Так і не дочекавшись офіційної інформації щодо намірів районної влади віддати на 49 років землю для сміттєпереробного заводу, представники громади м. Заводське ініціювали зустріч з головою РДА Володимиром Рязановим. Вчора вона відбулася.

Зустріч залишила багато роздумів і ще більше питань. Оскільки всі вони напряму стосуються буквально життя і здоров’я  людей, а тому надважливі, хочу поділитися з Вами почутим. Напередодні з адміністрації зателефонували, повідомивши час зустрічі з Володимиром Рязановим.  Очільник району до зустрічі підготувався. Розпочавши її з майже півторагодинної презентації в присутності десятка своїх підлеглих. Презентацію попросив не фільмувати. Але все сказане стосувалося великого масиву проробленої адміністрацією і особисто головою роботи, яку, мовляв, замість того, щоб належне оцінити, «активісти» (саме до них постійно апелював голова)  поливають брудом.  Мені, якому по неволі довелося самому стати тим, на кого так ображений пан Рязанов, дивно було чути, що саме «активісти» завадили і продовжують заважати районній владі у здійсненні її планів. Прозвучав також закид і мені особисто, що я, мовляв хочу зробити собі на даній темі дешевий піар… Відразу скажу, що мені, як батькові чотирьох дітей, над якими зависла вірогідність екологічної небезпеки,  піар не потрібен, слави в цьому ніякої не бачу, та й ситуація більш, аніж неприємна.

Але, оскільки питання я задавав не від себе особисто, а від багатьох мешканців Заводського, і це питання життя чи смерті, які стосуються не тільки мене, а й всього нашого міста і навколишніх сіл, вважаю своїм обов’язком подати  громаді основні деталі розмови.

При цьому мушу подякувати голові райдержадміністрації пану Рязанову за те, що він демонстрував кроки назустріч. Розмова фільмувалася як мною, так і  підлеглим голови держадміністрації.  Голова пообіцяв всю інформацію стосовно обговорюваного питання оприлюднити. Ми також оприлюднимо відео цієї розмови, щоб ніхто не міг звинуватити нікого в спотворенні інформації.

Отже, по- порядку:

• На питання до голови РДА «Чому будівництво сміттєпереробного/сміттєспалювального заводу протягується ніби під «сукном»» – стрілки було переведено на інформаційний відділ, який мовляв недопрацював (на підлеглих). А насправді, мовляв приховувати нічого, і ніхто і не намагається;
• Пан Рязанов неодноразово наполягав на тому, що сортування сміття вирішить проблему тільки на 30% відходів, а решту, 70%, треба переробляти на сміттєпереробному заводі. (Після зустрічі я ретельно намагався перепровірити цю інформацію і ніде не зустрів підтвердження цієї тези голови). А тому ми (районна влада) маємо «продемонструвати щирість» своїх намірів і на підтвердження цього виділити «інвестору» землю на 49 років з можливістю проведення там будівництва сміттєпереробного заводу. Помічник пана Рязанова уточнив, що після цього, згідно законодавства має пройти цілий ряд погоджень і кроків. В тому числі, процедура оцінки впливу на довкілля, громадське обговорення. І якщо громада буде проти, то, мовляв, ніхто нічого не будуватиме. (Ви вірите? Я – ні). Тим більше, що означає «переробляти іншим шляхом, а не сортуванням»? Спаленням??? Технології цього заводу, судячи з інформації з їхнього сайту, такі: лінія працює в 3-х режимах: 1) сортування, 2) пряме спалювання 3) піроліз. Тобто, коли 30% відсортовано і відібрано, то решту, 70% – банально СПАЛЯТЬ. І, враховуючи обсяги, можна не сумніватись, що СПАЛИТЬСЯ все, що не зможуть продати як вторсировину. Технологія іншого не передбачає. До того ж, виявляється, що технології спалювання сміття вважаються дорогими і надто коштовними в порівнянні з сортуванням.  Чим і пояснюється те, що в Україні сміттєспалювальні заводи можна порахувати на пальцях однієї руки. А нам пропонують якесь супер чудо за копійки. 
• Я намагався уточнити у голови РДА: «Якщо Ви віддасте цю ділянку саме цьому «інвестору», то чи зможе зайти на неї інший інвестор, який запропонував би інший, більш екологічно чистий спосіб утилізації сміття?». Питання було більш риторичне, та й відповіді не прозвучало. Окрім того, це питання було ще й  гіпотетичним, бо «переробки» сміття шляхом спалення, та ще й впритул до населених пунктів, не повинно бути взагалі. Опускаючи всі «високі мотиви владних мужів», по факту можна стверджувати, що земельна ділянка віддається в оренду на 49 років з правом будівництва і власності на все побудоване (суперфіцій) САМЕ ЦЬОМУ і ТІЛЬКИ ЦЬОМУ «інвестору».  Зазначу також, що попри всі заяви про відсутність лобіювання, інші інвестори навіть не розглядались. Офіційного технічного конкурсу з певним технічним завданням на залучення інвестора Лохвицька РДА не проводила.  
• Звучали закиди, що «ви всі розумні завдання владі давати, а ви приведіть інвестора, а не пустословте» й не займайтесь демагогією. Воно то й добре, щоб всі приводили інвесторів, але чи не прямий це обв′язок посадових осіб, наділених певними державними функціями і повноваженнями? Чи не забагато вимог до громадськості?  Чи інвестора повинні приводити доярка, комбайнер і електрик? Такі підходи вже практикувались в нещодавній історії, чим завершились – до цього часу відчуваємо.
• Враховуючи, що таких «інвесторів» зі статутним капіталом в 1300 гривень можна за пару тижнів наклепати хоч і зо два десятки з уже різними назвами і різними адресами реєстрації, вважаю, що необхідно взагалі зупинити всілякі домагання районної влади закріпити на даній ділянці всілякі «сміттєпереробні» заводи в принципі.  Покласти цьому край раз і назавжди. Щоб те, що не вдалося по тихому протягнути сьогодні, не надумали ще тихіше протягнути через місяць чи рік. Хто знає, а раптом знову «інформаційний відділ» через рік знову «недопрацює»???
• Прозвучало також питання до голови РДА, що складається враження, що ніби таке собі КП «Добробут» і було створене виключно для того, щоб наспіх, не встигнувши розгорнути свою діяльність, зразу ж передати ділянку в суперфіцій визначеному «інвестору». Створювалося, як бутафорна, проміжна ланка в цій хитрій схемі безальтернативної передачі ділянки «інвестору». Відповідь якось ніби й не прозвучала. Але питання є. Більш того, сьогодні вже здається доцільним ставити питання взагалі про доцільність і ПІДСТАВИ передачі земельної ділянки підприємству КП «Добробут»!!! Навіщо її передали новоствореній структурі? Щоб зразу ж, на найближчій сесії, передавати її комусь «далі», кому й задумано було передати з самого початку? То вам, КП «Добробуту», ця ділянка таки не потрібна? Якщо ви хочете негайно її здихатися? Віддайте її  громаді Заводського, принаймні, вона сама собі стріляти в скроню цією ділянкою вже не буде… Може, варто вже ставить питання про відміну рішення про передачу даної ділянки КП «Добробут»?
• На питання «Чи може голова РДА гарантувати, що будівництво даного заводу не несе небезпеки населенню Заводського, Токарів, Гирявих і Пісок?», однозначної відповіді,  не прозвучало. Просто перенаправили «до спеціалістів». Тобто, знову ж, «про безпеку хай вирішують інші, а ділянку ми віддамо зараз, не заморачуючись тим, в чому не розбираємось»? Якщо голова РДА не зміг дати однозначної стверджувальної відповіді на це питання, то як можна було голосувати «за» виділення земельної ділянки під таке потенційно екологічно небезпечне підприємство?
• На закид щодо активістів, що сплять і прокидаються, щоб шкодити намаганням влади вершити великі і корисні діла в районі, я відповім.  Хтось «спав» і займався своїми проблемами як я, хтось не спав. Але зараз, завдяки діям районної влади, ми змушені прокинутись. Завдяки цій проблемі зі сміттєспалювальними печами, особисто я познайомився з багатьма небайдужими людьми. У багатьох із нас різні політичні, релігійні та світоглядні погляди. Але спільне одне – нам тут жити. Або не жити. Всім. Десь у Біблії написано, що Бог, коли ми Йому вірні, може взяти навіть наші проблеми й біди і повернути їх нам на добро. Може, ми справді прокинемося завдяки цим проблемам?
• І останнє питання, яке так і не було задане. Питання риторичне і відповіді не потребує. Голова Лохвицької райдержадміністації – це не просто посада, а  обличчя Президента в Лохвицькому районі. То чи означає це, що побудова біля Заводського сміттєпереробного/сміттєспалювального заводу відповідає політиці діючого Президента Петра Порошенка щодо населення Лохвиччини? Нас справді хочуть знищити? Чи можемо ми сприймати все так: «Що робить для нас голова РДА Володимир Рязанов – це нам робить Президент Петро Порошенко?» Чи може Володимир Рязанов виконує волю іншої особи, а президент не в курсі? І це все в переддень президентських виборів?

Віталій Хоменко, житель Заводського, спеціально для «Наш Храм»

Фото: скріншот «дива сміттєпереробки» з сайту «інвестора»