Субота, 24 серпня, 2019

«Тільки бізнес і нічого особистого», або як проходять сесії районної ради

Хочу поділитись своїми враженнями, як людини сторонньої, не з того … зібрання.

25 липня відбулась сесія Лохвицької районної ради, куди ми, заводчани, поїхали «просити захисту» від свавілля депутата районної ради Грибовода С.М., який вже 2 місяці поспіль травить м. Заводське і с. Токарі.

Склалося враження, ніби побував на засіданні бізнес-клубу чи підприємства по розподілу/освоєнню бюджетних коштів.

Спочатку майже годину уламували, перепрошую, переконували головного лікаря нашої районної лікарні Бурлея В.В. «затянуть пояс потуже», зменшити витрати, скоротити всіх кого можна. На що лікар, не можна не відмітити, впевнено відстоював, що ніяких відділень скорочувати не буде – нема вже куди скорочувати, заборгованості по зарплаті, лікарня ледь жевріє, щоб не розгубити спеціалістів.

Скажу відверто, видовище гидке й принизливе. Коли людина праці, яка трудиться, паше, стоїть і з останніх сил намагається врятувати лікарню, зберегти штат і закупити обладнання, а народні обранці, «щиро співчуваючи», уламують його «краще економити» і скорочувати, а через кілька хвилин дружно «підняли свої натруджені рученьки» за виділення багатомільйонних сум на примарну «розчистку» русел. Ну ще б повірив, що немає коштів і щоб купити хліба треба продавать чиїсь нирки, але наступне голосування мене просто вразило.

Розглядалось питання про виділення чергових 5 млн гривень на примарну «розчистку» русел річок, і додатково ніби 12 млн гривень (матеріали сесії на сайті райради поки що недоступні) на боротьбу з тою мікрофлорою, яка, як я підозрюю, з’явилась внаслідок попередніх «розчисток» і перегороджувань русла. Проголосували майже одноголосно без зайвих питань, не сперечаючись, як за лікарню, звідки взяти гроші і на чому зекономити. Тобто, ще 17 млн. на рівному місці. Бінго!

Коли хтось з депутатів (районної ради!) задав питання, на чиє замовлення виділяються кошти для «розчистки русел», відповідь була: «на замовлення такого-то підприємства районної ради». Підприємство-замовник належить районній раді! Тобто, я замовляю чергові (вже не перші) 17 млн. гривень виділити з обласного бюджету на «розчистку русел» – обласна рада мені їх ЩЕДРО надає? Просто так. Я чемно дякую і «освоюю» на річці ці гроші. Я щасливий.

А на лікарню в мене немає. Звідки? Я ж не мільйонер! Ану, сільради, скиньтеся на лікарню, бо нема де взяти…

Ще я побачив, що існує лохвицький ненародний районний звичай, коли адміністрація і представники ради їздять від села до села, від одного голови до іншого і кажуть: «треба стільки-то коштів на таке-то, дай». І змушені були давать. Відривать від громади, вирвать з рота у власних мешканців, що віддать «барінові». «Барін пріказалі…». Ви ж «Му-му» читали?

І мало який голова наважувався показати їм зуби – більшість, щоб не зв’язуватись і не створювати собі проблем, робили що попросять. Присісти – так присісти, нагнутись – так нагнутись. А хто не погоджувався на добровільне згвалтування громади – ті й досі, зі слів деяких депутатів, мають перевірки і комісії з району і області. А коли кошти надходять вже на районний бюджет чи «на заклади Лохвиці», на нібито благородні цілі – то тільки Бог і деякі посвячені знають, як вони там розподілялись і що справді йшло за цільовим призначенням, а що на відгодівлю «кращих людей».

Лунали дорікання, що «майже всі дають, а Заводська міськрада не хоче». Але ключове питання – «Кому давать?».

Разом з виділенням на «розчистку» русел голосували за виділення коштів на інформаційну підтримку сесій ради в розмірі 50 тисяч гривень, і цей «благий намір» навіть викликав певну суперечку. Від когось з депутатів лунає питання «Це що, 50 тисяч за пару постів у фейсбуці? Так це ж роботи на 20 хвилин!» Виник навіть спір. Хтось хотів зекономить 50 тисяч гривень. А до 17 мільйонів на «русла» питань не виникло. Комара відціджували, а верблюда вирішили не помічати. Чи не захотіли зв’язуватись? І це при тому, що, як повідомив головний лікар Бурлей В.В., з вересня приїде ще 2 молоді спеціалісти на роботу в районну лікарню. На зарплату в 3 й трішки тисячі грн/місяць. Чи довго витримають? Лікарям на зарплату і на обладнання немає, а за пару постів у фейсбуці і 50 тисяч не шкода!

Прозвучала також дуже символічна фраза з вуст співробітника апарату ради «Держава нам виділила кошти в обсязі стільки-то мільйонів гривень на субсидії населенню, але вони нам не потрібні і ми повернули їх назад». Я розумію, що там були певні розрахунки, обгрунтування. Але прозвучало дуже символічно і відверто…

«Розглядалось» також питання про передачу сумнозвісному КП районої ради «Добробут сервісу» дерев, що мають спиляти в Харківцях. Запевнили, що всі дерева сухі, аварійні, законно списані по актах. Проголосували як завжди  і щедро і безкоштовно предали їх «Добробут сервісу». Але. Людям в Харківцях і Западинцях дешевші чи дармові дрова не потрібні? Ні сім’ям з дітьми, ні стареньким, нікому? «Добробут-сервісу» потрібніше?

Справедливости ради хочу зазначити, що не всі депутати районної ради є членами однієї збірної, деякі люди справді випадкові. Ніби є й порядні. Але це на перший погляд, істини не знаю. Хоча багато було облич, які періодично, якщо не регулярно, отримує на свої приватні фірми замовлення від районної ради чи РДА. Щось на кшталт інформаційної підтримки роботи ради за 50 тисяч гривень. Все офіційно і законно.

Стосовно ж звернення громадян до голови РДА Рязанова В.В, яке було передане до апарату РДА ще 3 липня, О.І.Папірненко повідомила, що «ми позавчора мали нараду з цього приводу і відправили офіційні звернення до органів екології». Це 3-го липня звернення від громади по такому кричущому для нас питанню, а вони майже максимально допустимий по законодавству час намагались нічогісінько не робить з цього приводу? Важливіші справи були? Коли ж депутати районної ради почали один поперед одного виступати на захист «конституційного» права Грибовода на своїй «приватній власності» хоч і весь район витравить, то я не стримався і сказав, що захист Грибовода депутатами – це «рука руку миє». Після цих моїх слів весь зал прямо загудів, мов вулик, по якому стукнули молотком. Засідання вийшло «трішки шумним», не так, як описано на сайті районної ради. Вони відчувають, що лафа і шара може припинитись. Вони вже бояться. Бояться навіть озвучення. Тому прохання до всіх громадян: приходьте на сесії, щоб комусь менше хотілось кроїти бюджет. Кожен громадянин має право бути там присутнім і задавати питання. Це справді «весело» і пізнавально, а як так далі піде – то й адреналіну не треба шукати – сам вас знайде. Зараз вони через коліно ламають сільських голів, щоб прогнулись під Лохвицьку ОТГ чи ОПГ, як там правильно. Щоб освоїти гроші, які надходять в якості податків з сільських рад. Тоді громади їх точно не побачать.

З вуст заступника голови РДА Папірненко О.І. прозвучала інформація, що в Токарях вже ведеться робота і вони (Токарі?) вже працюють над тим, щоб приєднатись до Лохвиці. Тому прохання до всіх. Пора заявити їм про СВОЄ право, подати СВІЙ голос, і нагадати депутатам, що вони наші СЛУГИ, а не наші пани, як би їм цього не хотілося. І що вони поставлені не «рішать замість нас», а тільки доносити НАШУ думку і оголошувати НАШЕ рішення, а не своє.

Та й ті ж Токарі нерозривно пов’язані з Заводським, є навіть двори, де частина подвір’я належить Токарям, а частина – Заводському. Люди звикли, що пройшов 500 метрів – тут і лікарня, і магазини, і банки, і служби, для когось і робота. А відтепер їхати за 12 кілометрів? Та й всякі розмови про приєднання до Лохвиці чи не дурниця? І з Погарщини, і з Пісок, і з Бодакви і з Гамаліївки люди їдуть до Лохвиці ТІЛЬКИ через Заводське, а потім ще + 12 км ДОДАТКОВО до Лохвиці. То ж навіщо до Лохвиці? Де логіка? Окрім волі «панів».

Голова сільради один, його можна зламати. Депутатів теж мало, когось можна зламати, когось купити, а когось просто нажохать суворим поглядом. Але ж всю громаду села не нажохають!!! Якщо ми не хочемо, щоб гроші, забрані з наших сіл і міст ішли на общак, то зараз якраз час підняти голову і показати свій «звіриний оскал українського націоналізму». Або просто нашу людську гідність.

Зараз ведеться майже війна за те, щоб приєднати весь район до Лохвиці. Навіщо? Тому що Лохвицький район – другий в області за надходженням коштів до бюджету. Один з найбагатших в області, ДРУГИЙ!!! З нашої землі і надр викачують просто колосальні кошти. Логічно, це мав би бути один з найрозвиненіших районів України і навіть всієї Європи. Ми це помітили? Ні? Чому? Тому що кошти надходили, але той, хто їх мав розподіляти на благо народу, розподіляв їх на благо тільки окремих його представників. Що я побачив на сесії районної ради – так це те, що це не просто «народні обранці», а підприємство по розподілу бюджетних коштів. Колосальних коштів. І зараз вони воюють, щоб всі надходження так і йшли до них і тільки вони ними розпоряджались. У когось є впевненість, що ніякі вибори не виб’ють їх з бастіону, званого Лохвицькою районною радою, Лохвицькою РДА та Лохвицькою ОТГ. А може варто варто спробувати звільнитись самому, а потім допомогти це зробити і Лохвицькій громаді?

У нас, на Лохвиччині, ще склались особливі українські народні вірування. Ми віримо, що є влада, яка ніколи/інколи не краде. Ми віримо, що «вони всеодно зроблять як хочуть і нас не питатимуть», що ми нічого не змінимо. Так зробили з Гирявими. Не питаючи людей, їх, як холопів, як товарний скот, приєднали до Лохвиці. Бо з Безпальком порішали, а він знає як нагнуть депутатів (тобто, «схилити до правильного рішення»). Так само сьогодні хочуть затягнути в ту ж яму Токарі, Гамаліївку, Піски, Погарщину і Бодакву. Хтось думає, що в Лохвиці у нього все схвачено. Хтось хоче, щоб ця лафа продовжилась і після виборів. Хтось готовий загризти за те, щоб дерибанить бюджети і далі. А Заводське як якийсь бунтар, з яким треба покінчити.

Ні! Вони бояться. Хтось відчув, що крісло хитається. Чи встоїть? Залежить не від влади, яка вже показала себе, не від активістів, не від Києва і нового Президента.  Залежить від кожного з нас!

І ще коротка довідка про «розклад сил» по району: Грибовод С.М., який травить Заводське і Токарі, є депутатом районної ради, де рука руку «зовсім не миє». Ради, яка має своє «комунальне» підприємство КП «Добробут-сервіс» (директор Дудник І.М.), через яке хотіли втілющити нам сміттєспалювальні печі, на «облаштування» яких ніби планувалось виділить з обласного бюджету «підмогу» в десятки мільйонів гривень для початку. З бюджету ради (обласної), де не просто депутатом, а однією з ключових осіб, головою бюджетної комісії обласної ради, був Бондар М.М., Який, ймовірно, і доклав зусиль, щоб не допустити об’єднання Токарів із Заводським. І плановані багатомільйонні надходження на будівництво сміттєспалювальних печей під Токарями і Заводським не могли бути не погоджені з ним. Так само, як і виділення очолюваному Дудником І.М. «Добробут сервісу» техніки на мільйонні суми, яка б мала надійти до діючих громад (власне до Заводського, Пісок і Токарів), а не просто гарному чоловіку тільки за те, що він гарний чоловік, з яким я планую спільні справи.

Знову ж, хай мене не тягають по судах і не перестрівають на вулиці – я не претендую на істину в останній інстанції – є Бог, а мені теж властиво помилятись. Прогнутись і все здати все на общак, належний не нам, чи будувати своє життя самому? А почати з відстоювання своїх прав, об’єднання так, як нам краще, а не як скажуть. Як казав Шевченко, правду справді треба будить. Вона заснула. І поки можливо – будить тільки в межах чинного законодавства. Бо «організована меншість завжди визискує неорганізовану більшість». Поки більшість дозволяє це з собою робити.

Це тільки моє, може в чому й хибне бачення ситуації. А у Вас яке?

Віталій Хоменко, житель м. Заводське