Децентралізація на Лохвиччині – уряд чиновникам не указ?
Хронологія подій і беззаконь формування Перспективного плану Полтавської області на прикладі Заводської ОТГ.
Можна було б і далі вдавати, що недолугі рухи щодо створення ОТГ в Лохвицькому районі – закінчаться перемогою здорового глузду. Надію на це давала зміна Президента. Сьогодні 30 грудня 2019 року. І ті самі люди, які на протязі чотирьох років саботували, спотворювали ідею децентралізації в районі і області, завершують цей процес. На власний розсуд.
Перспективним планом формування територій громад 2015 р., а також Методикою формування спроможних територіальних громад, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 08.04.2015 р., на території Лохвицького району мали утворитися три ОТГ: Лохвицька, Заводська і Сенчанська.
Запропонованим 2015-го року Кабміном проектом перспективного плану розвитку територіальних громад Полтавської області, розробленого вченими, передбачалося створення трьох майже рівноцінних, фінансово спроможних громад:
– Заводської ОТГ: (Заводська міська (8 202 чол.), Білогорільська (419 чол.), Гирявоісковецька (1508 чол.), Лучанська (1442 чол.), Токарівська (1569 чол.), Бодаквянська (1559 чол.), Пісківська (2114 чол.), Погарщинська (789 чол.). Всього – 17 602 чол.)
– Лохвицької ОТГ: (Лохвицька міська рада (11 850 чол.), Васильківська (728 чол.), Безсалівська (825 чол.), Бербеницька (368 чол.), Жабківська (529 чол.), Ригівська (527 чол.), Свиридівська (838 чол.), Харківецька (650 чол.), Яхниківська (1 147 чол.). Всього – 17 462 чол).
– Сенчанської ОТГ: (Сенчанська (2 524 чол.), Вирішальненська (2 471 чол.), Корсунівська (714 чол.). Всього – 5709 чол.)
Методологічні підходи Кабміну і розрахунки фінансової спроможності відтоді були незмінні. Що вчергове підтвердив запропонований Мінрегіоном в травні 2019 року проект поділу громад базового рівня. У відповідності до нього, на території Лохвицького району знову таки має утворитися три фінансово спроможні об’єднані громади: Лохвицька, Заводська і Сенчанська. Слід зазначити, що за ці чотири роки добровільних об’єднань громад, у відповідності до Закону «Про добровільне об’єднання», на території району з різних причин не відбулося.
До середини 2018 року в районі існувало дві ОТГ: Лохвицька, до якої виявила бажання добровільно приєднатися лише Васильківська сільська рада, та Сенчанська ОТГ. Такі «скромні» результати пояснювалися тим, що планомірна робота з боку районної державної адміністрації, спрямована на роз’яснення переваг реформи децентралізації, в районі не проводилася. Не поспішали з «просвітництвом» і в Полтавській ОДА.
Натомість, з середини 2018 року почалися незрозумілі рухи районної та обласної влади, які йшли врозріз з державною політикою. І були спрямовані на ігнорування рекомендованого Кабміном утворення повноцінної і фінансово спроможної Заводської ОТГ. І це, незважаючи на те, що Заводське було в переліку центрів спроможних громад, запропонованому Кабміном від самого початку.
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1pSqVAXbB5Xx0SHnBQFekbdcdDnK8an8Q/edit#gid=603766554
Так, абсолютно безпідставно, нехтуючи Методикою Мінрегіону, без відповідних рішень рад про добровільне об’єднання, 21 грудня 2018 року Полтавська обласна рада своїм рішенням https://oblrada-pl.gov.ua/ses/7/23/995.rtf, в Перспективному плані «утворює» Токарівську ОТГ замість Заводської ОТГ, включивши останню до складу Лохвицької ОТГ. Якою методикою керувалася Полтавська ОДА, приймаючи таке рішення та штучно притягнувши за вуха «Токарівську ОТГ», як начебто спроможну, невідомо. Вже тоді чиновники Полтавської ОДА продемонстрували, що грунтовні економічні розрахунки профільного міністерства – їм не указ. Паспорти громад, згідно прийнятого тоді рішення виглядали так:
Лохвицької:
Сенчанської:
Токарівської:
Графічно поділ на громади зразка грудня 2018 року у виконанні Полтавської ОДА виглядав так:
Розуміючи, що зазначений вище поділ – безпідставний і такий, що йде в розріз з державною політикою децентралізації, керівництво Лохвицької РДА, вірогідно в координації з Полтавською ОДА (Інна Іщенко, директорка департаменту Полтавської ОДА, Валерій Головко – голова Полтавської ОДА станом на грудень 2018 року), викликає голів сільрад, які мали утворити Заводську ОТГ, і наполегливо переконує їх приймати рішення на користь приєднання до Лохвицької ОТГ.
В результаті цих дій, 13 червня 2019 року відбувається засідання Гирявоісковецької сільради. На якому в порушення законодавства, Методики (алгоритму добровільного приєднання) виноситься поспішне і майже кулуарне рішення про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до Лохвицької об’єднаної територіальної громади.
А 19 червня, тобто через 6 днів, Кабінет Міністрів своїм розпорядження від 19 червня 2019 р. № 476-р безпідставно, так як не витримана процедура, передбачена Законом про добровільне об’єднання, без розпорядження Полтавської ОДА про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень відповідних рад „Про добровільне об’єднання територіальних громад”, затверджує (https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-perspektivnogo-planu-formuvannya-teritorij-gromad-poltavskoyi-oblasti-s-476-190619) Перспективний план розвитку громад Полтавської області в редакції, де Заводська міськрада все ще в складі Лохвицької ОТГ. Водночас Гирявоісковецька сільрада з грубим порушенням дотримання вимог процедури приєднання (див. нижче Алгоритм) опиняється в складі Лохвицької ОТГ. Водночас в ОДА, очевидно, відмовляються від ідеї про безпідставне утворення Токарівської ОТГ. Яка в цьому варіанті разом з громадами, що попередньою версією були віднесені до неї, позначена «білою плямою».
Графічно Перспективний план, затверджений Кабміном в червні 2019 року, виглядає так:
Затверджений Кабміном Перспективний план містить грубі порушення волевиявлення жителів цілого ряду громад Полтавської області. Спотворено обґрунтований і виважений Перспективний план формування територій громад зразка 2015 р. Внесені зміни до конфігурації низки ОТГ грубо порушують Методику формування спроможних територіальних громад, затверджених постановою КМУ 08.04.2015 р.
Слід зазначити, що для приєднання Гирявоісковецької сільради до Лохвицької ОТГ на той момент, як і раніше, не було законних підстав. Так як не вистачало виконання заходів згідно п. 5-11 нижченаведеного Алгоритму, а також пп. 1-3 Алгоритму не були дотримані:
Слід зазначити, що ні тоді, ні дотепер керівництво Заводської міськради не зверталось ні до кого з судовими позовами, хоча порушувалися інтереси жителів майбутньої громади. І зайняло в юридичній площині позицію пасивного спостерігача. Місцеві мешканці припускають, що це робиться навмисне. Багаторічний керівник громади Віталій Сидоренко розуміє, що шанси обратися в новоутвореній громаді – в нього невисокі. А тому його влаштовує будь-яка конфігурація Заводської ОТГ. І чим менше виборців – тим вірніша перемога.
Наступна версія (!) Перспективного плану у виконанні Полтавської ОДА з’являється у вигляді рішення рішенням Полтавської ОДВ від 19 вересня https://oblrada-pl.gov.ua/ses/7/27_1/1155.rtf.
В якому знову простежується волюнтаризм та нехтування державницькою політикою реформи децентралізації, Методикою. Цього разу Полтавська ОДА залишила Заводське такою собі білою плямою, а разом з нею і Пісківську, Бодаквянську та Погарщинську ОТГ. Натомість наполягає на безпідставному включенні Токарівської сільради та Гирявоісковецької сільради до складу Лохвицької ОТГ.
Паспорт Лохвицької ОТГ в цій версії виглядає наступним чином:
Графічно варіант Перспективного плану зразка вересня 2019 року у виконанні Полтавської ОДА виглядає так:
Станом на вересень 2019 року ані в Токарівській, ані в Гирявоісковецькій сільрадах не було легітимних та повних пакетів документів про добровільне приєднання. Це не заважає полтавській обласній раді 19 вересня 2019 року проголосувати за черговий варіант Перспективного плану, зокрема з таким формулюванням по Лохвицькому району: «1.17. Викласти паспорт територіальної громади Лохвицької міської ради Лохвицького району та
відомості про територіальні громади, що увійдуть до складу спроможної територіальної громади Лохвицької міської ради Лохвицького району, в новій редакції – в складі Лохвицької міської, Васильківської, Безсалівської, Бербеницької, Білогорільської, Гирявоісковецької, Жабківської, Лучанської, Погарщинської, Ригівської, Свиридівської, Токарівської, Харківецької, Яхниківської сільських рад Лохвицького району та Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району».
Практика прийняття фейкових рішень сільрадами, які до того ж повністю спотворюють Методику спроможності громад, продовжується. І як свідчать ЗМІ, вони непоодинокі по всій Полтавській області.
Утворення трьох незалежних ОТГ в Лохвицькому районі, як це обраховано Кабміном, – це єдиний шанс для жителів району отримати рівноцінні можливості для розвитку. Це гарантована фінансова спроможність місцевої влади забезпечити як жителів віддаленого села, так і центру громади, якісними і доступними медичними, освітніми, безпековими та соціальними послугами.
А всі оці намагання перевести дискурс в площину «респекту» тим, хто зухвало і цинічно намагається перетворити можливості державної децентралізації на власну вигоду, свідчать про недалекоглядність ініціаторів такого дискурсу і мають бути негайно зупинені самою державою.
Давши згоду на утворення гіпертрофованої Лохвицької ОТГ, Полтавська обласна держадміністрація погодиться з тим, що 18,6% населення такої громади перебуватиме поза 20-и кілометровою відстанню від центру громади.
Також нехтується той факт, що Погарщинська сільрада, а це 773 особи, не давала жодної згоди як на об ’єднання з Токарівською сільрадою, так і на приєднання до Лохвицької ОТГ.
Поза 20-и кілометровою відстанню від центру громади за такого варіанту залишається Лучанська сільрада (1069 осіб) та Білогорільська сільрада (411 осіб). Які стали фактично заручниками фейкового рішення Гирявоісковецької сільради від 13 червня 2019 року. І також не давали згоди ні на приєднання, ні на об’єднання.
Гірше того, така перспектива порушує баланс рівномірного розвитку громад на території району. І позбавить громади сіл права і можливості самим визначати, на що у першу чергу мають піти їхні гроші. Тому що є ризик того, що громада отримає знову совкового монстра, наступника районної ради в особі гіпертрофовано роздутої Лохвицької ОТГ.
Саме поділ на три рівноцінні громади, ретельно прораховуючи і зважуючи наявні ресурси і перспективи, дає надію на те, що занедбані і забуті найвіддаленіші куточки оживуть. За кілька найближчих років з’являться дороги, села стануть ошатними і доглянутими. А люди навчаться господарювати там, де вони живуть. Надію на те, що в місцевому самоврядуванні з’являться нові обличчя – молоді, освічені, професійні і відповідальні. І головне, саме баланс трьох рівноцінних громад, конкуренція між ними унеможливить чергову узурпацію влади і фінансових ресурсів на користь умовного київського чи полтавського феодала і невеличкої купки його посіпак на місці.
Отже, зараз від новопризначеного керівництва Полтавської ОДА залежить, якою буде фінальна конфігурація об’єднаних територіальних громад області і зокрема Лохвицького району. І чи відповідатимуть за «вільне» прочитання і трактування реформи децентралізації ті, хто його собі дозволив.
ГО «Громада Посулля».