Ветеранський простір у громадах. Досвід Моршина
Там, де в громаді є адекватна влада й небайдужі люди, ветеранські простори вже існують.
Створення ветеранських просторів у малих громадах набуває особливої актуальності з кожним днем великої війни. Ці осередки стають не лише місцем підтримки для колишніх військових, але й центрами суспільних перетворень та єднання. Ветеранський простір, де захисники та їхні близькі отримують підтримку, спілкуються з тими, хто розуміє їхні проблеми створено в Моршині на Львівщині.
Про те, як він був створений йдеться в матеріалі інтернет-видання «Район Моршин» (наводимо зі скороченнями).
Все почалося з в Моршинській громаді Всеукраїнського ветеранського форуму «Коло побратимів», ідейною натхненницею і організаторкою якого була Галина Плачинда. Захід відбувся у жовтні 2023 року. Тоді організаторам вдалося зібрати понад 100 учасників від громадських та ветеранських організацій з 11 регіонів України.
Саме тоді виникла ідея створення ветеранського простору в громаді.
Ідею створення ветеранського простору у Моршині активно підтримала місцева влада. Вже у травні 2024 року урочисто відкрили Ветеранський простір «Коло побратимів».
Для ветеранського простору відремонтували та облаштували приміщення старої аптеки. Ремонтували заклад коштом громади. Там облаштували кімнати для надання психологічної допомоги як для групових, так й індивідуальних занять, велику залу для зібрань та тренінгів, а також кухню для неформального спілкування. Приміщення інклюзивне, тож захисники з інвалідністю зможуть там комфортно перебувати.
У ветеранському просторі практично щоденно можна зустріти його координаторку та ідейну натхненницю Галину Плачинду.
Галина – журналістка, останнім часом працювала керівницею пресслужби Міністерства у справах ветеранів, і саме тоді вирішила зайнятись проблематикою адаптації ветеранів.
«Ми сьогодні всі творимо ветеранську політику. Розуміння важливості піднятих питань на нашому форумі й спонукало нас створити ветеранський простір. Це відбулося завдяки підтримці міського голови Руслана Ільницького, міської ради Моршина, зусиль активістів, благодійників, спонсорів. Окрім значної суми, яку мерія міста вклала в ремонт приміщення, нам вдалося зібрати близько 400 тисяч гривень на його облаштування. У відкриття цього простору ми вклали душу і робимо все для того, щоб ветерани відчували свою потрібність суспільству», – розповіла журналістка, суспільна активістка й ідейна натхненниця проєкту Галина Плачинда.
Чотирма «стовпами» нової ветеранської політики, каже Галина Плачинда, мають бути громада, держава, громадський сектор, вітчизняний бізнес.
Громада у цьому переліку стоїть на першому місці, тому що саме вона зустрічає демобілізованих захисників і захисниць, тільки органи місцевого самоврядування знають кількість ветеранів, можуть оцінити їхні потреби, соціальний статус, а також здатні швидко реагувати на будь-які виклики. Тому створення у громаді мультифункціонального та відповідно оснащеного Ветеранського простору – не забаганка, а вимога часу.
Перехід до мирного життя може бути складним для багатьох ветеранів. Війна часто призводить до почуття ізоляції та самотності. Ветеранські простори стають місцем, де захисники можуть спілкуватися з тими, хто поділяє їхній досвід, знайти підтримку та нових друзів. Саме тому створення ветеранських просторів у малих громадах – це не лише питання турботи про ветеранів, а й інвестиція у майбутнє громади та країни загалом.
Проте, мусимо усвідомити й прийняти той факт, що не ветеран повинен інтегруватися в суспільство, а навпаки – суспільство має адаптуватися під ветерана.
«Ми маємо прийняти його таким, яким він прийшов, і допомогти, тому що ця проблема тільки розбухатиме. Цифри говорять самі за себе: у нас 10 років війни, 600 тисяч ветеранів, а зараз прогнозують до трьох мільйонів. Це неспівмірні цифри і якщо порахувати ще й сім’ї воїнів, то це суттєва частина нашого суспільства, яка травмована», – підкреслила координаторка Ветеранського простору Моршинської громади Галина Плачинда.
Пані Галина розповіла про унікальність досвіду, який набуває українське суспільство.
«Ми першовідкривачі, бо ніде у світі немає такої країни, де б у 21 столітті на їх території велися бойові дії, стиралися з лиця землі міста, села. Нема такого прецеденту мужності й самовіддачі війська, так як немає прикладів того, як суспільство поступало з такими ветеранами. Нам нема в кого вчитися. Ми самі мусимо напрацювати цей досвід», – підкреслила Плачинда.
У приміщенні ветеранського простору у співпраці з місцевою владою, бізнесом, волонтерськими спільнотами працюють над створенням проєктів, які будуть втілювати не тільки для ветеранів та членів їхніх сімей, а й для мешканців громади.
«Коли зустрічаємося поглядом з ветераном в своєму місті, ми часом не знаємо, як себе вести правильно. Так, ситуація травматична для людини. Вони всі приходять з глибокими травмами. Особисто я зовсім не знаю, як себе поводити з такими людьми, й теж потребую того навчитися. Люди часто впадають в крайнощі, або ховають очі й тікають, або по-панібратськи про все розпитують, мовляв, «ану давай розказуй, як там, коли ми вже переможемо, ти ж там про все знаєш?!?». В Моршині живе психологиня Ростислава Пекарюк, яка має колосальний досвід роботи саме з бойово травмою, то ми вже з нею домовилися, щоб проводити тренінги або лекції не для воїнів, а для простих людей. Наша психологиня готова проводити такі навчання і в школах, і в організаціях, і тут у нашому просторі, і всіх запрошуємо на такі навчання», – поділилась Галина.
Основною проблемою сьогодні у створенні й функціонуванні ветеранських просторів є відсутність єдиної державної програми, єдиного нормативного бачення процесів впровадження ветеранської політики. Та вже певний поступ в цьому напрямку є.
Нещодавно, 22 серпня, вийшов Указ Президента №512/2024 «Про невідкладні заходи щодо підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України».
В документі, зокрема, йдеться і про взаємодію, підтримку та сприяння взаємодії ветеранських просторів із суб’єктами надання соціальних, медичних, освітніх та інших послуг з метою поширення дієвих практик щодо психосоціальної підтримки ветеранів війни, членів їх сімей, у тому числі з центрами життєстійкості та іншими надавачами послуг із психічного здоровʼя, що діють у межах реалізації Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?».
«Ми йшли у фарватері державної політики і першими, абсолютно на власному ентузіазмі, зробили те, до чого держава дійшла лише зараз. Ми вже створили наш Ветеранський простір – по-справжньому безбар’єрний, багатофункціональний, затишний та комфортний. Ми також у своїй громаді започаткували проєкт «Простір життєстійкості» – про необхідність співпраці із яким – заради якнайкращих результатів адаптації наших воїнів у цивільному житті – говориться у президентському указі. Тепер – спільними зусиллями уряду, профільних відомств, органів місцевого самоврядування та самої громади нам необхідно наповнити його тими сенсами, які, власне і прописані у президентської указі – дати воїнам та ветеранам, їхнім сім’ям відчуття потрібності, затребуваності, відчуття уваги і поваги з боку суспільства загалом і своєї громади зокрема», – зазначила керівниця простору.
14 серпня у Львівській обласній військовій адміністрації відбулася перша нарада керівника Апарату Львівської ОВА Тараса Греня із представниками ветеранських просторів чи структур, дотичних до цієї теми. Галина Плачинда розповіла про результати цієї наради конкретно для ветеранського простору «Коло побратимів» Моршинського Ветеранського простору і для ветеранів Моршинської громади.
«Із директором департаменту економічної політики ЛОВА Степаном Куйбідою домовились про регулярні зустрічі його співробітників з нашими ветеранами для того, аби ділитися інформацією про програми підтримки ветеранів, які працюють в області. Наразі, перший «десант» ЛОВА, який чекаємо у нашому Ветеранському просторі, розповість про підтримку, яку надає область тим ветеранам, які хочуть почати власну справу, а також – про преференції для ветеранів у рамках Програми доступного кредитування житла «єОселя». Такі ж домовленості існують і з департаментом агропромислового комплексу, департаментом туризму ЛОВА та іншими. Виходячи із кейсів, якими вже займається наш Ветеранський простір, в протокол засідання були внесені наші пропозиції», – розповіла координаторка простору.
Створення ветеранських просторів – це лише перший крок на шляху до забезпечення комплексної підтримки ветеранів. Необхідно створювати систему, яка передбачатиме не лише соціальну адаптацію, а й економічну реабілітацію, доступ до якісної медичної допомоги та психологічної підтримки. Тільки за умови тісної співпраці громади, держави, бізнесу та громадських організацій можна забезпечити ветеранам гідні умови життя.
«Зробити спортивний інклюзивний зал у Моршині – моя заповітна мрія, бо хлопці, які сюди приходять, кажуть «ну от якби у вас був зал, то я б із задоволенням ходив». І я вірю, що він таки зʼявиться в Моршині, адже у нас унікальний кейс, тут об’єдналися і громада, і активні люди, і бізнес, і спонсори, і благодійники. Тут є кошти міського бюджету, гроші людей, які давали свої зарплати, і вже в ході робіт купили механічний пандус, зробили інклюзивний туалет. І вже зараз до нас телефонують з різних регіонів і просять поділитись алгоритмом створення ветеранського простору «Коло побратимів», і це класно», – підсумовує Галина Плачинда.
Досвід створення ветеранського простору «Коло побратимів» у Моршині демонструє, що навіть у невеликих громадах можна організувати ефективну систему підтримки ветеранів. Цей проєкт став яскравим прикладом того, як спільними зусиллями можна подолати складні виклики й створити сприятливі умови для життя і розвитку ветеранів.
Психологічна допомога: індивідуальні та групові консультації з психологами, допомога у подоланні посттравматичного стресового розладу та інших психологічних травм.
Соціальна допомога: допомога у розв’язанні юридичних питань, пошуку роботи, оформленні документів.
Професійна орієнтація: допомога у визначенні кар’єрних цілей та виборі професії, співбесіди з роботодавцями, написання резюме.
Фізична реабілітація: заняття з лікарями фізичної реабілітації, масажі, фізіотерапевтичні процедури.
Освітні та культурні програми: лекції, семінари, тренінги, майстер-класи, кінопокази, концерти.
Місце для спілкування та відпочинку: де ветерани можуть просто розслабитися, поспілкуватися з друзями та побратимами, пограти в настільні ігри або подивитися фільм.
