Під час 25-го Book Forum американська історикиня та дослідниця історії Східної Європи Марсі Шор презентувала свою книжку, присвяченої подіям Революції Гідності – «Українська ніч». ZAXID.NET занотував найголовніше.

***

Ніколи не чула, щоб американці так натхненно говорили про правду

У 17 років я була розчарована у власній країні. Я народилася надто пізно, щоб брати участь у демократичних рухах у Західній Європі, але згодом я відкрила для себе Східну Європу та захопилася нею.

Коли мені тільки виповнилося 18, перший посткомуністичний президент Чехословаччини Вацлав Гавел приїхав у Вашингтон, щоб виголосити свою першу промову перед американським Конгресом. Тоді він сказав, що свідомість визначає існування. Це звучало чарівно і саме це привело мене до Східної Європи.

Мене захопило слово «Правда». Я була вражена тим, що його використовують колишні дисиденти та деякі філософи. Ніколи не чула, щоб американці так натхненно говорили про правду. Для мене Майдан був революцією людей, які у цинічний постмодерний час показували, що таке поняття як правда має право на існування у сучасності і те, що ми можемо відрізнити добро від зла.

Під час Майдану відчуття часу розмилося

Ніколи не думала, що говоритиму до українців. Те, що я робила — не просто академічний аналіз революції. Я подумала, що могла б пояснити досвід українців іноземцям і надати революції людське обличчя.

Люди у сучасному світі перенасичені фактами і не можуть цілісно осягнути те, що відбувається навколо. Тільки історики, аналізуючи минуле, можуть сформувати повну картину подій.

Одна з особливостей Майдану і сучасних повстань, воєн, і, загалом, великих подій – це те, що вони відбуваються одночасно. Саме під час цих подій утворився такий феномен, коли ми можемо одночасно бути і дійовими особами, і операторами, і коментаторами події. У цьому суть українського Майдану.

Під час дослідження революції одне із ключових питань, на якому я зупинилася, було присвячено плинності часу, бо під час Майданну відчуття часу розмилося. Не можна було згадати чи подія сталася годину, день, чи тиждень тому, пізніше чи раніше.

Мені вдалося дистанціюватися від політики, але не від моралі

Моя кар’єра новелістки так і не почалася, тому що я зрозуміла, що реальне життя цікавіше, ніж я можу собі уявити — тому я стала істориком. У своїх текстах я завжди намагалася бути неупередженою, але мені вдалося дистанціюватися тільки від політики, але не від моралі.

Перший заголовок цієї книжки був «Феноменологія української революції». Та один американський редактор сказав мені не використовувати слово феноменологія. Він сказав, що ніхто не купить книжку з таким заголовком.

Досвід революції важливий незалежно від наслідків

Майдан змінив не тільки політичні погляди людей, а ще й їхню сутність. Люди почали усвідомлювати себе у світі та робити вибір, який раніше не могли собі уявити. Думаю, що у листопаді, коли Янукович сказав, що не збирається підписувати угоду про асоціацію з ЄС, ніхто не думав про те, що може померти за свої цінності. Та наприкінці січня, дистанційно спостерігаючи за подіями в Україні із Відня, я вже могла відчути, що щось змінилося. Критична маса людей вирішила, що вони готові піти на смерть.

Майдан став тим видом солідарності, коли кожен громадянин був залученим у суспільне життя. Майдан став тим феноменом, який полонить, заворожує, змушує думати, що ми більше не зможемо побачити революцію вдруге. Більшість людей не отримає такого досвіду за своє життя. Проте досвід революції важливий не тільки в контексті перемоги чи поразки — він має значення незалежно від наслідків. Я відчуваю вдячність, бо змогла долучитися до цього процесу.

Не шкодую, що використовувала термін «революція», бо він був втіленням того, що я зрозуміла на Майдані.

Фото Анни Денисенко