Бюджет Лохвицької громади в обмін на землю?
Про атмосферу бюджетної сесії – 2025 в сесійній залі. І про землю – батьку екс-міністра
Цікавитися вчорашньою сесією Лохвицької міської ради взагалі не планувала. Але, побачивши на її сайті епічне фото найщасливіших депутатів (заголовне фото), зрозуміла, доведеться. Саме це фото неймовірно влучно описало атмосферу прийняття рішень в громаді і вчорашню атмосферу в сесійній залі.
Дивитися довго запис фізично не змогла, хто спробує – мене зрозуміє.
Повна сесійна зала місцевих «урядовців», які утримуються за рахунок коштів громади. Серед них – значна частина чоловіків молодого, призивного віку, які з тих, чи інших причин, не на фронті.
І… гармидер. Мене вистачило на «пакетне відкликання восьми земельних питань навколо однієї ділянки». Наскільки я, далека від земельних тонкощів людина, зрозуміла, конкретна земельна ділянка не повинна була дістатися «неправильному фермеру». Її «заспамили» подачею декількох пакетів документів на одну і ту саму ділянку. Фермеру вона так і не дісталася. В ході голосування – якась юридична казуїстика. Депутати ніяк не могли визначитися – чи вважати питання проголосованим, чи ні. Вимушена перерва. І все це під приводом аж надто надмірної турботи. Мовляв про «чистоту прийнятого рішення». І щоб, боронь боже, не підставити секретаря. Якому доведеться вибирати, яке підписувати рішення, щоб воно не було юридично нікчемним . І хто турбувався? Ті, хто ще умовно кажучи вчора, вимагав цього ж таки секретаря звільнити, ігнорував і блокував роботу Лохвицької міської ради.
А чого вартувало дійство з врученням Тетяною Даценко грамоти Полтавської обласної ради «найактивнішому депутату» – обраному від ОПЗЖ Євгену Севастьянову? Не тільки ж нам зухвалого бойка, який виліз з московитськими наративами, в ютубах і фейсбуках споглядати. У нас і своїх, його прихильників, місцевих «бойків» вистачає.
Банальна подія з вручення грамоти була перетворена на шоу з бурхливими аплодисментами, купою словесної вати. Здається секретар, і депутати якийсь час не могли прийти до тями від такої «радості».
Тому я трансляцію в запису вимкнула.
За звичкою переглянула доступні на сайті міськради матеріали сесії. І перечитала повідомлення, які надходять мені щодня на мої месенджери від жителів громади.
Але і на сайті – штукарство.
Проєкти рішень найбільш цікавих для громади питань не були оприлюднені. Наприклад, на момент написання статті, є проєкти рішень з 1-го по 18-е. А з 18-го по 54-те немає, а потім немає і 55-го:
Серед тих, що немає – ключове питання сесії, під номером 53 – фінансовий документ життя громади – бюджет на 2025-й рік. Не оприлюднений. Скільки коштів витратять на лікарні, дороги, ДФТГ, схоже вирішували до останнього за зачиненими дверима. Не посвячуючи в тонкощі жителів громади.
Або ще один цікавий документ під номером 20. «Про оплату праці секретаря ради». Про що він? Невідомо.
Кажуть, один зі «спікерів» ЛохвиЧини запропонував врахувати в бюджеті виплату в 0,6 млн.грн. секретарю Лохвицької міськради Тетятні Даценко. І начебто звинуватив у звільненні Тетяни Василівни… Радька. Мовляв саме він, а не ЛохвиЧина – відповідальний за «вимушені прогули». І коли секретар, о диво, виявилася такою чуйною, передусім до земельних питань депутатської групи, то чому б коштом громади їй і не віддячити? Та і хто там що дізнається чи буде розбиратися? Для інформації. Згідно декларації Тетяни Даценко за 2023 рік, її дохід склав 608444 грн. За 2022-й рік – 164734, саме в цьому році вона була звільнена за рішенням суду. За 2021-й рік – 555471 грн.
Ще дуже цікаве питання 55. Яке теж ніхто людям не показав. Ним затвердили штати, структуру та чисельність апарату виконавчого комітету Лохвицької міської ради. І щось мені підказує, що тих, хто отримує зарплату із суспільних коштів – менше не стало. А раз люди не бачать, то можна їм і не повідомляти, скільки людей сьогодні в штаті.
Чи питання преміювання працівників міськради, яке взагалі напрацьовувалося «з коліс» – «Про затвердження Положення про преміювання працівників апарату Лохвицької міської ради та її виконавчих органів».
Також відсутні на сайті питання 6,7,8.
Судячи з результатів голосування це наступні питання, які теж намагалися не афішувати перед громадянами.
Стосовно перейменування вулиць востаннє зазначу наступне. Руками лояльних до владних кабінетів лохвичан та депутатів було скасовано здійснене влітку Полтавською ОВА перейменування двох вулиць. Партизанської – на честь митрофорного протоієрея Івана Теркуна, який попри гоніння радянської доби, майже 40 років служив на Лохвицькій землі, і відродив Благовіщенську церкву. Та вулиці Дунаєвського – на вулицю всесвітньовідомого українського хорового диригента, композитора та етнографа, який написав оркестрове аранжування пісні «Ще не вмерла Україна» – Олександра Кошиця.
Обидві назви, здається так дратували місцевих «бойків» та їх друзів, що «на прохання громадян» влада без жодної просвітницької роботи, вчора обидві вулиці «в одному пакеті» переназвала. Вулицю імені Теркуна – Стародубською і вулицю Кошиця – іменем полеглого Захисника – Олександра Цися.
Що ще кинулося в очі?
Відсутні депутати, серед яких ще вчора можливо найвпливовіший – Анатолій Заславець. Здавалось би ключова сесія – бюджетна. Про яку було відомо заздалегідь. Окрім А. Заславця в залі не було Анатолія Кравченка, Руслана Кравченка, Романа Різника.
Від часу, коли Групу ЛохвиЧина можна було привітати з трофеєм, Лохвицьку громаду вітати ні з чим, Анатолій Заславець на сесіях міськради не з’являвся. Йому стало нецікаво? Немає за що боротися? Немає чого відстоювати? Така позиція депутата побіжно може підтвердити наше припущення про міжсобойчик депутатів – колишніх очільників району. За вплив над використання земель громади і 400-т мільйонним бюджетом. Результатом якого було блокування роботи Лохвицької міськради понад два роки.
Ситуативні табори депутатів, які сформувалися навколо двох екс-очільників Лохвиччини – прогнозовано виявилися нестійкими і непевними. Тому що ті, хто підтримував Заславця і Радька, як тільки у голови громади, намалювалися проблеми, хутенько перебігли до тих, хто ці проблеми, здається намалював.
Інакше і не могло бути. Бо всі ці люди, як вони себе люблять називати «політики», не сповідують жодної ідеології чи хоча б елементарних принципів. А тому поєднання в одному таборі місцевих депутатів від Слуг і ЄС, ЄС і ОПЗЖ, «Рідного міста» і ЄС, Слуг і Батьківщини – якби це дійсно були партії, а не їх симулякри – неможливо в принципі. Але саме такі союзи сьогодні в Лохвицькій громаді. І не доводиться дивуватися, коли депутат від «Рідного міста», яке народилося з партії регіонів, вкупі з депутатом від ЄС, не боронячи батьківщину зі зброєю в руках жодного дня, намагаються приватизувати ветеранську тему з прицілом, звісно ж на подальше перебування у владі себе любимих.
Отже, судячи з останніх голосувань, робота міської ради розблокована. Але що то буде за робота? На зміну Заславцю, теж до речі з лав «бойків», який «впливав» на Радька, прийшов Рязанов. Який «впливає» на Різника, Шамрицького і Борисенка. Той самий Рязанов, якого довелося зупиняти в його намаганні втулити гідроспоруду в Млинах на Сулі. І не тільки. Звідси всі ці інтриги з придбанням трофеїв у вигляді вчорашніх «опонентів» і їх цинічне, погано замасковане «використання» для досягнення ключового інтересу. А це – земля.
Яка ще з часів керівництва Лохвицьким районом Володимиром Рязановим, всіляко підтримуваного екс-міністром Кутовим, стала предметом максимальної їх обох уваги. Саме тоді майже безземельний фермер Григорій Шамрицький (нині очільник Слуг в Лохвицькій міськраді) став орендарем понад 2,0 тисяч га землі на період до 2067 р. Під невідомі для більшості лохвичан відсотки орендної плати.
Вчорашня сесія, показала, як і декілька попередніх після відсторонення Радька – що в центрі уваги сьогоднішньої більшості – саме земельні питання. І як гадаєте, на чию користь?
Судіть самі. Для детального ознайомлення – при бажанні можна зайти на сайт Лохвицької міськради і розібратися в кожному конкретно випадку.
На користь Григорія Шамрицького:
Питання 54: Проекти рішень сесії №54 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території ФГ «Моя земля 2015»». Рішення прийняте. В цього чоловіка, як і в старі, добрі часи знову все добре. І попри війну він вже планує споруджувати складські приміщення.
На користь Миколи Бондаря:
Проекти рішень сесії №91 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території адміністративного підпорядкування Лохвицької міської ради (Токарівського старостинського округу)» Рішення прийняте
Проєкт рішення № 90 «Проекти рішень сесії №90 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території адміністративного підпорядкування Лохвицької міської ради (Токарівського старостинського округу)»Рішення прийняте
Ще один прецікавий документ, проголосований під номером 98: Проект рішень сесії №97 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передбачає зміну цільового призначення к.н. 5322685300:00:001:0318 та к.н. 5322685300:00:001:0317 на території Погарщинського старостинського округу» Рішення прийняте
З тексту проєкту рішення випливає, що майже 28 га переоформлено з земель запасу Погарщинської сільради в землі для сінокосіння і випасання худоби на земельні ділянки, які розташовані на території Погарщинського старостинського округу:
5322685300:00:001:0318 загальною площею 17,2678 га
5322685300:00:001:0317 загальною площею 10,4136 га
Для батька екс-міністра закордонних справ Дмитра Івановича Кулеби – Івана Дмитровича Кулеби? 1953 року народження?
Важко уявити, що 71-річний кадровий дипломат на пенсії зібрався випасати худобу на батьківщині.
А також, судячи з результатів голосування, розглядалися особисті земельні питання (продовження оренди) по земельним ділянкам депутатів, які сьогодні утворюють більшість: А.Прядки, Г.Шамрицького, Ю.Уса, В. Борисенка.
Схоже, інтрига назріває і в лавах самої ЛохвиЧини, бо чим можна пояснити, що земельне питання депутата Борисенка дужньо продинамили? За нього ледве назбирали 11 голосів. І голоси депутатів з орбіти Рязанова, за виключенням Шамрицького, не в тих 11-ти?
Водночас, питання 77 «Про надання дозволу ТОВ «ПОЛТАВА-2007» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із категорії земель неуспадкованих земельних часток (паїв) на території Яхниківського старостинського округу Лохвицької міської ради », та 79. «Про передачу в оренду ТОВ «ПОЛТАВА-2007»прийнятих до управління Лохвицької міської ради не переоформлених земельних часток (паїв), які розташовані на території Яхниківського старостинського округу Лохвицької міської ради (5322688400:00:001:4044, 5322688400:00:001:0095), які стосувалося так званих невитребуваних паїв, були відхилені.
Відмовлено було також в передачі в оренду ТОВ «Агро Перемога» прийнятої до управління Лохвицької міської ради непереоформленої земельної частки (паю) .Відмовлено також в подібному рішенні «Про передачу в оренду ТОВ «Райз – Схід».
Стосовно прийнято бюджету, слідкуватимемо, щойно з’являться рішення на сайті Лохвицької міськради, з усіма додатками, і спробуємо проаналізувати.
P.S. На завершення вчорашнього дня збиралася земельна комісія. Але не з приводу пошуку нових джерел наповнення бюджету громади і не для з’ясування, а скільки ж громада не доотримує внаслідок оренди земель тим самим Шамрицьким. Комісія на чолі не з ким іншим, а з відомим «діячем» теж часів Рязанова Петром Чорним «розбиралася» з землями фермера Володимира Зінченка і підприємця Петра Шугая.
І, схоже, наповнення бюджету, структура витрат, життя людей в громаді – точно не на часі для тих, кому зараз конче потрібно отримати конкретні землі саме в конкретні руки. І втриматися у владному кріслі якомога довше.
Єлизавета Сачура