ОТГ Заводське: як не дати з міста зробити село
21 грудня Полтавська обласна рада затвердила територіальний поділ Лохвицького району на ОТГ.Який передбачає поділ району на Лохвицьку, Сенчанську і Токарівську ОТГ. Це ще «не вирок». Але, якщо не станеться дива, донедавна інтелектуальний та промисловий центр району місто Заводське буде примусово приєднане до Лохвиці, перетворившись на старостат. А фактично на безперспективне село.
Облишимо пошуки винних, а також тих, хто все це об’єднання в такому абсурдному вигляді придумав і втілює.
Наразі набагато важливіше спробувати знайти вихід із ситуації, що склалася. Для початку, створивши публічний майданчик в Мережі. На якому в режимі он-лайн кожен небайдужий зможе долучитися до обговорення покрокового плану розвитку населених пунктів потенційної Заводської (Посульської) ОТГ. В першу чергу, підприємці, активні люди, які готові брати на себе відповідальність за долю землі, на якій народились. Не секрет, що нашого люду — по всьому світу. Знаю по собі, що де не була, завжди чутливо сприймала будь-яку інформацію про те, а що там вдома. Розраховуємо і на них.
Мета цієї роботи – спільно напрацювати життєздатну концепцію розвитку самого Заводського і сусідніх громад, які б отримали конкретні переваги від такого об’єднання. А люди змогли б об’єднатись навколо Покрокової ПРОГРАМИ дій, а не якоїсь однієї людини. І свідомо проголосувати не за кума чи свата, чи того, хто гарно наобіцяє, а за дійсно самих достойних з поміж себе людей. Дати нарешті дорогу освіченим і молодим фахівцям. Раз і назавжди «подякувати» неспроможним до змін людям. Тільки обіпершись на громади УСІХ населених пунктів, взаємодіючи з ними, а також з авторитетними старостами, розбудувати такий собі конгломерат громад над Сулою, до якої почнуть повертатися люди.
Отже, маю надію, що місцева влада, зможе «не тільки звертатися в усі інстанції» з приводу безглуздя і беззаконня такого нав’язаного згори об’єднання, а перш за все, піде до людей з цифрами, аргументами, слухатиме і сприйматиме. І зрештою на рівних з ними знайде потрібні рішення.
Я не є фахівцем з питань місцевого самоврядування. Тобто, питання медичного, комунального, соціального обслуговування, освітніх, культурних, спортивних напрямків, сфери безпеки мають ретельно і глибокого опрацьовувати фахівці. Тим більше, що Заводське вже має ряд позитивних здобутків в багатьох з названих питань.
Як людина, яка народилася в Червонозаводському, але останні 15 років проживає здебільшого в Києві і не планує жодним чином обиратися, означу пунктиром суттєво важливе щодо майбутнього ОТГ, з позицій особистого життєвого досвіду:
1. Заводське здатне залучити інвесторів для створення нових сучасних, в першу чергу, переробних підприємств. (Наявні землі промислового призначення (бувші відстійники), залізничне сполучення, потужна енергетична інфраструктура. Зауважу, що не маю достатньо компетенцій, щоб наразі оцінити інфраструктурний потенціал міста).
2. Налагодження транспортного сполучення (скрупульозно продумати логістику) між Заводським та селами сусідніх громад. Окремо опрацювати маршрути шкільних автобусів, соціальних маршрутів для найбільш незахищених.
3. Історично склалося, що більшість людей, які добираються теплої пори на роботу в Заводське з сусідніх сіл, користуються велотранспортом. Тому передбачені велодоріжки під час ремонту і будівництва нових доріг, додали б комфорту таким населеним пунктам і осучаснили б їх вигляд. А також стимулювали б розвиток внтурішнього українського туризму, який поволі розвивається.
4. Сула катастрофічно гине, в тому числі за рахунок бездумного втручання з боку влади. Два останніх літа в Сулі практично було заборонено купатися через її забруднення. Над річкою ще й досі не знята загроза спорудження нищівної гідроспоруди. Нічим не обгрунтовані «розчищення русел, які проводяться, здебільшого на папері», шкодять річці. Тому важливо сконцентруватись на можливостях та джерелах, в тому числі і грантового фінансування екологічних інфраструктурних проектів. Які охоплюватимуть, щонайменше населені пункти, починаючи від Гирявих-Ісківців, а можливо і вище за течією, до Бодакви включно.
5. Відносно дешеве житло в населених пунктах на берегах мальовничої Сули все ще привабливе для жителів українських мегаполісів. Необхідно напрацювати програми по залученню «киян». Лояльне середовище для бажаючих створити робочі місця на селі, займатися утилізацією сміття, розвивати зелений туризм, етнографічні, культурні проекти. Знайти взаємовигідні точки дотику для майбутнього розвитку з громадами на кшталт Хрулі-на-Сулі.
Зазначу, відповідальність за успіх або поразку потенційної Заводської ОТГ залежить, в першу чергу від влади міста та сусідніх населених пунктів і від громади. Зокрема від керівників громад: Безпалька М. М., Болотного О.В., Пройдака Г.П., Сидоренка В.В., Від їхньої мудрості і турботи про людей, які їх обрали. Зуміти не тільки порозумітись один з одним, але широко залучити до процесу обговорення через сходки, зустрічі, і до прийняття рішень простих людей, на долі яких ці рішення позначаться безпосередньо. Забути про власні амбіції, інтереси, бажанням залишити за собою якомога довше «теплі і насиджені» місця і кабінети. Інакше, дійсно одного ранку можна прокинутись в іншій реальності. Коли за вас все вирішать, «як комусь треба».
На 40-й сесії Заводської міськради, яка транслювалася в прямому ефірі, і яку може побачити кожен бажаючий, у виступі одного з депутатів я почула «вчорашнє» «Хто нас захистить?». І мушу сказати, що годі сподіватись на отого когось. Ніхто, окрім самих заводчан, вас не захистить. І не визначить вашу долю.
Трансляція 40-ї сесії Заводської міськради з обговоренням ситуації про майбутнє ОТГ за посиланням.