Громадське обговорення на тему, що робити з аварійним мостом в с. Млини, ініціює районна адміністрація та районна рада 18 травня о 16.00 в Лохвицькому будинку культури.  Вимога млинян провести це обговорення попередньо з ними і цього разу проігнорована. Тому, щоб розмова з громадою була грунтовною і по суті, ми оприлюднюємо всю відому нам інформацію, щоб люди самі змогли її проаналізувати і визначитись зі своєю власною позицією.

Про те, що під видом необхідності відремонтувати міст, влада таємно від людей готується перекрити русло унікальної річки дамбою в районі села Млини, що і хто за цим стоїть, і чим це може закінчитися для Сули, для жителів району і області, ми докладно розповіли в матеріалі Суха Сула.

Окрім цього, громада с. Млини ще місяць назад розіслала звернення до Полтавської ОДА, Полтавської облради, Лохвицької РДА, Лохвицької районної ради,  депутатів обласної ради:  М.Бондаря, А.Власенка, В.Щурова,  голови Гирявоїсковецької сільської ради, народного депутата Р. Богдана щодо їх  ставлення до спорудження гідроспоруди – автомобільної дороги в якості тимчасового мосту в с. Млини

Наразі відповідь млиняни почули тільки від депутата обласної ради Віктора Щурова, який висловив своє бачення в інтерв’ю газеті «Лохвицький край» від 10.05.2018 року. З дозволу редакції видання наводимо це інтерв’ю далі без скорочень.  Звертаємося до обласних депутатів Миколи Бондаря та Анатолія Власенка, сільського голови М. Безпалька з пропозицією  оперативно оприлюднити їхнє бачення ситуації з гідроспорудою на нашому сайті, щойно воно надійде на нашу електронну адресу: [email protected]. Громада с. Млини все ще сподівається на пряму, відкриту розмову з очільниками району та депутатами району та області щодо затіяного будівництва.

Інтерв’ю із депутатом обласної ради Віктором Щуровим ( газета «Лохвицький край») від 10.05.2018 року:

 Вікторов Щуров: «Люди, громада сьогодні набагато розумніша, аніж наша влада»

 – Вікторе Степановичу, до Вас звернулися жителі села Млинів по питанню запланованого владою будівництва гідроспоруди у їхньому селі. Чим вони занепокоєні?

– Питання будівництва гідроспоруди у Млинах зараз стоїть дуже гостро і хвилює багатьох місцевих, навіть тих хто живе нижче мосту. Взагалі проект, в реалізацію якого потрібні досить серйозні кошти в межах 30 млн. грн., виник досить несподівано. Я прочитав інтерв’ю, взяте Олександром Москаленком у Володимира Рязанова і мушу визнати, що неприємно вражений від того, як наша районна влада майстерно вміє створювати конфлікти. Враження таке, що вона стажувалася у Януковича та Азарова. Пам’ятаєте, спочатку був податковий, потім підприємницький, потім Чорнобильсько-афганський майдани, а потім, як результат, отримали Майдан Гідності. Так і у нас, на місці, що мало конфліктів? Владі мало Сенчі та Западинців? Чи, можливо, районні очільники забули за так-званий Національний парк, який хотіли нам насадити? Адже і тоді все подавалося під соусом, що все вже вирішене і незрозуміло чому та громада бунтує. Сьогодні та ж сама історія повторюється із млинівчанами. Я особисто, як лохвичанин, як депутат обласної ради про цей проект раніше нічого не знав. Адже завжди говорилося, що другий міст, чи то низьководний, чи ще якийсь буде споруджуватися по іншу сторону. І ніхто не планував робити об’їзд за десять метрів від людського житла. При такому потоці транспорту треба тих людей відселяти. Але наскільки я знаю, на проект низьководного мосту було витрачено 300 тис. грн., тож вибачте, але виникає питання, хто буде відповідати за те, що цей проект не втілився в життя, за марно витрачені кошти. Тепер кинулися в іншу сторону, знову витратили кошти на інший проект, не поцікавившись думкою громади. У нас що влада зовсім не думає головою? Мене, до речі, дивує вислів «ми проведемо після цього громадське слухання». А навпаки, хлопці, не пробували? І взагалі, я не знаю як, наприклад, була виділена земля, адже проект без цього не розроблявся б? Тож це питання мали б обговорювати на своєму пленарному засіданні депутати Гиряво-Ісківецької сільської ради. І якщо вони із питаннями звертаються до мене, то я до них також: «А ви знали, ви розуміли під що ви виділяєте землю? Про що ви тоді думали? А якщо ви про це не знаєте, так тоді спитайте у свого голови, хто підписував ті документи? Врешті-решт чи виносилося на розгляд це питання. чи не виносилося взагалі?».

– Але ж 3 млн. грн. на ту гідроспоруду виділили не Гиряво–Ісківецькі депутати, не депутати районної ради, а, вибачте, депутати обласної ради, до якої належите і Ви.

– В обласному бюджеті ми вже третій рік виділяємо із екологічного фонду досить значні суми коштів на розчистку та підняття рівня води у річці Сула. І не тільки у Лохвицькому районі, а і в Глобинському, Оржицькому – тобто там де протікає річка. Вже збудовані деякі гідроспоруди та шлюзи. Рівень води піднявся і я не пам’ятаю щоб були протестні настрої. У переважній більшості люди це схвалюють, але в Млинах сталося навпаки. Виникає питання чому? Відповідь проста – тому що не порадилися із громадою. Виходячи з цього на наступних сесіях я буду піднімати питання щодо переросподілу цих коштів. Можливо на Сенчу, можливо в район Пісок, поки не буде вирішена конфліктна ситуація по Млинах.

Будівництво мосту — це державна програма, на яку мають бути задіяні значні кошти. І я, наприклад, до кінця не зрозумів чому Млинівський міст прив’язується до запроектованої гідроспоруди, прочитавши інтерв’ю голови РДА. Як що вони хочуть зробити щось подібне як у Великій Багачці, де була колись і гідроелектростанція, так там не Сула, а Псел. А це велика різниця. Псел іде по високих берегах як у каньйоні, а Сула по болотах і плесах. Наша річка не така швидкоплинна і якщо ми її десь перегатимо, то площа затопленності збільшиться у багато разів у порівнянні із Пслом. І тому, в нашому випадку, піднімати рівень потрібно у розумних межах.

– А чому депутати обласної ради не б’ють тривогу, виходячи із аварійного стану мосту в Млинах? Адже в разі аварії дійсно пів району буде відрізано від Лохвицької лікарні та інших інфраструктур. А їздити в Лохвицю через Луку і Свиридівку практично для багатьох буде не реально. Та і в Луці дорожнє покриття знесеться за кілька тижнів.

– Я беру участь в роботі бюджетної комісії, але жодного разу, під час коли ми приймали ті чи інші рішення, я не бачив там ні Рязанова, ні Храпаля. Та і на пленарних засіданнях вони бувають рідко. Правда, можливо, вони звертаються по лінії адміністрації. В свою чергу лохвицькі депутати: Бондар, Власенко, я, не раз піднімали це питання, але усі Програми розробляє ОДА. В цьому році програми про будівництво мосту в Млинах я не бачив. У минулому такі розмови були. Реалізуватися вони мали за рахунок державного бюджету та місцевого співфінансування. І обласна рада від цього не відмовилася б, кошти знайшлися б. Але це пряма справа адміністрації. Звичайно, я прекрасно усвідомлюю гостроту питання, яке стосується Млинівського мосту. І все ж, прочитавши інтерв’ю, не можу усвідомити фрази – «а як що колись там обвалиться, а як що там вибухне газовоз і т. д.». Все можливо. І метеорит може впасти, але не варто використовувати страшилки як останній аргумент, коли інших немає. Тобто не потрібно людям «підкладати свиню», як зробили це в Западинцях та Сенчі, а влада при тому «умила руки». У конкрентому випадку, про який йде мова, вона взагалі виступає в ролі ініціатора.

– А не станеться так, що та ж влада скаже: – «Ми хотіли спорудити дамбу, шлюз аби потім приступити до ремонту мосту. Ви нам завадили це зробити. Отож тепер, в разі чого, беріть відповідальність на себе, тобто чи не зробить влада млинян «ворогами народу».

– Мене теж свого часу зробили ворогом. Це було в той час, коли свідома частина депутатського корпусу робила усе для того, аби закон 3038 про рентну плату вступив у силу.

– Пам’ятаю як деякі газети писали про Щурова «ворога», адже його сорок третій голос, мовби то, став вирішальним у відмові нафтовикам на погодження розробки буріння нових свердловин. При тому, що ті обіцяли виділити кошти на ремонт мосту.

– Це було дійсно смішно. Бо насправді питання про виділення коштів не стояло того разу взагалі, а вирішувалося питання виплати рентної плати на місцях. Але в газеті вийшло все навпаки, а втім нічого, пережив. Чудно тільки дивитися як сьогодні багато хто б’є себе в груди, в тому числі й влада, як вони добилися прийняття того закону.

– Мало того що гордяться, вони навіть нагороджують один одного за те.

– Правда на світі є і, якщо млиняни відчувають, що вони праві, а в даному випадку це так, то Бог допоможе їм. Взагалі люди, громада сьогодні набагато розумніша, аніж наша влада. У цивілізованому світі, в Європі влада працює заради людей, у нас, нажаль, не зрозуміло для чого. Хіба що заради своїх якихось амбіцій і, можливо, якоїсь матеріальної вигоди. Адже треба ще дуже добре перевірити як використовуються оті кошти, виділені, наприклад, на розчистку річок. В нашій газеті розповідалося про те як місцевий брисянин, корінний житель, вийшов і «розбив у пух і прах» якість отих робіт. Отже дуже добре, що млиняни зайняли рішучу, небайдужу позицію, а ми їм допоможемо. Принаймні, я на їхній стороні.

Спілкувався Олег Лісняк

Наводимо також відповідь жителя  с. Млини Анатолія Науменка на статтю в газеті «Зоря» від 26. 04. 2018 р., опубліковану в газеті «Лохвицький край від 10.05.2018)

На скільки вистачить млинівського мосту?

(відповідь на статтю в газеті «Зоря» від 26. 04. 2018 р.)

Ознайомившись з попередньою статтею під такою ж назвою в газеті «Зоря», хотілося б внести деякі уточнення. Не викликає сумніву, що при такій нещадній експлуатації млинівський міст довго не протримається, але чи не доцільніше було б замість того, щоб гатити греблю серед річки, зайнятися ремонтом доріг через Луку – Свиридівку – Лохвицю та укріпленням мостів в м. Лохвиця та с. Лука, адже в цьому є необхідність уже зараз. Міст витримає не довго, але й гідроспоруда згідно з експертним звітом має термін експлуатації лише 20 років при умові, що автотранспорт на момент реконструкції мосту рухатиметься через неї та по всій під’їзній дорозі, а це 590 м, з швидкістю 30 км/год. Хоча для автодороги державного значення Р-60 на ділянці більше 500 м таке обмеження швидкості навряд чи припустимо.

Щоб не було великовагового навантаження на переправу, керманичі району обіцяють в с. Млини встановити ваги і важкі вантажі відправляти залізницею (мабуть, зі станції Лохвиця в с. Піски). Сама гідроспоруда низьководна, тому під час весняного паводка проектом передбачено затоплення гідроспоруди і частини під’їзної дороги, рух транспорту тимчасово припиняється. Уявіть собі, якщо в цей час міст буде на реконструкції (термін реконструкції мосту ми знаємо на прикладі ремонту мосту в м. Миргород через р. Хорол). Згідно з матеріалами топозйомки висота існуючого мосту над рівнем моря відповідає відмітці 106,5 м, відмітка рівня дорожного покриття запроектованої дамби становить 102,3 м,станом на 26.04.18 р. відстань від відмітки на мосту до рівня води 4,2м – і це без дамби. Не треба бути математиком, щоб порахувати 106,5 – 4,2 = 102,3 тобто вже четвертий тиждень, не дивлячись на те, що основна вода вже зійшла, рух транспорту через дамбу (якби вона була) був би перекритим.

У «Зорі» написано, що всі ці роки голова Лохвицької райдержадміністрації намагається вирішити проблему з мостом, але безуспішно, бо це дуже дорого,саме тому виникла альтернативна ідея з гідрошлюзом. Насправді згідно з договором №111-01-17 від 16. 05. 17 р. між службою автомобільних доріг у Полтавській області та ПАТ «Мостобудівельне управління-3» ціна реконструкції існуючого мосту через р. Сула в с. Млини разом із спропудженням поруч,нижче по течії, тимчасового низьководного мосту становить 46946400,00 (близько 47млн) грн. Ця інформація є у відкритому доступі на сайті: prozorro.gov.ua.Чому ж тоді не було розпочато будівельні роботи? Тому що коли потрібно було на обласній сесії проголосувати за виділення коштів з бюджету для початку будівництва, дехто з обласних депутатів від Лохвицького району не проголосував – і маємо те, що маємо. Дійсно, навіщо нам міст, коли ми будемо мати такий же гарний гідрошлюз як у Великій Багачці на р. Хорол. Але Сула в Млинах болотиста,

Крім того берег річки Псьол перед і після гідрошлюзу вимощено бетонними плитами, наявність яких в проекті гідроспоруди на р. Сула не передбачено бюджетом. І основне – гідроспоруда у Великій Багачці під час повені не затоплюється.

Шановні читачі, звертаю вашу увагу на те, що кошти на виготовлення проектної документації, топозйомку, інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування витрачені з бюджету району, яка це сума ми не знаємо, зате знаємо, що 30% від 30 млн грн, тобто 9 млн грн, на будівництво гідроспоруди, яка буде весною під водою, ми будемо фінансувати з районного бюджету, з яких 1 млн грн заплановано взяти у Лохвицької ОТГ. Крім вище вказаного після закінчення будівництва гідроспоруда передається на баланс місцевої ОТГ, тобто мінімум ще 20 років ми будемо сплачувати за ремонт і утримання об’єкта з власної кишені.

Ще в «Зорі» згадується про висотні шумопоглинальні паркани, щоб захистити будівлівід шуму (але не від вібрації). Дійсно, згідно з ДБН В.2,3-22:201Х п. 9.4 необхідно передбачати шумозахисні екрани, але виділення коштів на це у проекті не передбачено.

А з приводу торф’яників, які горять у Сенчі, скажу так: «Гідрошлюз у Млинах не погасить торф’яники в Сенчі, бо відстань туди по руслу річки близько 50км. Торф’яники в основному знаходяться не на с/г угіддях, а на заболочених землях, тому пропоную кошти (3 млн. грн), виділені з фонду охорони навколишнього середовища в рамках програми «Довкілля – 2021», направити не на спорудження гідрошлюзу в с. Млини, а на видобування торфу. У наш час альтернативне паливо не завадить».

Шановна громадо, нас запевняють, що гідроспоруда, яка весною паралізує рух автотранспорту, – це державна програма, а стратегічний міст через р. Сулу, звичайно, колись буде ремонтуватися, якщо знайдуться вільні кошти. Тож будь ласка, якщо ви не хочете, щоб у ваших погребах стояла вода до початку червня, якщо ви бажаєте, щоб у нас була чиста річка з новим надійним мостом, а не болото, то просимо вас долучитися до громадських слухань з питання будівництва гідрошлюзу через р. Сула, які голова РДА Рязанов В. В. обіцяв організувати найближчим часом.Взагалі нам, жителям району, не сперечатися треба, а добиватися капітального ремонту мосту.

На фото нижче: Робочий проект «Будівництво гідротехнічної споруди на р. Сула в с.Млини Лохвицького району Полтавської області», на фото лист 4 повздовжній профіль а/д з відміткою рівня дорожного покриття гідроспоруди –102,3м.

На фото нижче: Експертний звіт по робочому проекту «Будівництво гідротехнічної споруди на р. Сула в с. МлиниЛохвицького району Полтавської області», (таблиця з основними технічними характеристиками гідроспоруди з під’їзною автодорогою, де вказано: «встановлений термін експлуатації – 20
років».

 Науменко Анатолій, житель с. Млини

Наш Храм

На фото: Сула в місці запланованої греблі в жовтні 2017 року