Дивні інвестиції або Чия земля

Схоже на те, що заплановані фермером Даценко Р.В. інвестиції не скоро пожвавлять вируюче бізнес-середовище села Млини Лохвицької територіальної громади. Проблеми спіткали потужного інвестора вже на перших кроках реалізації амбіційного проекту.

У статті “Будівництво у Млинах: або буде по закону, або не буде ніяк” йшлося про можливе будівництво агропереробки у Млинах та ймовірне порушення законів України. У цій статті йтиметься про конкретні порушення Законів України, жертвою яких і став «інвестпроект».

Йдеться про юридично нікчемний акт державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322682405:05:001:0538. Власником якої є лохвичанин Даценко Роман Володимирович. Більш відомий як син нинішнього секретаря Лохвицької міськради, а нині виконуючої обов‘язки голови Лохвицької міськради Тетяни Даценко. Справа в тому, що державна реєстрація цієї ділянки 16.07.2024 року відбулася у спосіб, який протирічить діючому законодавству. Більш того: державним реєстратором – умисно чи ні – в реєстрацію нової ділянки закладена “міна”, яка позбавляє фермера Даценка права власності на 2 гектари з тих 2,7 га, які він начебто купив у приватної особи.

А тепер деталі.

16 липня 2024 року гр-н Даценко Р.В. офіційно став власником земельної ділянки з кадастровим номером 5322682405:05:001:0538. Про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав. Рішення про державну реєстрацію прийняв далекий територіально від Лохвицької ОТГ держреєстратор Лисоконь Вадим Анатолійович, працівник виконкому Великобудищанської сільської ради (90 км від Лохвиці).

Нагадаємо: ця земельна ділянка загальною площею 2,7 га була створена шляхом об’єднання двох сусідніх земельних ділянок площею 2 і 0,7 га, з кадастровими номерами 5322682405:05:001:0343 і 5322682405:05:001:0487 відповідно. Які були придбані цього літа Даценко Р.В. у іншої приватної особи – Шевчика Миколи Ісаковича. І в процесі реєстрації на нового власника отримали новий кадастровий номер після об’єднання.

Але витяги з Державного реєстру речових прав (наводяться нижче) свідчать про, так би мовити, аномалію: одна з цих двох ділянок – а саме та, яка має площу 2 гектари – в державній реєстрації так і не змінила власника. І, згідно з реєстром, досі належить … Миколі Шевчику, а не Роману Даценко.

Але тоді яким чином держреєстратор зареєстрував цю ділянку у складі нової, “об’єднаної”, з кадастровим номером 5322682405:05:001:0538? Він не мав права цього робити. Це грубе порушення Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Фактично, тепер у двох гектарів землі є два власника – Микола Шевчик і Роман Даценко.

Цікаво, чи знає про це сам Роман Володимирович?

Іронія долі: чи вартувало шукати держреєстратора так далеко за межами Лохвиччини, щоб отримати таку ведмежу “послугу”…

Також нагадаємо: у держреєстрах вказана і нова офіційна поштова адреса ділянки: с. Млини, ул. Роменська,  71/1. Для довідки: нову поштову адресу в межах Лохвицької ОТГ має офіційно надати Лохвицька міська рада. Але Лохвицька міськрада на момент держреєстрації земельної ділянки такої адреси не надавала, про що свідчить оця відповідь міського чиновника:

До речі, Державний реєстр речових прав також не містить згадки про документ, на основі якого в Реєстр внесені дані щодо поштової адреси ділянки. Тоді звідки в Реєстрі з’явилася згадка про неіснуючу поштову адресу? Тут варіанта два. Або державного реєстратора ввели в оману й надали йому нікчемний (фіктивний) документ про надання поштової адреси “дикому полю” (а це кримінал). Або сам держреєстратор вніс в держреєстр інформацію про неіснуючу поштову адресу “з неба”, що також викликає подив.

Можливо, відповідь на ці питання надасть камеральна перевірка дій державного реєстратора В. Лисоконя з боку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту. Саме туди вже спрямована скарга і документальні підтвердження того, що описано вище.

Цікава деталь: землю Роману Даценко продав Микола Шевчик, батько нинішнього начальника відділу з земельних питань Лохвицької міськради Сергія Шевчика. Який є колегою Тетяни Даценко, секретаря Лохвицької міськради, яка має освітній ступінь “магістра” з державного управління. Важко усвідомлювати, що ці два провідних спеціалісти в галузі земельних відносин і державного будівництва не змогли уберегти не чужого їм фермера Р. Даценко від негараздів з документами на землю. Але це сталося.

І наостанок про важливу річ, яка турбує млинян з приводу можливого будівництва поруч з їхніми оселями зерносушарки/зерносховища з усіма притаманними таким господарчим об’єктам незручностями.

Так, будівництво об’єктів агропромислового призначення на “фермерських” землях можливе і навіть потрібне – задля зростання добробуту окремих громадян і Держави в цілому. Навіть без наявності Генерального плану.

Але, як слушно зауважив один наш читач, для цього ініціатору будівництва потрібно розробляти детальний план території, пройти громадські слухання та затвердити його. Потім отримати містобудівні умови та обмеження, розробити проектно-кошторисну документацію і на підставі ПКД отримати дозвіл на будівництво. І лише потім – будувати. 

На превеликий жаль, ця ситуація стала дзеркалом закулісся оборудок нинішньої лохвицької влади. Яка однією рукою покладає куплені суспільним коштом троянди на домовини полеглих Захисників, а іншою приймає доленосні для громади рішення сумнівної якості. І це стосується всіх аспектів життя громади.

Гліб Плескач