Днями у Києві побував Ернест Ульріх фон Вайцзеккер. Вчений – легенда, один із найпомітніших колишніх голів Римського клубу, а до пакету – ще й засновник екологічного мислення і органічного сільського господарства, який входить до ТОП-100 світових мислителів сучасності.

Він завітав до Києва на Міжнародний економічний форум, а по тому ще й заглянув на клубну каву до бізнесменів.

Професор поділився баченням ситуації в глобальній економіці, своєю формулою ефективності бізнесу в сучасному світі, підписав бажаючим свою книгу «Come on! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети».

Україні з її проблемами, бажанням та й необхідністю економічного зростання, проблемами пострадянського транзиту, дуже бракує таких думок, таких людей та таких дискусій.

Лекція для підприємців, на якій ми були присутні, відбувалася у столичному СЕО-клубі. Тож із задоволенням відзначили, що в столиці є підприємці, яких глобальні проблеми цікавлять не менш глибоко, аніж норма прибутку. Принаймні, було несподіванкою серед питань бізнесменів почути й таке: як нам слід змінити оцю постійну гонитву за першістю, яку ми камуфлюємо під фрази «доброчесна конкуренція», усвідомленням, що ми жителі одного човна під назвою планета Земля. Як перевстановити внутрішню операційну систему, щоб прищеплювати мислення небезпек та викликів.

Ми подаємо найбільш цікаві думки Ернеста Ульріх фон Вайцзеккера.

ПРО ЗАГРОЗИ СЬОГОДНІШНЬОГО ДНЯ

– 2018 рік став роком, який показав наочні приклади змін клімату. В Індії 25 мільйонів людей не мали доступу до питної води, її возили з Гімалаїв. Повені відбулися в Африці, на Багамах та в Австралії. Палали Сибір, Америка, в Швеції було двадцять вісім величезних пожеж. Це лише початок. 93% всього тепла, яке спричиняє потепління, поглинає океан. Якщо розтане Гренландія, матимемо сотні мільйонів біженців по всьому світові.

Ми навчилися діагностувати проблеми (глобальне потепління – це токсична хвороба), але ми некомпетентні щодо того, як лікуватися. Заганяємо цвях за цвяхом…

Тисячі нових вугільних станцій будується якраз у той час, коли ми говоримо з вами.

ПЕРЕХІД НА ЦІНОУТВОРЕННЯ МАЄ ДИКТУВАТИСЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ ПРАВДОЮ

– 30 років тому Україна була частиною Радянського союзу. І я тоді саме в цей час сказав: соціалізм не вижив, бо він не дозволяв, щоб ціни диктували економічну правду. Тоді була компартія, яка встановлювала ціни для всіх диктаторським способом. І результатом стало надзвичайне марнотратство. У Сибіру взимку слід було відкривати вікна, бо всі спалювали все, що можна – і ніхто не рахував енергію.

Відбувся перехід від диктаторського соціалізму до капіталізму диктатури тих самих людей. Я тоді також казав, що капіталізм теж не виживе, якщо ми дозволимо, щоб ціни диктували екологічну правду. Бо основу нашого існування, як білкових тіл, буде підірвано.

30 років вашої трансформації – дуже короткий термін, але ви змогли модифікувати своє суспільство. Втім, перехід на ціноутворення на основі екологічної правди займає десятиліття. Вірю, що є люди, в яких вистачить хисту та енергії переконати не зовсім розумних людей, таких, наприклад, як Дональд Трамп (все, що я зараз розповідаю, то це для нього – китайська грамота), – осягнути ці загрози. Але саме піонери, стартап-компанії, вони можуть виграти.

Учора на форумі виступав Джек Ма, інноватор. Але його робота – це діджиталізація та цифрова економіка. Цифрові трансформації можна зробити швидко, але сплячий гігант енергоефективності оточений транспортною системою, машинами, всім, що їздить на корисних копалинах. Але піонери рухаються вперед – і політикам слід лише спрямувати інших піонерів в іншому напрямку.

Якщо є загроза, то слід консолідувати ресурси, щоб люди, яких ми називали елітами, усвідомили небезпеки. Бо наразі оці всі еліти в США чи Китаї мають інші інтереси, культурні розбіжності. Як їх усіх звести разом та пояснити все?

ПРО СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

– Сучасні промислові методи ведення сільського господарства, які масштабно використовують хімію, – це найгірший ворог біорозмаїття. І це дуже великий ворог для стабілізації клімату. Оці всі викиди метану-азоту й інші парникові гази викликають і руйнування ґрунтів, вимирання цілих популяцій птахів, комах. Ось найголовніший ворог.

Органічне сільське господарство і здорові ґрунти більш корисні, аніж навіть ліс, у тому, щоб поглинати діоксид вуглецю і зменшувати глобальне потепління. І Україна все ще залишається прекрасною країною для сільського господарства. Якщо ви тільки зміните свій підхід до сільського господарства, повернетеся обличчям до органічного, щоб не викидати діоксид вуглецю, а поглинати його (і це існуючі технології), тоді ви залишите місце для цілих ланцюгів екосистем – птахів, комах і т.д. І тоді люди, які споживають вашу сільськогосподарську продукцію, будуть більш здорові.

Ну що, це погана ідея? Це ж прекрасна ідея для стартапу. Але вона може допомогти Україні стати піонером такого розвитку галузей, що можна потім копіювати по всьому світові. Але для цього треба навчати і розказувати великим агрохімічним компаніям: ви руйнуєте нашу планету. Не треба тільки вугільну промисловість звинувачувати, агрохімія, можливо, ще гірше за вугілля. Отже з ними треба працювати. От Монсанто (кампанія, лідер ринку з виробництва геномодифікованих продуктів – ред.), наприклад, – одна з найбільших компаній в світі, яку критикують. В Німеччині Байєр, наприклад, взяли й здуру купили оцю, я б сказав, майже кримінальну організацію Монсанто.

Слід змінити спосіб думання, що органічне споживання – це дорого, 30% їжі викидається, бо їжа дешева і люди просто не рахують, скільки їм потрібно. Параметр “продуктивність праці” слід змінити параметром “продуктивність та екологічність” гектару. Виходячи з цього, рахуйте маркетинг, інвестиції, склад харчового кошика, мінімальні хімікати, органічні пестициди, або технології, які могли б їх замінити.

20 ЕВРО ЗА ЧАПЛЮ, АБО ЩЕ РАЗ ПРО ОРГАНІЧНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

– Коли я був директором Інституту з європейської екологічної політики, я зробив дві пропозиції – жодну не прийняли, але вони цікаві.

Перша пропозиція була така: давайте заявимо, щоб власник земельної ділянки до якогось там розміру, до 20 га, скажімо, – став власником дощової води, яка випадає опадами, і хай цей власник ділянки може проводити перемовини з муніципальним водовідведенням про вартість водопостачання. Тоді водопостачальники міста могли б ставити умову: якщо ця вода буде хімічно забрудненою, ми її у вас купувати не будемо – і тоді агрохімічну промисловість просто виштовхують самі покупці. Якщо магазин, який закуповує фермерське масло, щоб продати далі, не купує хімічно забруднене масло, чому тоді дощова вода, яка затікає в наші резервуари, має бути забруднена хімією?

Це одна така схематична ідея – її можна додумувати і під неї підлаштувати правову структуру, але протидіяти цьому буде лише той, хто використовує та просуває традиційну агрохімію.

Друга ідея – трохи екзотична. В наших ареалах є така пташка – чапля. А птахи типу чапель – прекрасний індикатор здорової землі. Якщо ви бачите, що кроншнеп, кулик чи чапля живуть на певній ділянці, то значить – це екологічно незабруднене середовище. От за кожного сфотографованого кулика або кроншнепа, який у вас живе, ви отримуєте 20 тисяч євро на рік.

Тоді фермерам не треба було б бігати за грошима, щоб просувати органічну продукцію, – вони можуть продавати прекрасно органічну продукцію за ціною звичайної у супермаркеті, тому що їм доплачують за екологічний стан їхніх ділянок. За тих же кроншнепів, за куликів.

Я розумію, що ідея може комусь видатися екзотичною, але ж люди для того розум і мають, щоб придумати – як робити, щоб було краще, а не гірше. І не тільки собі, а й іншим. Я розумію, що це ідея, яка може зараз великого консенсусу в парламенті або у Римському клубі навіть не викличе, але починайте розказувати про це новим поколінням.

ПРО РУШІЇВ ЗМІНИ ТА НОВУ ФІЛОСОФІЮ

– Держава, бізнес та громадянське суспільство мають рухати нове мислення. Держава має більше піклуватися, щоб створювати стимули та інфраструктуру, забезпечувати рух технологій. Бізнес-спільнота – впроваджувати нові технології. Інвестори мають рухати той човен. Громадськість має змінювати менталітет людей, переконувати їх. Інтелектуали, мислителі-теоретики, представники академічних спільнот повинні структурувати реальність таким чином, щоб вона була зрозуміла для бізнесу.

Нам потрібна нова філософія замість філософії споживання – “мені треба більше, ніж іншим” – має прийти епоха нового просвітництва.

Старе просвітництво вивільнило Європу з лабет релігійних фанатиків, авторитарності держави, авторитарності самодурів. Воно запустило індустріальну революцію, яка не могла відбутися в старому середовищі.

Але старе просвітництво не вчить людей бачити далі свого носа, не вчить думати про те, який світ ми залишаємо нащадкам.

Природа від нас вимагає змінити парадигму. Має прийти нова епоха просвітництва. Ринки стали глобальними, а закони залишилися внутрішньонаціональними. Міжнародні фінансові ринки шантажують уряди, щоб вони робили тільки те, що повертає інвестиції, навіть якщо це тягне руйнацію.

ПРО БАГАТИХ І БІДНИХ

– За останні 25 років нерівність економічна, економічний розрив саме середнього класу в світі не збільшився. Приблизно 4 млрд людей живуть у страшенних злиднях, як і 30 років тому. Частина людства більш-менш наближається до середнього класу – отже, ідеолог капіталізму скаже: о, дивіться, це і є наш подарунок світові – бідні країни збагачуються потроху і трохи збалансовується ситуація.

Але що вони ігнорують? Вони ігнорують те, що є екстремальна частка оцього населення, мільярдери, вони сидять на просто непристойних грошах.

Пікетники у Франції більш-менш виразно описали – як зростає нерівність всередині країни – не тільки у глобальному масштабі, а й всередині країни. І оці нові лівого толку партії в європейських країнах якраз цим займаються.

Але проблема завжди повертається до того, що ринки глобальні, а закони все ще залишаються національними, і якщо одна країна хоче все-таки більш справедливого розподілення ресурсів, фінансові ринки її карають за це, обзивають ліваками і соціалістами.

Оце глобальна небезпека, про яку ми, до речі, пишемо у книзі «Come on! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети».

Але чи до нас дослухаються люди? Хотів би, щоб організації, які борються за соціальну справедливість, щоб вони були більш сильним голосом, який чують більше, аніж навіть Римський клуб, який більше займається системним аналізом. Але ми дуже-дуже цінуємо їхнє існування, те, що до цього долучаються і церкви.

Може, нам треба бути більш людяними? Про це запитав мене один слухач. Я коли показую драматичні картини, сподіваюся, що люди відреагують саме так, як ви. Ми маємо самі зрозуміти, чого хочемо від життя.

Має постати цивілізація нових людей, де буде цінуватися свобода, але це буде не свобода бути мільярдером за рахунок усіх інших. Тобто, люди відрізняються від тварин тим, що вони можуть облаштуватися так, щоб не треба було жити за рахунок тільки їх одних. Тому що ми можемо жерти одне одного – тільки щоб інвесторам сподобалося. Але тоді ми руйнуємо світ. А світ – це не тільки держава, не тільки бізнес, це – ціла цивілізація. Маємо зрозуміти – куди ми рухаємося.

Джерело: Укрінформ. За матеріалами лекції, Лана Самохвалова