запланованих робіт на Сулі. Щоб читач міг порівняти різні точки зору і зробити власні висновки. А головне – щоб розпочати фахову дискусію щодо порятунку Сули. Привернувши увагу до проблеми професійного середовища. Щоб раз і назавжди покінчити з хвороблимими потугами нечистих на руку чиновників – «поглибити, поліпшити і розчистити», а там – хоч трава не рости.  Сьогодні пропонуємо Вашій увазі відгук Олександра Вікторовича Жукова, доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки та садово-паркового  господарства Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

Відгук

на Звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту» (реєстраційний номер справи – 20194163450)

У звіті вказано, що метою  звіту  з  оцінки  впливу  на  довкілля  планованої  діяльності  – “Відновлення  гідрологічного  режиму  та  екологічного  стану  р.  Сула  в Лохвицькому  районі  Полтавської  області.  Коригування робочого  проекту”  є:

• екологічне обґрунтування  її  доцільності;
• методів її реалізації;
• визначення шляхів та  заходів  запобігання  погіршення  нормативного  стану навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Також відмічено, що основна мета даного розробленого загального проекту:

• відновлення водності;
• розчищення ділянок замуленого, заболоченого русла та староріччя р. Сула в районі сіл Білогорілка, Свиридівка, Гиряві Іскрівці, Брисі, та Піски у Лохвицькому районі  Полтавської  області;
• відновлення рівнів  поверхневих  і ґрунтових  вод  на  оточуючій  території,  обводнення  існуючих  боліт  і, відповідно, припинення пожеж на болотах.

Проектом  передбачено тільки (курсив тут і надалі автора,– ред.) розчистка  і  регулювання  частини  русла р. Сула,  загальною  довжиною  11,39  км.

У звіті відмічено, що за останній період по усіх водомірних постах регіону спостерігається зменшення  максимальних  витрат  весняних  повеней,  що  пов’язується  із загальним  потеплінням  клімату,  збільшенням  частоти  зимових  відлиг  і, відповідно,  із  зменшенням  накопичення  снігу  та  зарегулювання  стоку  в ставках  і  водосховищах. Хоч раніше ми зустрічаємо зовсім протилежне та безпідставне твердження: «Зарегульованість басейну р. Сула ставками і водосховищами помірна і великого  впливу  на  її  водний  режим  не  має».

У кінцевому рахунку робиться вірний висновок:  «При  цьому  зменшення  інтенсивності  повеней зменшує здатність русел річок до самоочищення та сприяє їх замуленню», але цей висновок залишається на рівні констатації, який автори Звіту не використовують для практичних рішень.

Очевидною причиною змін гідрологічного режиму р. Сула є зарегульованість стоку ріки та відсутність необхідних повеней, а глибина річок та їх замулення – є наслідком, а не причиною. Усунення наслідків не вирішує причини.

Автори проекту стверджують: «Сучасні  фізико-геологічні  процеси  на  ділянці  проектування проявляються  в  ерозійно-акумулятивній  дії  річки,  підмиві  берегів  та  їх обвалу, перенесенні матеріалу розмиву та утворення відмілин, що негативно впливає на її гідрологічний, екологічний та санітарний стан» – що є досить дивною інтерпретацію, так як ерозійно-акумулятивна  дія  річки – є природним процесом, внаслідок якого виникла та функціонує заплава, тому визначати причиною негативних явищ цілком природні процеси є необґрунтованим та нефаховим.  Це судження авторів проекту є маніпулятивним для обґрунтування технологічного рішення про поглиблення русла ріки. Навпаки, контекстно незалежне втручання людини у перебіг природних процесів неодмінно призведе до непрогнозованих негативних наслідків.

Незрозуміло яким чином автори проекту планують забезпечити «обводнення болотних масивів»: поглиблення русла річки призведе до зниження рівня ґрунтових вод внаслідок дренажу, внаслідок чого водний режим болотних екосистем значно погіршиться, а вірогідність болотних пожеж – зросте.

Слід відзначити значну роль біотичного фактору в формуванні явищ замулення річки. Але автори проекту відзначають, що «вплив буде короткостроковим, тільки на період проведення робіт.  Після  їх  завершення  гідробіоценоз  річки  на  цій  ділянці самовідновиться». Це вказує на короткочасний ефект на процедуру розчищення русла, який ставить під сумнів саму необхідність таких значних вкладень для фактично нульового позитивного ефекту з безліччю непередбачуваних у проекті негативних перспектив.

У Звіті Оцінка за впливом на рослинний та тваринний світ виконані поверхово та не містять змістовної екологічної інформації про обґрунтованість проекту та можливі наслідки для екосистеми ріки.

Розділ «ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ» містить перелік штучно звужених альтернатив для відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану, про що заявлено у проекті, а замість цього розглядаються не альтернативи, а варіанти «розміщення  планованої діяльності та варіантів технологічних процесів».

Таким чином, проект не містить Опису виправдних альтернатив, що передбачено Законом про ОВД.

Розділ «ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ)ТА ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» містить тільки ретроспективні відомості про кліматичний режим регіону та гідрохімію р. Сула та оглядові відомості про флору мілководь та узбереж у межах усього басейну р. Сула. Ці відомості мають загально оглядовий характер та не є обґрунтуванням запропонованих природоохоронних дій. Крім того, свідчення про те, що на відповідній ділянці мешкають 188 видів судинних рослин, серед є такі, що внесені до Червоної книги України (!!!) робить безпідставним висновок про екологічний стан, який треба відновлювати (або наведені відомості не стосуються до даної території, що викликає сумніви стосовно достовірності звіту і фаховості його укладачів). У тексті звіту є ремарка: «Червонокнижних  та  рідкісних  видів  флори  та  угруповань  судинних рослин,  що  постійно  зростають  на  ділянках,  які  підлягають  розчистці, акваторії  та  прибережній  території  не  зареєстровано,  крім  сальвінії плаваючої,  яка  розповсюджується  течією  і  зустрічається  навіть  на забруднених ділянках річки» – з тексту звіту не зрозуміло, про які саме забрудненні ділянки йде мова. В тексті звіту ми зустрічаємо висновок, який є продовженням констатації поверхових свідчень про видовий склад рослинних угруповань р. Сула: «Дієвим  заходом  щодо  відновлення  природного  функціонування екосистеми  р.  Сула  може  бути  розчищення  ділянок  русла  з  дотримання відповідних природоохоронних рекомендацій». Цей висновок не має обґрунтування в тексті звіту та є голослівним.

Аналогічні голослівні твердження ми зустрічаємо також у розділі «Стисла характеристика гідробіоценозу р. Сула». Без усяких відомостей та екологічного аналізу зустрічаємо висновок «Стан  фітопланктону,  його  кількісні  та  якісні  показники  свідчать  про значне  накопичення  органічних  відкладень  в  руслі,  які  погіршують  якість річкової води».

У тексті ми зустрічаємо відвертий абсурд: «Серед  екологічних  груп  донної  фауни  переважають літофільні  види, що свідчить про надмірне заростання більшості акваторії, замулення» – літофільні види надають перевагу кам’янистим субстратам, існування яких практично неможливе внаслідок заростання та замулення.

Нефаховим є висновок «Після  розчистки  при  відновленні  гідрологічного  режиму  підвищиться репродуктивний  потенціал  всіх  видів  земноводних,  що призведе  до збільшення  плазунів  і  ссавців» – вірогідне збільшення репродуктивного потенціалу земноводних (внаслідок заміни природних для них болотних оселищ на штучну канаву !!!) не може неодмінно викликати збільшення (невідомо чого – розмірів, чисельності, видового різноманіття?) плазунів  і  ссавців.

Характеристика ґрунтів відсутня.

Таким чином, даний розділ містить еклектичне поєднання різнорідних відомостей, які нібито ілюструють обґрунтованість заздалегідь відомого рішення.

Розділ 4. «ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …» є поверховим та декларативним і не має визначеного Законом змісту, або містить неправдиві судження. Так, не можна погодитись з заявою про те, що «ландшафт – негативних впливів не передбачається».

Таким чином, аналіз Звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту» (реєстраційний номер справи – 20194163450) вказує на те, що Звіт виконаний поверхово та не містить необхідних за Законом про ОВД відомостей та обґрунтувань.

Доктор біологічних наук,

професор,

Мелітопольський державний
педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

професор кафедри ботаніки та садово-паркового господарства

Жуков Олександр Вікторович

h-індекс WoS = 6 (цитувань 129)

h-індекс Scopus = 3 (цитувань 23)

Author ID: 56377125500

Web of Science ResearcherID T-2361-2017

http://orcid.org/0000-0003-3661-3012