Субота, 20 квітня, 2019

Борис Ґудзяк: Гнів – ще не гідність

До мудрості і глибини можна вести лише власним прикладом. Мудрість, глибина, гідність – це тонкі справи, пізнавати і вивчати які треба довго. Важкі обставини виявляють правду про нас. Ми справжні увиразнюємося в труднощах.

Результати першого туру голосування за президента для багатьох стали шоком. Найбільш холеричні заявили про бажання покинути країну, бо не можуть прийняти вибору своїх співгромадян. Голосували мільйони. Такі ж мільйони голосували за Brexit, мільйони сьогодні в гніві приймають неосмислені рішення.

Тисячі вступають в злі та агресивні сварки в соцмережах, піддаючи нещадній та часом несправедливій критиці супротивників. Розбиті ілюзії тих, які думали, що все відбудеться швидко. Розчарування, що ллється на нас з усіх боків відображає глибшу проблему сучасної глобальної культури — нереалістичні, нетерпеливі, надмірні очікування. Вони завжди провадять до розчарування, а розчарування до гніву….

Гнів огорнув країну від оголошення перших результатів екзит-полів і наростає. Саме гнів, а не результати лякають. Ще в дитинстві мені мама говорила, щоб у гніві не варто виясняти стосунки з рідними та друзями і робити вирішальні кроки. Сьогодні хочу закликати всіх прислухатися до маминої поради.

Для тих, хто щодня уважно спостерігає та працює над розвитком країни, встановленням справедливості, над автентичним духовним життям та правдивою культурою, у результатах першого туру президентських перегонів немає несподіванки. Вибори візуалізували нас самих. Кожен має право сказати своє слово. Слово кожного враховане.

Якщо мозаїка, що вимальовується, вам не подобається, треба закочувати рукави і братися до роботи. На Майдані ми говорили, що дорога від страху до гідності складна і тривала. Виглядає, що страху ми позбулися, але гнів – це ще не гідність. Кажуть, що пекло починається з піни в кутику губ ангела, що агресивно бореться за справедливість. Облишмо гнів. Він, як і страх, жахливий порадник.

Ідімо разом, ідімо з Богом. Не оглядаймося на помилки інших, але жертовно працюймо. Ми не одне пережили. І випробування нас загартували.

Орієнтуймося на людей, що мали позицію вчора і позавчора, які вміли зберегти і плекати гідність в радянські часи і в бурхливий час початку нашої Незалежності.

До мудрості і глибини можна вести лише власним прикладом. Мудрість, глибина, гідність – це тонкі справи, пізнавати і вивчати які треба довго. Важкі обставини виявляють правду про нас. Ми справжні увиразнюємося в труднощах.

Наш Месія – не політик, наша остаточна надія не в сильних чи популярних світу цього.

Не біймося, підставмо одне одному дружнє плече і робімо правдиві речі там, де покликані. Формула, яка скріплює і дає надію, проста: автентичне служіння, жертвенна любов і віра в Божу присутність.

Господь близько. Мараната!

Борис Ґудзяк Архиєпископ-митрополит Філадельфійський УГКЦ в США, президент Українського католицького університету у Львові