Минулого тижня я бідкалася про пастку на бобрів. Навіть не здогадуючись, що поблизу існує ще одна, значно більша і цинічніша за масштабами загроза.
На що витрачали кошти наша і сусідні громади, співставні з кількістю населення та фінансовими можливостями – Гадяцька і Пирятинська з початку цього року. Забігаючи наперед скажу, що ви будете здивовані.
26 листопада 2024 року я відвідала судове засідання Лохвицького районного суду в якості вільного слухача.
Страхіття Голодомору 1932-1933 років, про які розповідали “старі люди”, знайшло документальне підтвердження.
Рік від року в Лохвиці до могил Жертвам Голодомору, який став безпрецедентним геноцидом українців з боку московії, йдуть все більше людей.
Сто тридцять кілометрів до кордону з ворогом. Ключова дорога Київ-Суми. Об’єкти критичної інфраструктури. Табуни шахедів, які пролітають в небі над громадою. Російська агентура серед нас. Невтішні новини з фронту. В цей час місцеве добровільне формування без пояснень штучно ліквідовують.
Сесія Лохвицької міської ради 7 листопада остаточно підтвердила, що сумновідома лохвицькій громаді група ЛохвиЧина нарешті отримала те, що хотіла.
Проєкт Благовіщенської церкви ПЦУ «Відкриваємо Бога разом» став черговим кроком на шляху духовного Служіння української церкви Лохвицькій спільноті.
В нашій сім’ї вже склалася традиція. В день народження чоловіка ми подорожуємо знаковими місцями України. Цього разу ми побували на Тарасовій горі – могилі нашого найсвятішого національного Пророка Тараса Шевченка в Каневі. Завжди в кінці екскурсії ми цікавимося, хто з українських президентів побував і як доклався до популяризації того чи іншого святого місця.
Як в Лохвицькій громаді намагаються роздмухати пожежу навколо перейменування вулиці Партизанської.