26 лютого 2019 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Тим самим  давши можливість уникнути відповідальності за статки, які неможливо пояснити офіційними доходами як топ-посадовцям, так і чиновникам більш низьких рангів.  А фактично, узаконивши корупційні надбання тих, хто бере хабарі. Чи цього очікувало суспільство від сьогоднішніх керманичів країни. І які це матиме наслідки?

Країна добре пам′ятає сумнозвісні «закони 16 січня 2014 року» за часів президента-втікача Віктора Януковича. Які охрестили, як «диктаторські закони» і які були прйняті з найгрубішими порушеннями регламенту і Конституції. Вони мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.  Натомість, у відповідь спровокували перші смерті на Майдані, подальше криваве протистояння і втечу горе-президента, кремлівської маріонетки Віктора Януковича.

Окрім ставлення простих людей до амністії хабарників, саме позиція політичних лідерів, переважна більшість яких подалася в президенти, буде тим лакмусовим папірцем, який вкаже на їх відношення до корупції та майбутнього України. 

Що відомо на сьогоднішній день? Важко не погодитись з думкою, що Конституційний суд НЕ прийняв би такого рішення напередодні президентських виборів без мовчазної згоди або і за прямим погодженням з Порошенком.  І те, що він, Петро Порошенко, зіткувшись з обуренням суспільсьва цим рішенням КСУ, терміново подав нову редакцію відміненої статті Конституції, вже показало, що чинний президент по-справжньому з корупцією боротися і далі не буде. Не поборовши її за 5 років своєї каденції, маючи повну підтримку суспільства, він так і продовжує боротися з нею виключно на словах. А подана ним нова редакція статті Конституції про незаконне збагачення, на думку незалежних від влади експертів Центру протидії корупції, гірша, ніж норма про незаконне збагачення, запроваджена 2011 року за часів Віктора Януковича.

Суперниця Порошенка на президентських виборах Юлія Тимошенко вже продемонструвала, що вона ставиться до незаконного збагачення так само, як і її затятий противник. Її законопроект щодо покарання за незаконне збагачення від 28 лютого, на думку тих же експертів, так само робить нереальною можливість притягнути чиновників до відповідальності за незаконне збагачення.

Вчора стало відомо, що саме це рішення КСУ стало одним з визначальних для рішення мера Львова Андрія Садового зняти свою кандидатуру з виборів на користь єдиного кандидата від демократичних сил. 

А зараз коротко про те, кому конкретно на руку відміна відповідальності за незаконне збагачення.

Отже, за даними прес-служби НАБУ, детективи розслідують епізоди з незаконного збагачення у 65 кримінальних провадженнях. Результатом їхньої роботи мало б стати позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна. Тепер же всі ці 65 справ НАБУ щодо незаконного збагачення народних депутатів, міністрів, керівників держустанов, військових прокурорів, заступників голови СБУ та інших одіозних топ-чиновників, які при страшенному спротиві корупційної машини в державі, розслідувалися протягом останніх чотирьох років, будуть закриті. А самі чиновники фактично отримають амністію щодо їхніх незаконних статків. 

Ось одіозні фігуранти цих справ:

•  перший заступник голови Служби безпеки України Павло Демчина. За версією слідства, у період із квітня 2015 по грудень 2016 року Демчина та його сім’я придбали автівок та земельних ділянок на майже 4 млн гривень. Відповідних доходів для таких дорогих покупок у заступника голови СБУ не було.
• голова Державної аудиторської служби Лідія Гаврилова. Упродовж 2015-2017 років вона отримала у власність майно та коштовності на загальну суму в майже 10 млн гривень. Вартість таких активів значно перевищує доходи чиновниці.
• голова скандального Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, який, за версією слідства, приховує коштовне майно та елітний будинок через фіктивне розлучення.
• колишній військовий прокурор сил АТО, а зараз високопосадовець Генпрокуратури Костянтин Кулик. Його обвинувачують у набутті майна на суму майже 3 млн гривень.
• колишній керівник Державної фіскальної служби Мирослав Продан. Його підозрюють у необґрунтованому набутті майна на суму 89 млн гривень під час роботи очільником ДФС.

До 65 щасливчиків входить також народний депутат від Народного фронту Євген Дейдей. Розслідування за фактом його можливого незаконного збагачення розпочали у листопаді 2016 року. У 2015-2016 роках Дейдей став власником нерухомого майна та автівок, вартість яких у 4 рази перевищує його офіційні доходи та доходи членів його родини.

Справа щодо можливого незаконного збагачення розслідується стосовно лідера Радикальної партії Олега Ляшка. Раніше журналісти виявили, що Ляшко разом із дружиною придбали нерухомості на 20 млн гривень.

Це лише 7 із 65 справ, які розслідує НАБУ, і які будуть закриті після рішення КС. Незаконного збагачення також стосуються розслідування антикорупційних органів щодо нардепів Андрія Лозового, Ігоря Мосійчука, генпрокурора Юрія Луценка. Минулого тижня до суду скерували справу міністра інфраструктури Володимира Омеляна.

У всіх цих випадках чиновники більше не відповідатимуть на питання походження коштів і зможуть захиститися від відповідальності, просто законно оформивши придбання. Їх усіх амністують і все пробачать.

Не тільки фігуранти 65 справ НАБУ, але й усі суб’єкти електронного декларування отримають амністію. Українці ж заплатять за це черговим збіднінням.

Політична відповідальність за таке недолуге рішення КСУ лежить на президентові Петрові Порошенку.

Саме президент як автор закону про Конституційний суд мав передбачити формування КС через незалежний конкурс – проте він цього не зробив.

Більше того, Порошенко, на відміну від Верховної Ради, не відкликав суддів, призначених за квотою президента ще за часів Віктора Януковича. 18 конституційних суддів порівну призначають президент, ВР та з’їзд суддів України.

Завдяки голові держави досі вершать правосуддя призначені Януковичем заступник Конституційного суду Олександр Тупицький та суддя Олександр Касмінін. Останній, згідно з розслідуванням журналістів, незаконно привласнив собі службове житло вартістю близько 5 млн гривень.

У свою чергу депутати, всупереч Конституції, запровадили порядок номінування суддів КС винятково за поданням парламентських фракцій.

Тобто і чинний  президент, і народні депутати БПП, Народного фронту, Батьківщини, Радикальної партії, Опозиційного блоку і позафракційні  колишні регіонали зробили все, щоб Конституційний суд залишався під політичним впливом. І мав змогу приймати такі цинічні і обурливі для суспільства рішення.

Вчергове замість служіння державі і людям, ті, хто керує державою, запропонували нам брехню. Замилюючи виборцю очі підвищенням пенсії напередодні виборів і виплатами субсидії готівкою. Теж чомусь саме напередодні виборів. А ще «сітками» агітаторів за порошенка-тимошенко- і так далі про «все хороше», що робить начебто людям влада.

Не хочеться проводити аналогії з Майданом, але зазначене рішення Конституційного суду нагадало саме диктаторські закони 2014 року. Тому, що фактично легітимізувало таке популярне серед чиновничої братії корупційне збагачення. А суспільство має або погодитись з тим, що ці новоспечені на державній службі мільйонери – порядні люди. Які не є злочинцями і можуть надалі  безкарно збагачуватись із сумнівних джерел, декларуючи це та насолоджуючись безкарністю. Або люди вчергове не дозволить наруги над собою і примусить чиновників жорстко відповісти за корупцію. 

Григорій Павленко, м. Київ, спеціально для «Наш Храм»