Одним із основних аргументів проштовхування проєкту “покращення Сули” є гасло влади “Це вчені робили, не вам судить!” Але не треба бути великим вченим і вистачить справжньої, а не купленої вищої освіти, щоби зрозуміти: нас намагаються цинічно ошукати, вкравши річку.

Минулорічні потуги влади Лохвицького району і Полтавської області втулити на Сулі гідроспоруду в с. Млини Лохвицького району Полтавської області не пройшли випробування європейським за суттю і змістом Законом «Про оцінку впливу на довкілля». Але тоді організатори незрозумілої забаганки намагалися силою адмінресурсу та авторитетом «експертів» начебто з фахового середовища переконати жителів Лохвиччини в крайній необхідності, користі, і майже безальтернативності по суті злочинного для екології та довкілля наміру. На жаль, через півтора роки від невдалої спроби проштовхування гідроспоруди ті ж самі дієві особи, користуючись безкарністю, намагаються реалізувати сценарій грубого втручання в екосистему річку. І вірогідно готують чергову партію «експертів». Які знову спотикаються через так і не вивчений ними закон. Такі висновки напрошуються з аналізу документів, які покликані лягти в основу згвалтування річки. І якщо не вдасться зупинити горе-чиновників, наслідки реалізації цього проєкту першими відчують на собі жителі всього Посулля: Лохвиччини, Миргородщини, Лубенщини, Хорольщини, Оржиччини, Семенівщини, Глобинщини. 

 Далі наводимо короткий аналіз Звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності (надалі «Звіт ОВД») «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту»(надалі «Проект»).

Зі стислим оглядом неправдивих даних і згубних для екології проєктних рішень, які, не помітив автор Звіту ОВД – Павло Квіта. Отримавши за свою роботу 199 000,00 гривень на тендері з ознаками фіктивності. Угоду з Павлом Квітою чиновники Лохвиччини заключили 3 вересня 2019 року, а сам тендер з одним учасником відбувся 4 вересня і тривав цілих 8 хвилин!

Одним з найбільших порушень чинного законодавства є те, що замовлений Лохвицькою районною радою Проєкт завідомо передбачає грубе втручання, а насправді – знищення гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський». Який має площу 2243 гектари і є одним з найбільших, третім за розмірами, гідрологічним заказником України.

Обведене чорним – ділянки запланованих Проектом гідромеханічних робіт на території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський».

Фото цієї ж сторінки зі штампом і підписами виконавців: Любченко, Дем’янов, Кулініч.

Ця ж сторінка, з нанесеними нами межами гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський» (товста синя лінія). Червоним обведено ділянки розробки русла і влаштування ШТУЧНИХ перекатів/дамб.

Особливо цікавим є те, що в гідрологічному заказнику охоронюваними є саме природний гідрологічний режим території, а також болота. Які, зі слів автора Звіту ОВД, подаються як лихо для річки, місцевої біоти і є «малоцінними землями», площі яких слід звести до мінімуму. Вочевидь, громадянин Квіта П.В., так як і автори Проєкту, не знає, що до заповідних територій, а тим більше до річок і боліт, категорично не можна застосовувати характеристики оцінки земель щодо сільськогосподарській продуктивності (це все одно що оцінювати, скільки центнерів пшениці можна зібрати з 1 га боліт).

Проте Проєктом передбачено на території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський» 5163 метри прориття русел зі зрізанням природного ґлеєвого дна (ложа річки), глиняних берегів, розширення русла та зрізання очеретяних заростей вздовж берегів, які виконують роль фільтра. А також влаштування двох штучних  піщаних перекатів, які в період посух виконуватимуть роль дамб і повністю зупинять рух води вниз по течії.

Виникає риторичне питання: чи може інженер-гідролог П. Квіта не знати назви і розташування найбільших гідрологічних заказників країни? Чи може він, згадуючи про об’єкти Смарагдової мережі Європи, просто забути про існування заказника «Середньосульський», аналізуючи вплив на довкілля зазначеного Проєкту? Відповідь очевидна: «Ні»! Лише у випадку злочинної змови, на що вочевидь вказує і даний Проєкт, і Звіт ОВД – може й «забути».

Ймовірно, «випадкова» колективна амнезія щодо існування гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський» була частиною усного технічного завдання замовників цього лиха проєктувальникам. Зроблений з такою кількістю порушень, незважаючи на підписи під ним профільного інституту (“Дніпрогіпроводгосп”), весь цей Проект, як і Звіт ОВД, має ознаки непрофесійного і злочинно сфальсифікованого. А витрачання коштів на Проєкт і Звіт ОВД, має ознаки розкрадання бюджету держави Україна. Бо будь-яка діяльність по зміні природного водотоку річки Сула на даній ділянці і поблизу неї, а також вище за течією за 3,5 км. від межі заказника (ділянка біля так звного«Панського маєтку» в с. Свиридівка, яка належить родині Тараса Кутового, екс-міністра агрополітики часів президентства Петра Порошенка), є протизаконним і грубим порушенням норм чинного законодавства.

На фото: одна з запланованих і самих сумнівних в проєкті з точки зору доцільності ділянка розчистки поблизу земельної діяльності – вланості родини Кутового.

Фото однієї з ділянок «розчистки русла» на території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський». Таких ділянок 3 (три) на території заказника.

Фото поздовжнього профілю і поперечних розрізів ділянок “планованих розробок” на території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський». Таких ділянок три на території заказника.

Штучний піщаний перекат, який «анжинєри з прохвільного проєктного анстітуту» збираються влаштувати на території гідрологічного заказника, більше скидається на глуху дамбу в літній період. Судіть самі:

Спотворення природного рівня води і ухилу річки, а також штучне влаштування «ярусності» водної поверхні на території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський» неминуче призведе до інших площ затоплень і переформатування всього геобіоценозу заказника і його знищення в існуючому вигляді:

По великому рахунку, наявність таких розділів в Проєкті робить недоцільним подальші розмови про будь-яку професійність як самого Проекту, так і Звіту ОВД по ньому. І відкриває широкі горизонти професійної діяльності для правоохоронних органів.

Також автор Звіту ОВД неодноразово вдається до фальсифікації даних і приведення завідомо неправдивих відомостей. Одним з найяскравіших прикладів цього, окрім домальовування «русла» і «староріччя» там, де його принаймні останніх 150 і більше років не було, є також і приведені фото з метою ввести громадськість і профільних спеціалістів в оману.

На сторінці 21 Звіту ОВД в розділі опису ділянок «розчистки русла» при описі ділянки № 9 біля с. Свиридівка, що пролягає впритул до ділянки «Панського маєтку», наведено фото цієї ділянки русла, що має «розчищатись»:

Обман в тому, що це фото іншого місця. А як виглядає насправді це місце ми вчора переконались, пройшовши його ногами, і показавши фото зазначеного місця в цьому матеріалі: Сула для одного?

А на приведеному у звіті ОВД фото зображено іншу ділянку! Не «староріччя» і навіть не «протоки».  Але саме на основі фейкового фото, зробленого на справжньому руслі річки, пропонують «почистити» (вирити нове, ніколи досі не існуюче русло річки в зовсім іншому місці). Тим більше дуже загадковим виглядає прохання начальника управління комунальною власністю територіальних громад Лохвицького району пана Юрія Українського, (який швидше за все, виявиться крайнім в цій історії), до проєктної установи, «вивчити можливість включення до робочого проєкту розчищення ПРОТОКИ Сули»

Фото листа за підписом пана Українського про включення ділянки поблизу обійстя родини Кутового до робочого проєкту.

По факту, згідно проєкту насправді будуть рити нове русло ось тут:

Автор Звіту ОВД вирішив пошити в дурні державу Україна?

Його не бентежить, що «геніїї інженерної думки» запропонували там глухий канал, який немає нічого спільного з відновленням гідрологічного режиму річки:

Попри те, що і сам пан Український в своєму вищенаведеному листі до проєктантів не наважився назвати цю протоку руслом, пан Квіта знайшов міфічних старожилів, які повідали йому про замулене русло. І далі він навіть не помітив, що проєктанти допускають риття каналу місцями фактично крізь пагорби (от вам і «староріччя»), на що вказують наступні сторінки проєкту:

При детальнішому розгляді даного креслення поздовжнього профілю «староріччя» видно, що місцями на трасі «русла» з проектною вже після підняття рівня води відміткою рівня води 103,00 м, зустрічаються не тільки ями і пониззя, як між пікетами ПК0-ПК1, чи ПК7-ПК11, але й підвищення і просто «суша» з відмітками 103,40 метрів та 104,09 метри, як між пікетами ПК2-ПК7 та ПК12-ПК16. Тобто, БІЛЬША ЧАСТИНА траси даного «староріччя» (близько 3/5 всієї траси), а насправді новоутвореного, ніколи досі не існуючого русла, тобто рукотворного канала, проходять по ділянках, де існуючий на сьогодні рівень земної поверхні перевищує проектний рівень води іноді більш ніж на 1 метр. Попросту ритиметься русло на забаганку однієї людини по пагорбах, по суші.

Ось так має виглядати поперечний переріз нововиритого русла, штучно утвореного вздовж межі «Панського маєтку»:

При тому, що 103,5 – 104,0 метри – це той рівень земної поверхні в даному місці, який не покривається водою навіть в часи повеней:

Суцільною заливкою показано межі розливу річки в час повені навесні 2018 року. Але навіть тоді вода в цьому місці не доходить до відміток, які хочуть зрити на трасі при прокладанні нового, штучного «русла».

Більш того, дане «русло» запроектовано прорити аж до природньої протоки, якою талі і дощові води з іншого боку (вже з південного боку зі схилів) сходять в річку. А при загальному піднятті рівня води, який запроектовано на даній ділянці, тут має утворитись штучний острів площею близько 75 гектарів, порослих лісом, з галявинами, озерами-блюдцями і промоїнами.

Хоча, згідно ст 82 Водного кодексу України, «Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (Стаття 82 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5456-VI від 16.10.2012, № 1641-VIII від 04.10.2016)»

Більш того, на ділянці «Панський маєток», яка перегороджує шлях стоку поверхневих вод з водозбірної площі близько 200 гектарів, вже влаштовано штучні ставки, які поповнюються водою за рахунок саме перегородження поверхневого стоку і не випуску цієї води в русло  річки Сула, ймовірно, без будь-яких погоджень з центральним органом виконавчої влади:

Ці штучні водойми, хоч і не є предметом Проєкту і Звіту ОВД, проте теж наглядно показують, для кого і де саме «збільшується водність» р. Сула. Новостворене русло, а точніше – штучний канал пройде впритул до межі приватних володінь однієї особи, зробивши їх берегом.
Також Проєктом передбачено влаштування кількох «тимчасових технологічних дамб», якими планується повністю перекрити стік води в річці на період виконання робіт, що неминуче негативно відіб’ється на місцевій флорі і фауні:

Але фейки на цьому не закінчуються. На кресленні нижче насправді зображено ділянку розчищення і перекати/дамби біля «Панського маєтку» в с. Свиридівка, проте вказано ( в правому нижньому куті), що це ділянка біля с. Білогорілка:

Також, у Звіті ОВД, так же як і самому Проєкті, навмисно заплутано інформацію про ділянку №2 першої черги Проєкту біля с. Свиридівка:

Сторінка 18 Звіту ОВД, найважливіший розділ Звіту, де описуються ділянки «розчищення русла». І навіть тут нестиковки, недогляд, халатність і відверта брехня.

В описі ділянка № 2 сходиться з ділянкою № 2 в таблиці 1.1 (ст. 17) (це та ділянка, де хочуть перегородити русло аж двома (!) перекатами). Також в таблиці на ст. 17 зазначено, що вона знаходиться біля с. Білогорілка. В описі ж ділянки (а місцерозташування – це її ключова характеристика), зазначено:

Хоча по відстані від гирла і нумерації – це ділянка посеред боліт саме навпроти «Панського маєтку». Відстань від неї до с. Білогорілка – більш ніж 3 кілометри, а не 100 метрів. До с. Свиридівка – теж понад 1 км, зате до ділянки під «Панським маєтком», найближчим об’єктом – всього лиш 680 метрів! То для кого робляться ці «розчистки»? І знову виникає питання: Що за Проект і Звіт ОВД громадськісті підсовують, і чи можна після цього вірити таким «вченим», «спеціалістам», яким фактично доручено знищити Сулу? Заради забаганки екс можновладця.

Також, при вивченні Проєкту і Звіту ОВД, кидається в очі те, що ділянка № 9, яка намальована як «розчищення староріччя» в Проекті та в Звіті ОВД, має НАЙБІЛЬШУ (!) протяжність з усіх ділянок, які заплановані до розробки – 1 кілометр 620 метрів:

Але всі ці описані нами недоречності проєкту не зацікавили автора Звіту – «експерта», який напевне палко захищатиме ідею «відновлення гідрологічного режиму Сули» під час громадського обговорення 22 жовтня. Він, маючи профільну освіту, не «добачає» ні  гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський» площею в 2243 гектари, що розташований в безпосередній близькості від ділянок розробки вниз по течії. Ні червонокнижних тварин, риб і птахів. А штучні «дамби на річці», які в літній період взагалі не випускатимуть воду вниз по течії з ділянок «поліпшення», автор Звіту ОВД називає «перекатами».

Проте, при більш детальному розгляді креслень Проєкту, стає очевидним, для чого взагалі було він планувався. І мав на меті першочергові планові роботи так званої Першої черги Проекту, далі яких, справа, ймовірно, не пішла б.

На фото нижче добре видно різницю висот перекатів. Тоді як перекат на «Ділянці № 1 біля с. Білогорілка» фактично просто дублював би намічений до знищення природний ґлеєвий перекат і навіть має висоту рівно таку ж, як і природний у тому місці (обведено малим чорним колом), –

то перекати на «ділянці № 2 біля с. Білогорілка», які насправді знаходяться неподалік свиридівського «Панського маєтку»  і більш ніж за 3 км від с. Білогорілка, попросту будуть досі не існуючими дамбами, покликаними до того, щоб підняти і зафіксувати рівень води на ділянці біля «Панського маєтку», не випустивши її влітку і в часи посух вниз по течії.

При тому автор Звіту ОВД, як і розробники Проєкту, маючи інженерну освіту, чомусь вирішили не згадувати про фундаментальний перший закон термодинаміки (збереження маси і енергії тощо), який у спрощеному викладі говорить, що «ніщо не з’являється з нічого і ніщо не зникає в нікуди». Якщо кінцевою метою реалізації Проєкту є підйом рівня і збільшення обсягів води на ділянці від с. Білогорілка до «Панського маєтку», то, очевидно, це може бути тільки

а) за рахунок збільшення притоку води на дану ділянку;

б) за рахунок зменшення витоку води з даної ділянки.

Спрощено, водний баланс ділянки залежить від співвідношення двох факторів: приходу води на ділянку і її витрати (витік, випаровування, просочування). Щодо більшення притоку води, ніякі заходи, які б сприяли цьому, Проектом не передбачені. Розчищення лісових джерел і струмків у балках прирічкових лісів, заліснення територій вздовж долини річки, КМОТ (контурно-меліоративна організація території) на прилеглих територіях, влаштування загат і дамб на пониззях полів на шляху стоку води в річку з метою осідання намулу до впадання в річку – все це не є предметом і заходами даного Проекту. Про це жодного слова. Тобто, величину притоку води в річку в процесі проектних заходів змінювати не передбачається.

Але Проєктом передбачено облаштування штучного перекату/дамби на шляху русла Сули і саме за рахунок цього підвищити рівень води біля «Панського маєтку» у Свиридівці.

Таким чином те, що підвищення рівня води біля «Панського маєтку» планується саме і виключно за рахунок її невипущення вниз по течії, в тому числі й на територію гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Середньосульський», є очевидним.

Але й цього вперто не зауважують ні автор Звіту ОВД, ні самі розробники Проєкту. Знову задля забаганки однієї людини в жертву приносять інтереси громади і держави.

Окремо відзначимо також наявність у Звіті ОВД великої кількості русизмів, опечаток, граматичних та орфографічних помилок, схожих на наукові слововитворів, якими автор Звіту ОВД вирішив збагатити наукову термінологію і мову солов’їну (не наводжу їх за браком часу та недоцільністю повторення норм правопису та наукової термінології). Нариклад, «відновлення природного шляхом неприроднього?», як в цьому ось фрагменті Звіту:

Все це теж вказує на вкрай низький рівень виконання Звіту, на поспішну його здачу та відсутність будь-яких редакційних правок, рецензій і аналізу тексту будь-ким, окрім громадянина Квіти, якому випало щастя за 199 тисяч гривень розділити відповідальність за цю брудну аферу.

На ст. 33 Проєкту його розробники вчергове продемонстрували свою «професійність», оголосивши борсука червонокнижною твариною (ЧКУ). Насправді ж борсук – охоронюваний вид, але не червонокнижний, внесений до списку МСОП (Міжнародної спілки охорони природи) як вид, якому найменше загрожує зникнення.

Проте, розробники ймовірно свідомо не зазначили, що на ділянках, що пропонуються до «поліпшення» як в межах першої, так і другої черги Проєкту, не тільки борсуки є частими гостями. Але ці ж ділянки є ареалом помешкання таких червонокнижних видів, як лось європейський, з гризунів – червонокнижна мишівка степова та занесена до Червоного списку МСОП мишівка лісова; з плазунів свідомо пропущені червонокнижні види мідянка звичайна та гадюка Нікольського; з комах – кордулегастер кільчастий, який має значне поширення на даній території; з птахів – свідомо пропущені журавель сірий, жайворонок сірий, змієїд та багато інших, що мешкають на цих болотах і лісових ділянках поміж боліт і проток р. Сула.

З риб “непоміченим” залишився червонокнижний минь звичайний. Який мешкає в руслі Сули.

Як в Проєкті, так і в Звіті ОВД свідомо заявлено про відсутність на розроблюваних ділянках червонокнижних видів минь річковий (налім) та карась звичайний (внесений до Списку рідкісних риб Європи та Червоної книги МСОП), хоча вони там нерестяться і мешкають постійно, про що, окрім довідкової літератури, свідчать і розповіді місцевих рибалок. Механічне ж зриття берегів при днопоглиблювальних роботах призведе і до їх знищення, бо, наприклад, минь мешкає в норах у глиняних берегах, які неодмінно будуть знищенні при проведенні робіт на руслі.

Таким чином, ми бачимо відверту фальсифікацію і бажання розробників Проекту і виконавця Звіту ОВД замовчати про поширення на цих територіях червонокнижних видів, наявність яких просто унеможливлює будь-яку діяльність, описану в Проєкті.

Аналогічно, не викликає довіри і список червонокнижних рослин, наявних на цих територіях, деякі місця проростання яких згідно Проєкту повинні бути засипані піском (всього 21,8 гектари).

Звіт ОВД в цій частині (особливо підрозділи 3.2-3.6) просто-напросто дублює інформацію, подану у відповідних розділах Проєкту, подекуди навіть цілих абзаців без правок.

В розділі 1.1 Звіту ОВД (с.10-11) автор прямо вказує на негативні процеси, що впливають на стан річок. А це, з його слів,

– «зарегулювання стоку в ставках і водосховищах» (але ж саме це передбачено в складі проектних робіт! Особливо, ділянка № 9 безпосередньо біля межі «Панського маєтку»!);

– «зменшення інтенсивності повеней зменшує здатність річок до самоочищення і сприяє їх замуленню» (але ж саме це покликані зробити штучні перекати/дамби на ділянці № 2 біля «Панського маєтку»!):

Серед згубних для русел річок чинників автор Звіту ОВД наводить і:

• влаштування штучних споруд (перекатів) на руслах річок, що призводить до замулення русел (але далі сам же обґрунтовує необхідність створення перекатів, а фактично дамб, на ділянці № 2 біля «Панського маєтку»!);
• «зрізання перекатів, що часто призводить до знищення річок, перетворення їх на водовідні канави» (але далі сам же обґрунтовує необхідність механічного зрізання дна русла (ґлеєвого ложа!) на фіксовану глибину на ділянках протяжністю 4,35 км в складі заходів Першої черги Проєкту!).

Кричущим прикладом влаштування штучних перекатів/дамб на руслі річки є вже влаштований в рамках реалізації попереднього Проєкту штучний перекат на Сулі біля м. Заводське Лохвицького району. Який вже спричинив екологічне лихо з відомими і явними трагічними наслідками, за яке й досі ніхто не поніс відповідальності, що викликає ще більшу хвилю невдоволення серед місцевого населення. Річки на Лохвиччині: врятувати не можна втратити, Як чиновники і депутати Полтавської області і Лохвицького району вбивають річку Сула. 

Але у Звіті ОВД в описі «соціального середовища» гр. Квіта твердить, що негативна реакція населення при здійсненні Проєкту «не передбачається».

Також Проєктом у складі запланованої «розчистки русел» протяжністю 4,35 км, передбачено і комплекс робіт по розчищенню прибережних ділянок від очерету. При тому інженери-гідрологи знову сором’язливо «забули», що очерет має властивості фільтру і його знищення на таких великих ділянках призведе до значного зниження здатності річки до самоочищення.

Практично весь текст Звіту ОВД містить ознаки суперечливих твержень і професійної неспроможності, зокрема, коли автор перераховує негативні і згубні для річки фактори, а на наступних сторінках обґрунтовує їх реалізацію на ділянках від с. Білогорілка і до «Панського маєтку», що в с. Свиридівка Лохвицького району.

 Чим загрожує реалізація першої черги Проекту? І чому не варто вірити на слово тим, ким намагатимуться прикритись автори і організатори очевидної оборудки з «обезводнення» Сули нижче за течією від с. Свиридівки?

Здійснення заходів першої черги проєкту, що має на меті підвищення рівня води в р. Сула на ділянці від с. Білогорілка до «Панського маєтку» у с. Свиридівка, неминуче призведе до збідніння видового різномаїття і докорінного переформатування існуючого біогеоценозу. Під загрозою винищення з цих територій опиняється багато червонокнижних видів ссавців, риб, комах, плазунів і птахів.

Окрім того, птахи, які звикли повертатися на гніздування в місця, де з’явилися на світ, можуть взагалі на багато років і десятиліть залишити ці місця, оскільки терміни виконання Проєкту перекривають період гніздування. Заплава Сули нижче по течії від «Панського маєтку» може назавжди втратити видове різномаїття тваринного і рослинного світу.

Нижче за течією від місця планових робіт це неодмінно призведе до обміління і пересихання русел і осушення боліт, що, в свою чергу, призведе до руйнації й докорінного переформатування існуючого геобіоценозу по всій течії р.Сула, до пониження рівня поверхневих і грунтових вод, повністю і назавжди знищить гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Середньосульський», третій за розмірами в Україні. А також до екологічного лиха на території всієї долини, а то й басейну річки Сула нижче по течії від ділянки запланованих робіт.

 Також штучне підвищення рівня води на відтинку від с. Білогорілка до «Панського маєтку» в с. Свиридівка за рахунок невипуску її вниз по течії неминуче призвело б до того, що Сула, намагаючись «вилікуватись» і поповнити свій природний рівень води, «висмоктуватиме» всю воду з приток нижче по течії від ділянки «поліпшення». Зникнути повністю можуть такі річки регіону, як Суха Лохвиця, Артополот, Бодаква і Сулиця, що вплине на мікроклімат усього Лохвицького району і навіть на такі віддалені від Сули села, як Погарщина, Токарі, Старий Хутір, Харківці, Безсали, Яхники, Жабки, Бербениці, Ісківці, Скоробагатьки.

 І ВСЕ ЦЕ ЗАРАДИ ЗАБАГАНКИ ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ!

Натомість, на ділянці від с. Білогорілка до «Панського маєтку» буде збережено повноводдя в усі пори року. Більш того, деякі відкриті на сьогодні території навіть будуть затоплені і заболочені, а впритул до ділянки «Панського маєтку» шляхом штучного створення каналу, сором’язливо названого у Звіті ОВД та в Проекті «староріччям», утвориться новий рукотворний острів площею близько 75 гектарів, порослих лісом, з галявинами, озерами-блюдцями і промоїнами.

Розробники Проекту, його замовники та автор Звіту ОВД вирішили пошити в дурні не тільки місцеве населення, але й державу Україна.

Ширший аналіз Звіту показує, що умисне замовчування надважливої інформації, перекручення фактів і свідома подача неправдивих відомостей мають не випадковий, а системний характер. Відтак, Звіт, як і сам Проєкт, не витримує ніякої критики і більше вартий прискіпливої уваги органів поліції, прокуратури, НАБУ та ДБР, а не громадського обговорення.

А враховуючи можливі масштаби екологічної катастрофи та розміри збитків, які вже завдали і планують завдати державі шляхом здійснення цього Проєкту (кошторисна вартість Проекту + витрати на ліквідацію наслідків екологічного лиха), просимо притягнути до кримінальної відповідальності справжніх замовників Проекту, його розробників, автора Звіту ОВД та всіх причетних до цієї брудної афери осіб.

Гліб Плескач, Олександр Прекрасний, Єлизавета Сачура, Віталій Хоменко – ГО «Громада Посулля»