Сьогодні в Благовіщенському Храмі ПЦУ в м. Лохвиця вперше відспівали Героя. А також зібралися на літургію, щоб помолитися за соборність і єдність нашої української держави.В усіх Храмах Православної церкви України, так само як і в нашому, сьогодні лунали молитви на честь дня Соборності.

Бо для православних християн соборність означає дуже багато. Віками історія нас вчила: в єдності – сила, в розділенні – поразка. Це стосується і суспільства, і держави, і Церкви. Тому так важливо сьогодні бути мудрими і не допускати розбрату поміж собою.

Шкода, що зовсім поруч і окремо декілька керівників Лохвицької громади покладали квіти до Шевченкового погруддя. Поріг Храму так і не переступивши.

Напевне до справжнього доброго прикладу Соборності  поміж нами всіма ще потрібно дорости і дожити. Бо єдності на ділі між обраною владою і людьми, які її, владу, обрали цього разу, на жаль, не вийшло. Тільки партійці-свободівці, як завжди, були разом з людьми.

Але як сказав в своїй проповіді настоятель Благовіщенського Храму о. Всеволод Бігун: «Щиро, від серця, молімося за всіх, в тому числі відсутніх, прийде час і всі ми будемо разом, спільною молитвою молитися».

І так співпало, що саме цього дня Лохвицька громада прощалася з нашим земляком, військовослужбовцем Збройних Сил України Анатолієм Івановичем Салом, який народився, виріс і навчався в Лохвиці. Проживав в с. Яхники.

Вшанували Воїна живим коридором. Через центр міста.

Прикметно, що Анатолій Іванович Сало став першим за всі роки російсько-української війни, кого відспівали, як годиться, і як це мало бути від 2014 року,  в Благовіщенській церкві.

Після чого, чин поховання Героя відбувся на Іванівському цвинтарі (біля третьої школи).

Державна і духовна Соборність – це не данність. І не свято «для галочки». Це щоденні кроки порозуміння назустріч один одному. В сім‘ї, в громаді, в Церкві, і в суспільстві.  Бо єдність – це наш шлях до перемоги.

Єлизавета Сачура