Проблему безпритульних тварин можна і потрібно вирішити виключно гуманними методами і якомога швидше. Так вважають лохвичани. Передусім ті, які давно, виключно на волонтерських засадах, самотужки намагаються полегшити долю тварин. Стерилізуючи їх власним коштом, прилаштовуючи в добрі руки, підгодовуючи. Але проблема безпритульних тварин в громаді може бути вирішена виключно за активної зацікавленості та участі місцевої влади. І вона точно не вирішується тільки виготовленням вольєрів.  Такий зворотній зв’язок отримала я від лохвичан після виходу питань-відповідей з міським головою Лохвиці Віктором Радьком на ютуб-каналі. Саме питання назріло давно. Так як в громаді почастішали випадки, коли собаки атакують людей. А також було відомо про ганебні випадки потрави і жахливої смерті беззахисних тварин. Спілкуючись з місцевими захисниками тварин, я знала про подану ними 15 лютого 2024 року заяву на адресу мерії. Як виявилося згодом, в ній жодного слова не було проні про вольєри, ні про притулок.

Заяву підписали близько десяти лохвичан, в тому числі, як мені розповіли, є там серед інших і підпис депутата Григорія Шамрицького.

В понеділок я запитала міського голову, як і в які терміни міська влада планує навести порядок з безпритульними тваринами.

Віктор Радько повідомив, що прийнято рішення «варити вольєри», які мовляв планують розмістити на території комунального підприємства. А якщо не вийде – то на сміттєзвалищі.

Щойно вийшло інтерв’ю, я отримала декілька повідомлень в месенджери і телефонних дзвінків. Люди не погодилися з ідеєю вольєрів і запропонованого керівником громади саме такого шляху вирішення проблеми з безпритульними тваринами.

Вже пізно ввечері я отримала чорновий варіант «додатку» до попередньої  заяви. Цей додаток вже містить конкретні пропозиції до міського голови і депутатів наступного змісту:

Тобто свідомі лохвичани запропонували владі громади робочі рішення. Але люди не повинні і не можуть виконати за владу її роботу.

Бо тільки влада наділена сьогодні компетенцією і відповідальністю подбати про місцеві Правила утримання тварин. Які б стали дієвим інструментом впливу на власників домашніх тварин, через штрафи.  Щоб фінансово не вигідно стало відпускати свійських тварин вільно ‹гуляти» містом. Чи викинути тварин на вулицю, щоб  їх «розібрали добрі люди».

Місцева влада, включно з депутатами, зобов’язана негайно налагодити постійний контакт з зоозахисниками, ветеринарною службою, прорахувати, напрацювати і негайно затвердити і втілювати спільно відповідну Програму регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами. Передбачивши в ній все мінімально необхідне для того, щоб в громаді могли комфортно співіснувати люди і тварини, як це давно вже працює в розвинених суспільствах.

Єлизавета Сачура