Продовжуємо публікувати відгуки, зауваження і пропозиції експертного середовища і громади щодо Звіту оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проєкту».

Початок: Громадське обговорення проєкту гідрологічного «поліпшення» Сули. Частина 1

Публікуємо відгук доктора економічних наук, професора кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств  Національного авіаційного університету   Олени Михайлівни Паливоди.       

ВІДГУК

на Звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності

“Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту”

(№ 20194163450)

Ознайомлення з результатами Звіту з оцінки на довкілля планової діяльності “Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту”  (№ 20194163450) дає підстави висловити певні зауваження.

По-перше, у представленому Звіті економічна оцінка запланованих заходів представлена лише розрахунками сум компенсаційних платежів на період проведення запланованих робіт та розрахунком збитків, які будуть завдані рибному господарству. В той же час ґрунтовна оцінка має неодмінно містити детальний розрахунок всіх витрат запланованого проекту та його порівняння з очікуваною сумою економічних та соціальних ефектів після відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула. Серед можливих позитивних соціальних ефектів від здійснення проекту у матеріалах  Звіту зазначено лише створення додаткових робочих місць на період проведення заходів у кількості 15 осіб (с.27). Розрахунок же економічних ефектів та економічної ефективності є цілком відсутнім, що зумовлює неповноцінність та недостатню обґрунтованість представленої у Звіті оцінки впливу на довкілля.

По-друге, щодо оцінювання доцільності здійснення саме представленого проекту та оцінювання альтернативних варіантів. У Звіті зазначено, що альтернативні варіанти відновлення гідрологічного режиму ріки не розроблялися» (с.33) у зв’язку  з тим, що розчистка здійснюватиметься в межах існуючого русла в той час, як з наведених карт є очевидним, що дана інформація є суперечливою і потребує додаткової перевірки та оцінки. У Звіті представлено альтернативні варіанти розміщення планованої діяльності та варіантів технологічних процесів, які також не оцінювалися з погляду економічних витрат та зисків, а тому залишається абсолютно незрозумілим на якій підставі вони були відхилені.

По-третє, щодо оцінювання ризиків проведення робіт з відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула варто зазначити, що у Звіті цілком відсутня оцінка довготривалих ризиків на стан довкілля, що обґрунтована відсутністю належних методів їх оцінювання. Зокрема, зазначено, що «немає методів пілотного моделювання та прогнозування. Не можливо використати й аналоговий метод, тому що в наукової літературі відсутні наукові дослідження по аналізу довгострокових змін малих річок після їх часткової розчистки та інших вказаних видів діяльності» (с.90). У той же час необхідно акцентувати увагу, що подібні роботи вже проводилися на ділянках р. Сули поблизу Свиридівки, Млинів, Заводського на протязі 2016-2017 років, що призвело практично до знищення ріки  в районі Заводського через порушення гідрологічного балансу. Зазначене дає підстави стверджувати, що при добросовісному науковому обстеженні вже раніше здійснених відновлюваних заходів на р. Сула, можна на основі застосування аналогового методу спрогнозувати довгострокові негативні наслідки запланованих робіт.

По-четверте, запропонований у Звіті експертний прогноз щодо наслідків проекту стверджує, що «розчистка ділянок р. Сула не буде негативно впливати на будь-які компоненти навколишнього середовища»; «буде мати позитивний вплив на соціальне середовище, так як значно поліпшить умови життєдіяльності населення, що мешкає на її берегах» (с.90). Абсолютно не зрозумілим зі змісту Звіту залишається, хто є автором цього прогнозу, які експерти брали в ньому участь, яка їх кількість, які саме експертні методи були застосовані та якою була узгодженість думок експертів за різними показниками.

По-четверте, у Звіті зазначено, «що для збереження відновленого екологічного стану ділянок р. Сула після розчистки, необхідно один раз на 2-3 роки проводити підтримуючу розчистку річки місцевими громадами» (с. 90). З приводу цього виникає питання чи обговорювалося це публічно з місцевими громадами, які економічні витрати будуть вони нести для підтримки  та збереження ефекту від проведених робіт.

Доктор економічних наук, професор

кафедри менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності підприємств                                                                    

Національного авіаційного університету

Міністерства освіти і науки України

О. М. Паливода

Нагадаємо, що матеріали, які стосувалися обговорення, ми детально відобразили в публікаціях: Сула для одного? , «Розчистки» русла Сули – захист природи чи ретельно сплановані оборудки?, Так звана «розчистка Сули»: не вірте «вченим» на слово , Тисячі зрубаних дерев як «одиниці» : нові подробиці «розчистки Сули», Попередні розчистки Сули погіршили стан річки.