Проект “розчищення” річки офіційно визнаний неспроможним. Всім причетним до нього доведеться відповісти.У середу, 6 листопада, скандальне “розчищення” річки Сула, про яку ми регулярно інформували наших читачів, стало предметом розгляду Науково-технічної ради (НТР) Державного агентства водних ресурсів України – структури, уповноваженої здійснювати державну політику в галузі водних ресурсів в масштабах країни. Результат: вчені-гідрологи, гідробіологи, екологи, правозахисники, чиновники продемонстрували рідкісну небайдужість і єдність, в дебатах буквально “порвавши” так званий “проєкт” по “розчищенню Сули” на шматки.

На фото: Михайло Хорєв, в.о. Голови Держводагенства

Сподіваємося, що офіційні висновки НТР Держводагентства України будуть належним чином сприйняті керівництвом Міністерства енергетики та захисту довкілля, Кабміном. Також стануть предметом вивчення Прокуратурою та Нацполіцією – для чого вже є всі підстави.

А тепер по порядку.

Засідання НТР Держводагентства в Києві зібрало 6 листопада, окрім керівників різних структур самого агентства, вчених, представників громадськості, правозахисників, проєктантів гідроспоруд – державних і приватних, також представників влади Лохвицького району Полтавщини (ще “порошенківського” “розливу”). Тієї самої влади, яка представляє державу на місцевому рівні. Тієї самої, що затіяла варварське «розчищення» Сули за бюджетний рахунок. Приїхали до Києва і захисники Сули – місцеві жителі, яким вдалося підняти питання знищення річки в інтересах екс-міністра Тараса Кутового (загинув в розпал протистояння) на державний рівень.

Першим слово отримав представник проєктанта – ДП “Дніпродіпроводгосп” Віктора Дем’янов, провідний проєктант інституту.

На фото: доповідає Віктор Дем’янов

Товариш не сказав присутнім нічого нового з приводу скандального проєкту, зробивши наголос на тому, що в усьому винна мовляв Природа, глобальне потепління і зменшення опадів – ось річка і стала міліти. А щоб її “врятувати” – русло Сули потрібно “почистити” і перегородити в Лохвицькому районі штучними “перекатами”, а по суті – дамбами, щоб насильно затримати природний стік річки в межах Лохвицького району Полтавської області. Те, що нижче за течією річки, в в 3,5 кілометрах від “розкопування русел” знаходиться Гідрологічний заказник загальнодержавного значення “Средньосульский” – проєктант, як і раніше, промовчав. Цей же факт, очевидно свідомо, не був відображений і в проєкті “розчищення” – її замовники, організатори і “лобісти” прекрасно розуміли, що в такому разі “протягнути” проєкт через фільтр дозвільних інстанцій не вдасться.

Мова проєктанта, тези виступу якого суперечили і взаємовиключали одна одну, переривалася скептичними репліками вчених, екологів, співробітників Держводагентства.

Черговий антинауковий “ляп” з обуренням перервав керівник Держводагентства Михайло Хорєв: “Вибачте, шановний, але я ж теж гідролог, закінчив КДУ ім. Шевченка. Навпроти мене зараз в залі сидить професор, мій учитель і науковий керівник, інші колеги. І якщо я зараз, почувши ВСЕ ЦЕ, промовчу, колеги перестануть мене поважати. Я сам себе перестану поважати! “Після чого, ретельно підбираючи слова, щоб утриматися від ненормативної лексики (що явно читалося по губах шановного вченого, і, до речі, було дуже доречно по відношенню до сказаного проєктантом, який уособлював собою цілу проєктну установу), шановний вчений розбив вщент антинаукові твердження пана Дем’янова.

Те, що хоч якось проектантові вдавалося видати за наукову роботу і продуманий проєкт на громадських слуханнях, проведених 22 жовтня в Лохвиці (подумаєш, райцентр, де влада цей весь “концерт” і замовила!), в товаристві провідних учених і інженерів виглядало як антинауковий, безглуздий документ.

І кинуте з президії слово “Охрєнєть !!!” досить влучно зафіксувало враження від “проєкту”.

Коли черга дійшла до опонентів, слів ніхто не шкодував: проєкт “розжували по кісточках” і фахівці Держводагентства, і екологи та гідрологи, і біологи.

Відчайдушну спробу переламати хід слухань Науково-технічної ради зробив глава Лохвицької райдержадміністрації Володимир Рязанов.

На фото: Володимир Рязанов, голова Лохвицької РДА

Недовідставленний чиновник часів Порошенка, поставлений на цю посаду нині покійним Тарасом Кутовим (справжнім замовником проєкту по “розчищенню” Сули виключно на свою користь) почав нерозважливо. Він намагався грубити головуючому на Раді Михайлу Хорєву – мовляв, нам в районі краще знати, який проєкт нам потрібен і скільки води повинно бути в річці.
Пан Хорєв рішуче припинив прояв невігластва і безкультур’я місцевого чиновника. Різко нагадавши пану Рязанову, що тут тільки він, головуючий, М. Хорєв, буде вирішувати, хто і в якій послідовності буде виступати.  Потім, пом’якшивши тональність, тактовно осадив Рязанова: “Зауважте, я жодного слова критики ПОКИ що не сказав на адресу місцевої влади, яка допустила все це. Ми ПОКИ розглядаємо і розбираємо промахи і помилки структур, які перебувають в підпорядкуванні Держводагентства – ДП “Дніпродіпроводгосп” і Регіонального офісу Держагентства водних ресурсів в Полтавській області. А оцінку вашим діям дадуть місцеві жителі – ваші виборці “.

Рязанов знітився і вже смиренно продовжив: мовляв, він всього лише менеджер, а Лохвицький район – сільськогосподарський, дощів і вологи в цілому стало мало, ось він, мовляв, і вирішив вирішити проблему масштабно, для чого звернувся до хлопців з ДП “Дніпродіпроводгоспу”, і за те, що вони йому надали у вигляді проєкту по “розчищенню” Сули, особисто він, Рязанов, відповідальності не несе. І ось це його “відповідальності не несе”, очевидно, і було головною тезою чиновника, в якого “підгоряє”, адресоване світу і правоохоронним органам.

“Розстріл” згубного для Сули проєкту і проєктанта продовжився з новою силою і небувалим ентузіазмом.

Окремо варто відзначити виступ на захист Сули Катерини Полянської, експерта-еколога МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) – авторитетної організації в області захисту природи та імплементації європейського природоохоронного законодавства в українське правове поле.

На фото: Катерина Полянська

У своєму виступі пані Катерина привела нищівні для “проєкту” рецензії на нього провідних українських вчених – гідрологів, біологів, ботаніків, економістів. Від переліку вчених ступенів рецензентів проєктант та п. Рязанов стали зовсім сумними – вони були явно зайвими на цьому святі науки та  здорового глузду.

Гул обурення (схоже на те, як реагують в “клітці” суду підсудні в груповому злочині, почувши суворий вирок) піднявся в задніх рядах залу засідань, коли Віталій Хоменко, представник ГО “Громада Посулля”, виступив з діловою пропозицією до керівництва Держводагентства сприяти притягненню винних в нарузі над річкою і Природою до кримінальної відповідальності. Від проєктанта до рецензента на проєкт Павла Квіти, (який також був присутнім в залі і досить нерішуче намагався виправдатися в недолугості власного звіту з оцінки впливу на довкілля даного проєкту). Так болісно реагували на перспективу дати свідчення слідству представники ДП “Дніпрогідроводгосп”. Їх можна зрозуміти: майже мільйон бюджетних коштів витрачено на проектування … імовірної катастрофи.

На фото: Віталій Хоменко, ГО «Громада Посулля»

Жирну крапку в тому, що відбувалося, поставив головуючий М. Хорєв. Мову оригіналу наукового і чиновницького, його слова можна перекласти на зрозумілу читачеві мову приблизно так: проєкт по “розчищенню” річки Сули на території Лохвицького району – антинауковий і відверто згубний. І тому Державне агентство водних ресурсів винесе негативну резолюцію на його реалізацію.

Внаслідок імплементації Україною європейського законодавства мінімум в найближчі два роки, до закінчення умовної “паспортизації” всіх водойм країни і зміни “під європейські” принципи і системи управління водними ресурсами, ніхто річки “копати” не буде. А коли це все ж робити почнуть, то підхід і процедури в цьому процесі будуть підпорядковані законодавству ЄС. Де для “хотелок” людей менталітету Володимира Рязанова і Віктора Дем’янова просто не буде місця.

На момент написання цього матеріалу, пресслужба Держводагенства сформулювала суть майбутньої резолюції наступним чином: «У результаті довготривалого обговорення та пошуку компромісів між владою та громадою було вирішено до прийняття плану управління суббасейном середнього Дніпра та розроблення ТЕО «Поліпшення екологічного стану, відновлення водності та охорони водних ресурсів річки Сула у Полтавській області», тимчасово вживати заходів із регулювання водності Сули за допомогою узгодження режимів роботи водосховищ комплексного призначення та водогосподарських систем річки Сула суббасейну середнього Дніпра».

Пунктирно означив Михайло Хорєв і долю ДП “Дніпродіпроводгоспу”. Цю контору, яка, за словами вченого, “заплямувала все те хороше, що ми зробили за останні роки для охорони природи”, виставлять на приватизацію найближчим часом – і нехай “поважні науковці” доводять свою ефектівность в конкурентних умовах вільного ринку, а не на державних зарплатах (на “гальорці”. Чим вчергове викликав невдоволення представників інституту, які сиділи на гальорці.

На пролунавше в залі питання “лохвицької влади” “А що ж нам робити з Сулою?” 30-хвилинну лекцію на цю тему, з акцентом на передовий міжнародний досвід, прочитала експертка ЕПЛ.

І виявилося, що проблема, яку хотіли “розрубати сокирою” (вірогідно, поєднавши з крадіжкою) лохвицькі і полтавські державні мужі, на Заході (в ЄС і США), теж існує. Її ефективно і дуже обережно вирішують. І називається цей процес ревіталізація. Для цього “захворілу” річку ретельно, а тому довго вивчають спеціалізовані організації. Ставлять “діагноз” і визначають “больові точки”. Потім за справу беруться спеціалізовані проєктанти (як пізніше тактовно зізнався у приватній бесіді М. Хорєв, “в Україні, на жаль, проектантів такого рівня він особисто не знає. В Іспанії, наприклад, є, але замовлення на роботу у них “заплановані” на рік вперед, і своєї черги потрібно чекати”). Розроблені проєкти враховують найдрібніші деталі, оцінюється буквально кожен метр річки – русла і берегів, всі прибережні об’єкти. Після чого починають роботи на річці – по черзі, на невеликих ділянках, чітко за розкладом, з перервами, щоб відстежити, як річка реагує на вже розпочаті зміни. Саме тому відновлення навіть невеликої річки може зайняти від 15 до 50 років. І коштує дуже дорого.
І ніде в цивілізованому світі не “покращують” тільки одну яку-небудь ділянку річки – тому що це неминуче вплине на річку на всьому іншому її протязі, з непередбачуваними і в основному негативними наслідками.
Так що з Сулою сьогодні краще нічого не робити – так сьогодні стверджують авторитетні вчені різних спеціальностей. Ця прекрасна річка з заболоченими плавнями, яка дивом збереглася від техногенного впливу – справжній заповідник живої природи, що претендує на статус Національного парку, як мінімум, на території Лохвицького району. Створенням якого і варто заопікуватися новому керівництву Полтавської ОДА та Міністерству енергетики та захисту довкілля.

І вже точно долю Сули не повинні вирішувати малограмотні, малокультурні, злодійкуваті “царьки” місцевого рівня, переслідуючи приватний інтерес.

А щоб остаточно гарантувати Сулі захист від таких посягань, Управлінню Нацполіціі в Полтавській області варто активізувати розслідування кримінального провадження №12017170000000479, матеріали якого зафіксували розкрадання 8 з 9 мільйонів гривень, вже нібито витрачених на “розчищення” Сули.

Оскільки до “розчищення” Сули «долучилися» і держчиновники обласного рівня 2-ї і 3-ї категорії, то у цього провадження є перспектива перейти в підслідність Державного бюро розслідувань.

Для того, щоб іншим не кортіло. Річка Сула того варта.

Переклад та адаптація тексту з інтернет-видання Аргумент – Єлизавета Сачура, ГО «Громада Посулля»