Дана публікація має на меті розпочати широке обговорення щодо життєво важливої проблеми – чистоти нашої води, наших річок, нашого довкілля. Наразі є нові якісні можливості, щоб рятувати, приміром, річки. Одні ними цікавляться і реалізують їх, інші – їх не бачать, відкидають, або ігнорують. Але саме від цього вибору залежить, якими дістануться наші річки тим, хто йде слідом за нами.

ЩО МАЄМО

Сьогодні Лохвиця, не дивлячись на статус міста, не має єдиної централізованої мережі каналізації та водовідведення. Та, що існує, не покриває всі оселі міста, до того ж вона фізично і морально застаріла.

Таким чином, 10-ти тисячне м.Лохвиця – головне джерело забруднення річки Лохвиця, яка офіційно визнана однією з найбільш забруднених річок Полтавської області, а також р. Сула на території як Лохвицького району (від місця впадіння в р. Сула р. Лохвиця, так і по всій її довжині нижче за течією.

Слід зазначити, що при цьому на районному та обласному рівнях в даний час реалізується програма “Довкілля-2021”, одне із завдань якої – відновлення водності малих і середніх річок регіону, а також здійснення заходів, спрямованих на (розчищення) водойм. Згідно з цією програмою, на р. Сула в межах Лохвицького району планується зведення ряду штучних перекатів ( “гідроспоруд”) для підняття рівня води в річці.

Тим часом, загальне підняття рівня води в р. Сула ОБОВ’ЯЗКОВО призведе до підняття рівня грунтових вод в р. Лохвиця. Чиї берега в межах м. Лохвиця щільно забудовані житловими будівлями (сотні будинків), роль каналізації і водовідведення в яких виконують “вигрібні ями” – як це було ще до Жовтневого перевороту 1917 року.

Але сьогодні ці ями є відстійниками не тільки для побутових органічних відходів, а й для побутової хімії – миючих засобів і пральних порошків з рясним вмістом вкрай токсичних фосфатів. Інфільтрація яких в грунт веде до швидкого отруєння грунтових вод, а потім – і навколишніх водойм з подальшою їх загибеллю. З підняттям рівня води в р. Сула “мильна бульбашка” фосфатних сполук з р. Лохвиця пошириться внизх за течією до місця її впадіння в р. Сулу, а потім і нижче за течією. Наслідки подібних екологічних лих вже докладно описані.

Таким чином, не вирішивши проблему каналізації та водовідведення і очищення побутових стоків в р. Лохвиця, витрачати бюджетні мільйони на фінансування підняття рівня води в р. Сула, починаючи від місця впадання в неї р. Лохвиця і нижче за течією – це шлях до екологічного лиха, наслідки якого чимдалі, тим більше позначатимуться на житті як декількох тисяч мешканців Лохвицького району, так і щонайменше десятків тисяч мешканців трьох районів Полтавської області.

Тобто, спочатку потрібно цивілізовано вирішити питання очищення р. Лохвиця від забруднених комунально-побутових стоків в межах м. Лохвиця шляхом будівництва повноцінної сучасної каналізації та очисних споруд, і тільки після цього приступати до поступового підняття рівня р. Сула нижче за течією.

ЩО РОБИТИ

1. Призупинити реалізацію програми “Довкілля-2021” на території Лохвицького району рішенням районної ради – в частині штучного підняття рівня р. Сула зведенням “перекатів» і «гідроспоруд»; як виняток – завершити будівництво гідроспоруди в с. Лучка для локалізації сезонних пожеж на торфовищах в плавнях р. Сула в районі Сенчі.
2. Спрямувати екологічні кошти, що надходять до місцевих бюджетів Лохвиччини (району, міських і сільських рад) для проектування та будівництва локальних каналізаційних і очисних систем модульного типу (можливі самі різноманітні доступні варіанти технічних рішень), якими на протязі найближчих п’яти років охопити всю без виключення територію Лохвиці, так і поступово населених пунктів, розташованих вздовж Сули. Таких прикладів і різних систем – безліч; це розповсюджена практика в країнах ЄС). Так вже діють об’єднані територіальні громади і в Україні.
3. Проектування і будівництво каналізаційних та очисних систем модульного типу здійснювати силами вузькоспеціалізованих ліцензованих українських компаній або представництв (партнерів) відомих зарубіжних компаній. Реалізація будівництва каналізації силами місцевих підрядників – це шлях в нікуди, затягування термінів здачі об’єктів, корупційна складова. До того ж місцеві підрядники не володіють сучасними технологіями зведення подібних систем.

Перевага локальних блочно-модульних очисних споруд в тому, що:

– їх можна компонувати з урахуванням необхідної потужності і монтувати в різних районах міста, для обслуговування потреб тих чи інших мікрорайонів;

– для їх монтажу не потрібні великі території, і міській владі буде простіше знайти для цих цілей земельні ділянки в міській забудові;

– підключати приватні домоволодіння до централізованої каналізації і очисних споруд можна поетапно, “блочно”, по мірі акумулювання грошових коштів на будівництво колекторів і очисних споруд в тому чи іншому мікрорайоні;

– немає необхідності в мега-проекті каналізаційної системи всього м. Лохвиця з властивим таким документам величезній кількості і тривалих за часом погоджень – можна паралельно розробляти проекти утилізації побутових стоків для різних районів, мікрорайонів і навіть окремих вулиць міста, здійснюючи монтаж і запуск каналізаційних систем і очисних споруд по мірі готовності того чи іншого проекту;

– підрядник, як правило, бере змонтовані та встановлені системи на гарантійне обслуговування протягом якогось часу, щоб забезпечити їх нормальне функціонування на термін, необхідний для підготовки місцевих спеціалістів з комунальної служби (створення додаткових кваліфікованих робочих місць).

4. Одночасно при цьому потрібно негайно звернутися за консультаціями до Інституту гідробіології НАН України на предмет:

– проведення ОЦІНКИ впліву будівництва гідроспоруд на р. Сула у Лохвицька р-ні на екологічний стан водного середовища;

– проведення ОЦІНКИ токсичності стічних вод підприємств, розташованих у м. Лохвиця та у заплаві р. Сула.

– проведення ОЦІНКИ токсичності донних відкладень у руслі р. Лохвиця.

5. На сонованіі експертних висновків Інституту гідробіології розробити програму локалізації токсичних стоків в р. Лохвиця.

Зрозуміло, що повна реалізація такої програми – справа не одного року. Але якщо підійти до справи з державницьких позицій (а не думати про те, як “розпиляти” (вкрасти) бюджетні – загальнонародні! – гроші), то централізована каналізація та чисті річки Лохвиця і Сула,  можуть стати надбанням жителів Лохвиччини і Полтавщини вже через 3-5 років.

Наш Храм