В ситуації навколо евакуйованих з Нових Санжар українців програє країна. Через очевидні прорахунки центральної, перш за все влади, яка не спромоглася за три тижні визначитися з безпечним і пристосованим місцем, де розмістити своїх громадян.

Натомість засобами масової інформації ширяться меседжі про «черствих» українців, про «моя хата скраю». Щоб відволікти від основного – державна машина не спрацювала, або спрацювала на дуже низькому рівні. І поява в спокійних Нових Санжарах «космонавтів», міліцейської спецтехніки, а також побиття людей нагадало ті сумні події шестирічної давнини. І дай Боже, щоб і людям, і владі вистачило розуму і здорового глузду порозумітися.

20 лютого, – трагічний і сумний день.  Саме в ці дні, під час Революції Гідності, відбулися масові розстріли активістів Майдану. Яких наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Сьогодні в багатьох містах України проводяться меморіальні заходи, присвячені пам’яті загиблих героїв.