Більше трьох місяців минуло відтоді, як жителі села Млини дізналися, що влада вирішила без їх відома втулити так звану «гідроспоруду» на рідній для них річці. Протягом усього цього часу ми намагалися повернути владу в цьому питанні в законне русло.
Млини, блини, дамба, амба і міст
На останній сесії райради депутати – хто свідомо, хто напівсвідомо, фактично освятили беззаконня, і так звана гідроспоруда замість того, щоб бути остаточно похованою, отримала нове дихання. А депутат обласної ради Бондар на сесії облради 12 липня заявив про співфінансування гідроспоруди в с. Млини Лохвицькою міськрадою!
Тому 14 липня 2018 р. жителі с. Млини організували збір у будинку культури в центрі села, куди запросили депутатів обласної ради Бондаря, Власенка і Щурова, депутатів районної ради, міського голову Лохвиці Радька і свого сільського голову Безпалька, голів РДА і райради Рязанова і Храпаля, також гостей – таких самих простих людей з Сенчі, які вже на собі відчули, що таке тотальне беззаконня в царині ставлення до довкілля. Також запросили журналістів і юристів, у тому числі з Києва, щоб усім разом з’ясувати, як бути далі. Як повернути до вимог чинного Закону ситуацію, що склалася?
На обговорення було винесено три питання:
- З’ясовані порушення вимог закону щодо так так званої гідроспоруди та пропозиції від громади;
- Яка робота проведена по пошуку коштів на ремонт моста і окремо позиція районних депутатів в цьому питанні;
- Забруднення річки Сула, фактори і дії.
Пояснити свою позицію на рівних з людьми мали змогу всі представники влади. На зібранні громади не було ані президії, ані заготовлених реплік і виступів «із зали», ані зігнаної масовки. Сюди прийшли тільки люди доброї волі. Тільки аргументи, факти, конструктив.
Без президій і чинопочитання, офіційних запрошень і телефонних дзвінків, зустрітися з простими людьми наважився далеко не кожний обраний депутат. Не звично. Лячно. Та й з РДА вказівки не давали, бо й самі вирішили ігнорувати сход села. Не приїхав і міський голова Лохвиці Радько.
Хто був, про що говорили – квінтесенція на відео. Дивіться, аналізуйте, робіть висновки самі.
Порушення, про які розказали людям, звела в таблицю для наочності.
Рішення сходу села, які вже оформлені у вигляді звернень, полягає в такому:
- Звернутися до влади району з вимогою негайно оприлюднити, яке технічне завдання було видане на проектування так званого “Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області”, (Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 19 лютого 2018 — 31 грудня 2018) , вартість проекту 436 456,00 грн. Яких населених пунктів стосуватиметься даний проект? Подальші наміри «відновити гідрологічний режим у річці» проводити строго у відповідності до чинного законодавства, і зокрема,Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», тобто з залученням громад, яких стосуватиметься це «відновлення»;
- Звернутися до депутатів усіх рівнів рад, а також до органів виконавчої влади з вимогою зупинити будь-які роботи в руслі р. Сула в межах Лохвицького району (окрім Сенчі) до вирішення питання ізоляції потрапляння канализаціїних стоків м. Лохвиця в річку Суха Лохвиця і з неї далі в Сулу і вирішення питання будівництва очисних споруд в м. Лохвиця;
- Звернутися до Мінприроди та ряду інших центральних органів виконавчої влади щодо втручання в ситуацію, що склалася з беззаконним проштовхуванням керівництвом Лохвицького району будівництва так званої гідроспоруди;
- Вимагаємо від сільського голови Безпалька М.М. оприлюднити дані щодо надходжень, в першу чергу, рентних платежів від бурових, що розташовані на території сільради з моменту набуття чинності Закону України-3038 та на що вже витрачені, або заплановано витратити ці кошти.
- Уповноважити, окрім депутатів сільради, наступних членів громади: Іванися М.І., Єлізарову Н.М., Холошу О.В. на підписання всіх необхідних звернень від імені громади села до органів виконавчої влади, депутатів щодо питань гідроспоруди, будівництва моста, забруднення води.
Млини, блини, дамба, амба і міст
Зараз млинян фактично звинувачують у саботажі ремонту мосту, хоча це – відверта нісенітниця. Млинян ображають, називаючи “блинами” і “блаженним селом”, атакують з різних боків місцевих активістів, тиснуть. Дякуємо хоч за те, що наразі без відвертих погроз…
Про міст, насправді, майже нічого не буде – міст потрібно будувати, ремонтувати, щось з ним робити, вже років 20. Чому, хто і для чого це не робить – поговоримо іншим разом.
Сьогодні розмова буде про дамбу на Сулі у Млинах, яку нам вперто пропонують – вперто настільки, що це викликає підозри. Як сказав учора на сході у Млинах один чоловік з колишньої лохвицької влади (імена та прізвища я з різних причин називати тут не буду (на відео вище ви все побачили – прим. ред.). Дуже дивно, що раніше ми вибивали кошти – кожну копійчину, а тут – на тобі! Їм кажуть – “не хочемо”, а вони кричать – “беріть!” (натомість для Сенчі грошей немає, хоча там ситуація справді катастрофічна, і там потрібна гребля-шлюз). Це схоже на ситуацію, коли поважній, будь якої статі, особі пропонують стати повією, а вона каже “ні”. А їй кажуть: “бери!”, і байдуже, що тобі 500 років…
Це присказка, далі я хочу розповісти про свої враження від громадського сходу. І поділитись авторитетними думками стосовно подібних споруд на інших малих і великих річках. Отже, поїхали…
14.07.2018 року в селі Млини Лохвицького району Полтавської області відбулася подія – схід Громади. За участю селян, наших друзів з інших населених пунктів (Сенча, Брисі, Лохвиця), депутатів різних рівнів (міста та області), напівучасті сільського голови (який втік від неприємних запитань за півгодини), і неучасті Лохвицької влади.
Обговорювалося питання гіпотетичного, поки що, будівництва гідроспоруди-шлюзу на річці Сула в районі села на місці старої дамби (і дороги через неї). Було висловлено безліч думок, були викладені різноманітні факти за і проти споруди, були звинувачення і озвучена недовіра владі від громадян та місцевих депутатів, і виступ офіційного прибічника будівництва (депутат облради Бондар). Дискусія відбулася, вона була достатньо жорсткою і, звісно, безапеляційною та безкомпромісною з обох сторін.
Викладені факти та пропозиції, знову таки, є відео (див. вище) – кожен подивиться, послухає і зробить власні висновки. А я озвучу свої, в основі яких, крім учорашніх дебатів, є висновки спеціалістів, навіть безвідносно Сули і контексту вчорашньої події, але які тісно стосуються них. Це – моя власна точка зору, вона не доконечна, але в будь якому разі повинна бути озвученою, адже, на мій погляд, вона надто важлива, аби бути проігнорованою.
Більш як 100 років тому, виявляється, людей хвилювали такі ж питання, і ця проблематика вже тоді була піднята та озвучена. Маркевич Н. в своїй роботі “Річки Полтавскої губернії” (1856 рік) назвав Греблю як основну причину зневоднення рік:
“Очевидно, що греблі, які зупинили вільну течію рік: мало помалу вони стали вкриватись рослинами, котрих коріння створило товстий пласт торфяний; цей пласт став приростати до дна; течія вже не чистила дно; дно стало вкриватись мулом та тванью і річки обміліли”.
Другою основною причиною зневоднення Маркевич назвав знеліснення узбережжя, тобто знищення лісів і відповідно вологості яку вони затримували в землі.
Сучасні науковці, дослідники та екологи говорять майже дослівно про те ж саме. Наприклад, співробітник відділу іхтіології та гідробіології річкових систем Олександр Савицький:
“Річка – це система, яку можна порівняти з кровоносними судинами людини. Серце дає поштовх, кров рухається по судинах, розходиться по капілярах і так досягає кожної клітини. Природна річка функціонує подібним чином, але у неї таким насосом є сезонна зміна водності, що в результаті повеней і межені (максимального падіння водності влітку) забезпечує нормальне функціонування екосистеми. Сніг тане, річка розливається, промиває русла, по яких тече. І так повторюється з року в рік, тисячоліттями. Але коли ця природна система перегороджується дамбами, то утворюється каскад водосховищ, як наш Дніпро, або ставків, якщо річка невеличка.”
Аналітик міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов в інтерв’ю УНІАН пояснив, як старі радянські підходи щодо проблеми паводків тільки заважають її вирішенню та шкодять природі, а також розповів про конкретні кроки, які могли б цю ситуацію виправити. Детальніше читайте на УНІАН. Тут він теж каже про греблі та вирубку лісів.
Ось короткий уривок з інтервью:
“…З вашої цитати, яку я озвучила, виходить, що наші водники шкодять довкіллю. Як думаєте, так відбувається свідомо заради наживи чи, можливо, їм не вистачає професійної кваліфікації?
-Я думаю, що це так само, як в лісовому господарстві, – у нас досі діють застарілі радянські підходи. Мовляв, природу треба підкорити, а після цього ефективно нею управляти. І ніякі сучасні, нові ідеї їх не хвилюють, тому продовжують будувати ці укріплення. Насправді, це стосується не тільки боротьби проти паводків. Про Держводагентство журналісти взагалі мало кажуть, але, якщо подивитися державний бюджет України, на них більше мільярда гривень виділяється. При цьому, вони, наприклад, на річці Сула в Полтавській області планують побудувати так званий шлюз-регулятор – тобто, знову ж таки, хочуть перекрити річку, за радянськими традиціями продовжують підкорення природи…”
Подібна ситуація відбувається не лише у Млинах. Планувалося перегородити річку Сула шляхом спорудження шлюзу-переправи на місці порому у с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області. На виготовлення проектно-кошторисної документації сесією обласної ради було виділено 300 тис. грн. з обласного бюджету ще в 2015 році. Очікувана вартість будівництва 27 265 502,40 UAH.
Ось що про це кажуть екологи:
«Територія вище по течії від с.Тарасівка – це плавні річки Сула та її притоки Оржиці. Ці дуже специфічні природні умови, сформовані заплавами річок, зробили можливим існування низки рідкісних видів флори і фауни. Завдяки збереженості такої значної частини плавнів цю територію запропоновано до включення у список водно-болотних угідь міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцію. І одне з головних завдань національного природного парку – збереження водно-болотних угідь та недопущення реалізації будь-яких проектів, які можуть негативно вплинути на стан збереження його природних комплексів», – розповів еколог ЕПЛ Олексій Василюк.
«У розвинених країнах вже давно зрозуміли необхідність збереження річок у природному стані. Якщо місцеву владу та керівництво національного природного парку «Нижньосульський» не влаштовує рівень води в річках Оржиця та Сула, то треба не будувати греблю, а навпаки повертати до природного стану річку Оржиця, яку в радянські часи було штучно спрямлено, а заплаву – осушено. У нас є обґрунтовані підозри, що під виглядом природоохоронного проекту Оржицька районна державна адміністрація насправді планує реалізувати проект економічний – побудувати дорогу та збільшити рівень води для потреб сільського господарства. Реалізація проекту негативно вплине і на туристичний потенціал регіону, хоча саме розвиток екологічного туризму – одна з функцій національних природних парків», – коментує еколог ЕПЛ Петро Тєстов.
Дуже схоже на нашу ситуацію, чи не так? Так, Сулу потрібно рятувати. Рятувати, а не знищувати. Проект для греблі в Млинах було розроблено за…13 днів!!! Неймовірна швидкість, враховуючи що, для прикладу, у Сенчі, де необхідність шлюзу справді є, запевняють, що такий проект виробляється майже рік, і це схоже на правду. Схоже на правду і те, що в Млинах планують поексперементувати з природою, або банально вкрасти екологічні кошти, мотивуючи необхідністю ремонту мосту. Виникає питання – яким чином в головах можновладців корелюється ремонт мосту і екологія?
Питань після сходу в Млинах залишилося багато й постали нові. Було озвучено навіть те, що справа не в греблі і низьководному мості, а в 3 000 000 грн, які вже заплановано покласти до кишені. Причому озвучено це було депутатом обласної ради. Інший депутат, прибічник будівництва, запевняв, що за висновками спеціалістів Сула може зникнути як річка вже до 2026 року. Я впевнений, що вона зникне значно раніше, саме завдяки таким нашвидкоруч склепаним проектам, зробленим за комуністичними лекалами, такими ж спеціалістами “старої школи” і “закалки”. Саме вони вже фактично знищили Дніпро (не лише), і нищать Сулу – згадайте, як тут у руслі копали земснарядами ями у Млинах, у 80-ті рр ХХ сторіччя, зупинивши течію річки. Саме вони – створювали штучну водойму в Брисях, де вода вже вбиває рибу, бо стоїть, цвіте без кисню. Саме вони знищили річку Лохвиця, яка фактично перетворилась на стояче болото і вже навіть не впадає в Сулу, змінивши її русло. Дуже боляче дивитись на це, і дуже боляче, що впливу на цю ситуацію ми майже не маємо. Лише гуртом – не самі Млиняни, а й Лохвичани, Заводчани, Сенчани, всі хто живе вище і нижче від Млинів за течією Сули, можуть вплинути на цю жахливу ситуацію. Лише гуртом можна зупинити катастрофу. Дуже хочеться донести до людей, що байдужість під час лиха це найбільший людський гріх. Не будьмо байдужими!
Джерело: vilneslovo.com
