Держава засвідчила безпорадність мера Лохвиці та масштабні зловживання з землею в громаді.

На сайті Лохвицької міської ради відсутній важливий документ – «Аудиторський звіт про результати державного фінансового аудиту бюджету Лохвицької територіальної громади», проведений ще 2023 року.

Про те, чому його ховає мер Віктор Радько та які наслідки він матиме для нібито “кращих людей” громади – читайте нижче.

Про Церкву, землю та невдах

Спочатку нагадаю, що через збочені міжособові стосунки деяких лохвицьких депутатів в громаді заручницею стала Православна Церква України. Чиє бажання існувати та діяти в законний спосіб на теренах Лохвиччини наштовхнулося на амбіції місцевих малограмотних невдах із забороненої нині Партії регіонів (подробиці тут). Гірше того: ПЦУ стала предметом політичного торгу місцевих депутатів, які, звісно, ні до якої церкви взагалі не ходять. Серед яких опинилися не лише вчорашні представники проросійських формувань, але, на жаль, і владної “Слуги народу”.

Окремі депутати Лохвицької громади не хочуть давати землю під храмами справжній Українській Церкві? Церкві, яка відспівує загиблих Героїв, якій довіряє українське суспільство, з очільником якої стоїть поруч Президент? Що ж, не мають розуму та совісті, але мають право.

Але “око за око” (“Старий заповіт”). Маю совість і право нагадати деяким депутатам про їхні особисті – кримінального штибу – проблеми з землею. І гарантую поглиблення цих проблем – бо Державу, як і Церкву, дурити та ганьбити не можна.

Прихована правда

Це – державний аудиторський звіт про стан речей у Лохвицькій громаді:

Аудиторський звіт (разом з Актом ревізії це майже 200 сторінок з додатками) містить результати державного фінансового аудиту бюджету Лохвицької міської територіальної громади за період 01.01.2021 – 30.09.2023 рр.

Аудитори вивчали фінанси громади з 10 жовтня по 15 грудня 2023 року.

Цей документ засвідчує, м’яко кажучи, “неефективне використання бюджетних коштів”. Саме тому його і немає на офіційному сайті Лохвицької громади – його приховують від людей.

Мовою оригіналу: “Результати аудиторського дослідження засвідчили наявність проблемних питань у напрямку розпорядження бюджетними коштами, земельними ресурсами та майном, які протягом досліджуваного періоду використовувались не на належному рівні, що не дозволило в повному обсязі використовувати наявні можливості та резерви територіальної громади, а також здійснювати ефективне використання бюджетних коштів”.

Простими словами: управління громадою Віктором Радьком – неефективне. І навіть збиткове для громади. І це – м’яко кажучи.

Розкрадені землі громади

Наведу лише два приклади з документу. Який до до найдрібніших деталей “розкладає” фінанси громади. Найцікавіше – “РОЗДІЛ ІІ. Результати аудиту”.

З аудиту випливає, що у 2014-2019 роках Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області незаконно передало в аренду громадянину Г.Г. Шамрицькому 75 земельних ділянок нібито “для ведення фермерського господарства” загальною площею 1979,6722 га (термін дії договорів 25 і 49 років!). Цікаво, що обласна Прокуратура, а не керівництво громади в особі Віктора Радька, подала до суду щодо визнання недійсними рішення теруправління Держгеокадастру. Як випливає з висновку Держаудиту, цей факт добре відомий керівнику громади, який займає цю посаду з 2017 року. Як добре знає й те, що загалом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області незаконно передало в аренду на строк від 7 до 49 років 2 027,3780 га землі Лохвицької громади в приватні руки – а це 53,2% всієї ріллі в громаді! (Загальна площа ріллі по громаді становить 4151,4800 га.).

До того ж у лютому 2023 року міськрада затвердила 12% ставку орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земель комунальної власності, зокрема і для ведення фермерського господарства. У той час як “блатні” орендарі досі сплачують від 5.0 до 8.0%.

Але Лохвицька міськрада – тобто, персонально мер Віктор Радько – всі ці роки чомусь не підняла арендну плату тому ж Г. Шамрицькому.

Висновок Держаудиту: лише через це Лохвицька громада втратила і втрачає 4 млн 76,6 тис грн в рік. Таким чином, за 2023-й,2024-й і 2025-й роки – це вже 12 млн. недоотриманих громадою коштів.  І це мінімум: якщо цю землю виставити на аукціоні, то доходи громади значно зростуть. Це – додаткові мільйони, які можуть реально покращити життя громади, якщо їх не “закатувати” в асфальт за подвійними цінами та в безкінечні покращення “лікарні” в інтересах окремих осіб, які самі лікуються в Києві.

І тут є лише два варіанти, чому так сталося.

Чому бездіє Радько?

Варіант перший – корупційна складова. Мер, можливо, бездіє, тому що особисто зацікавлений саме у такому стані речей.

Інакше він би діяв в рамках закону та в інтересах громади, яка його обрала мером: апелював би до правоохоронних органів, а не вичікував би, адже громаду в незаконний спосіб позбавили тисяч гектарів землі, а також добивався б справедливої орендної плати за неї. Усіляко сприяв би слідству, регулярно інформував би громаду про кроки по відновленню законності та реальному захисту майнових і фінансових інтересів громади. Але цього всього немає.

Проте є очевидне взаємовигідне “співробітництво” депутата від “Слуги народу” Г. Шамрицького та характерного представника “Довіри” Віктора Радька. Які сьогодні, всупереч позиції Офісу Президента, Уряду, і що найголовніше – українського суспільства разом дружно “валять” відродження Православної Церкви України на теренах Лохвиччини.

Де Українська Церква, а де – прости Господи, Шамрицький і “регіонал” Радько, спитаєте ви? Дійсно, спільного не бачу. Але Шамрицький, яким би він не був, сьогодні у громаді уособлює президентську партію “Слуга народу”, а Радько – владу; і обидва разом вони де-факто “воюють” з ПЦУ. Перешкоджаючи ЗАКОННОМУ праву місцевій Благовіщенській громаді ПЦУ у м. Лохвиця на офіційну реєстрацію належних їй земельних ділянок під вигаданими “причинами”. На замовлення місцевого активу вже забороненої, антиукраїнської, створеної ФСБ РФ, злочинної “Партії регіонів” (гр-н А. П. Заславець, я нічого не забув?). Про що, доречі, громада офіційно вже повідомила належні інстанції в Києві.

Але повернемось до земель “фермера” Шамрицького.

Кримінальний аспект

У цієї кримінальної історії є ще один аспект, про який варто згадати.

Отже, правоохоронці стверджують, що землі гр-н Шамрицький отримав від Держгеокадастру незаконно. Всі ці роки офіційний орендатор Шамрицький отримував від цієї землі прибутки (надприбутки), які клав собі у кишеню. Громада втрачала щорічно від цієї оборудки мільйони.

Громада має право а) на цю землю, тобто на її повернення у власність громади; б) на компенсацію понесених збитків від того, хто експлуатував цю землю, отриману у незаконний спосіб; в) на покарання винних у цій оборудці згідно з Кримінальним Кодексом.

Якщо це злочин (а ця брудна історія має всі ознаки саме кримінального злочину), то скоєний він групою осіб, тобто у складі організованого злочинного угруповання, з розподілом ролей – були організатор (-ри), були виконавці, були й є вигодонабувачі. В рамках кримінального провадження має бути допитаний гр-н Г.Шамрицький: яким чином йому, пересічному лохвицькому хлопу, у якого станом на 2014 рік у господарстві не було, як-то кажуть, і власної лопати, впливові люди з Держгеокадастру “нарізали” майже 2000 га державних на той момент земель. А дотичні до оборудки екс-чиновники з Держгеокадастру мають показати слідству, за чиїми саме вказівками вони в протизаконний спосіб надали ці тисячі гектарів саме Шамрицькому. І якщо матеріали справи засвідчать, що Г. Шамрицький в цій історії – лише рядовий співучасник, “підставна особа”, коло підозрюваних може значно розширитися.

Доречі, в інших регіонах України процес поверення громадам і державі незаконно “прихвачених” земель – масове явище. Яке набирає обертів в приходом на посаду нового Генпрокурора. Але не в Полтавській області. Чому Полтавська обласна прокуратури не “стимулює” правоохоронні органи розслідувати належним чином протиправне заволодіння ріллі (і не лише ріллі, і не лише гр-ном Шамрицьким – у Лохвицькій громаді кілька депутатів самочинно заволоділи земельними ділянками, у тому числі й природоохоронного статусу, і це загальновідомо)?

Така – ніяка – позиція правоохоронних органів руйнує авторитет Держави в очах громадян, руйнує саму Державу як інституцію. Але то вже про інше. І продовження обов’язково буде.

“Безхозне” комунальне майно

Але повернемося до гр-на В. Радька. Є й другий варіант пояснення того, чому мер “самоусунувся” від належного виконання своїх обов’язків у випадку з Г.Шамрицьким і йому подібними персонажами.

Це – безпорадність і безвідповідальність нинішнього мера Лохвиці, спричинені особистими якостями або безграмотністю. Або й тим, і тим разом.

Сторінки 52-54 Аудиту – це реквієм по безгосподарності керівництва громади.

Так, Аудит встановив, що станом на 01.01.2023 р. на балансі Виконкому Лохвицької міськради обліковуються чисельні об’єкти нерухомого майна балансовою вартістю 11 млн 547,3 тис грн, на які не було зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав. Також аудит встановив, що Відділ освіти міськради теж грішить подібним. Так, на балансі Відділу освіти на праві оперативного управління перебувало 23 будівлі комунальної власності загальною площею 37 089 кв. м. Але правоустановчі документи на це майно оформлені не були.

За роки керування громадою не навести лад з документацією на цінні активи громади – це вершина управлінського недбальства. Це все одно що людині роками жити без паспорту.

І таких – кричущих – випадків Аудит наводить багато.

Характерний приклад. Відповідно до Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Базою оподаткування є грошова оцінка земельних ділянок. Закон передбачає її проведення не рідше 1 разу на 5-7 років для земель сільськогосподарського призначення.

Але аудитом у 2023 році виявлено, що на момент перевірки що “остання нормативно грошова оцінка по населених пунктах с. Венслави, с. Риги введена в дію в 2013 році та потребує оновлення…

А ви дивуєтесь, чому в громаді поява 100 метрів нових тротуарів на рік – це вже “перемога” ))

(Далі буде)

Гліб Плескач