Каміно/ Шлях. Частина 5

З чарівного міста Амороса, що в перекладі означає «Кохана» ми вирушили 14 травня майже о 9-ій ранку. Наступне бронювання гестхаузу було за 22 км.
Шлях пролягав прямісінько по урізу океану. По піску, де ще вночі був океан. Це незабутні враження тиші. Коли доречна тільки внутрішня розмова. Щоб максимально тримати ритм. Але доводилося щоразу зупинятися. Бо вид дихаючого океану буквально заворожував і цей стан хотілося запамʼятати назавжди.
Візерунки на піску ще витонченіші, аніж учора. І знову вони протримаються до приливу.
Чудернацькі хмари. Гра сонця і води. А ще чайки і запахи. Гігантські дюни піску, заввишки в багатоповерхівку (фото безсиле передати їхні розміри).
«Стежка Якова», якою ми йшли сьогодні, буквально пустувала. Бо люди все ж обирали більш прямі та прості маршрути.
Калейдоскоп пейзажів набирав обертів. Здавалося нас важко було здивувати після вчорашнього різноманіття. Ми йшли серед дюн, нанесених океанським вітром і опинялися на лісових стежках. А то й впиралися в річку, яку доводилося обходити.
Траплялися й калюжі на всю ширину лісової дороги, наче ми опинилися вдома. Вочевидь вночі пройшов чималий дощ.
Йшли через евкаліптовий чи сосновий ліс. Після дощу земля, зелень, дерева сповнювали повітря насиченими запахами свіжости.
Чим далі від Порту, дерев‘яний помост ставав менш доглянутим. А місцями і зовсім зруйнованим. Але це не ставало проблемою.
Зненацька виринав місток через річечку з кришталево прозорою водою. Зрештою стежка вивела нас в місто.
Пілігримів ми побачили, тільки наблизившись до мосту Понта Ейфель у місті Віана-ду-Каштелу. Нам потрібно було перейти через річку Ліма.
Так, побудований саме тим Гюставом Ейфелем, автором національної пам‘ятки португальців – моста Понте Марія в Порту, а також знаменитої вежі в Парижі.
Міст вважається видатним прикладом залізної архітектури 19 століття, а тому його дуже ретельно доглядають. Відкритий у 1878 році (за 1 рік до відкриття мосту в Порту та 11 років до відкриття Ейфелевої вежі в Парижі), завдовжки – 645 метрів, він, як і в Порту, складається з двох рівнів. Тільки тут – нижній рівень – для залізничного транспорту, а верхній – для автомобільного і пішоходів.
Віана-ду-Каштелу – центр португальського округу, прецікаве і дуже симпатичне місто, з протяжною набережною і власною мариною. І великою кількістю дуже красивих і величних храмів. До слова, всього в Португалії 18 округів, округ в Португалії – це приблизно як наша область.
Площі в місті, з спокійно відпочиваючими дружелюбними і привітними португальцями. Саме містечко з дуже затишними і вишуканими кафешками, смачною і дешевою кавою.
Храми міста вразили. Скільки ж фантазії і праці було витрачено, скільки коштів, щоб спочатку створити таку красу. А потім її постійно підтримувати. Так могли робити і роблять тільки щиро віруючі і свідомі люди.
А ще при Храмі – експозиція старовинних полотен. Ми поки що тільки мріємо про таке. На фото – невеличка частина експозиції.
На виході з міста – чудернацькі тропічні дерева і панно на стіні з силуетом жінки в національному вбранні:
З міста стежка знову повернула до океану. Але це вже був наче інший океан. Суворіший. Який вже близько не підпускав до себе. З виступами вулканічних порід, темних, гострих. По яким нікому в голову не приходить ходити. Про купання навіть в сезон тут не може навіть бути мови.
І знову стежка відхилялася на декілька сот метрів в глиб материка і поверталася до океану.
Повсюди – екологічні стенди, з просвітницькою інформацією. Переконана, що і в нас так колись буде.
Невеличкий пляж:
І знову стежка:
Чергове зображення з інформацією:
Штучний інтелект миттєво перекладає: «На зображенні показано інформаційний знак маршруту в Португалії. Ось переклад основного тексту з португальської на українську:
ECOVIA LIMPA
ЧИСТА ЕКОВЕЛОДОРІЖКА
🗑 Використовуйте пункти збору сміття
(Use the collection points)
⸻
AFIFE
Ви тут (Você está aqui)
⸻
У нижній частині також згадується:
• ECOVIA LITORAL NORTE – Північна приморська екостежка
• VIANA DO CASTELO – назва регіону/муніципалітету
• Присутні логотипи місцевих організацій: SMSBVC, Câmara Municipal de Viana do Castelo, Resulima (ймовірно, організації з екології та муніципального обслуговування)
Жодний клаптик не повторився. Ліза в кінці дня не втрималася: «Дивовижно. Другий день стільки всього і щоразу нове».
Завтра ми залишимо Португалію. Перемістившись до більш гористої Іспанії. Попереду теж довга дорога.
Порахували – сьгодні ми були на ногах, майже увесь час безперервно ідучи, з невеличкими зупинками, понад 10 годин. Відпочиваємо.
Єлизавета Сачура, травень 2025 року
Початок тут: