- Жити гідно - https://nashavira.com.ua -

«Перш за все треба думати про людей, а не про гроші» — Тетяна Костенко

Як вже раніше повідомлялося в ЗМІ лохвичанка Тетяна Костенко була серед представників громади Полтавщини, які, на другий день після призначення, мали зустріч з головою ОДА Олегом Синєгубовим.

– Отже, Тетяно Вікторівно, чого Ви поїхали на ту зустріч у Полтаву, що Вас до того спонукало?

– «Терміново зустрітися з новопризначеним губернатором змусила проблема буріння 9 свердловин на території Лохвицької ОТГ. На наше тверде переконання роботи, які розпочало ТОВ «Надрагеоінвест» на місці імовірної 20 бурової, не мають під собою законного підґрунтя. І ведуться без належних на те документів. Мешканці Лохвиці з приводу цього неодноразово проводили зібрання. Ініціювала їх громада, а не міський голова. Саме тому ми зрозуміли, що підтримки на місці в нас не буде і з нетерпінням чекали призначення нового голови ОДА».

– Яке Ваше перше враження від зустрічі?

– «Олег Васильович має свою особисту позицію – йому не важливо чи це землі місцеві, чи районні. Він береться за вирішення абсолютно усіх проблем».

– До речі, новопризначений голова ОДА працював у Харківській поліцейській Академії. Отож чи дружить він з українською мовою?

– «Так, він вільно володіє державною мовою».

– Добре, тоді що сказав він, вислухавши Ваші скарги на, мовбито, незаконні дії ТОВ «Надрагеоінвест»?

– «Він запевнив, що візьме це питання під особистий контроль. І пообіцяв приїхати у Лохвицю не попереджуючи про те Рязанова та інших керівників».

– Отож будемо чекати, що події розгортатимуся по Гоголю, тобто «до нас їде ревізор». І все ж давайте повернемося до імовірного будівництва 19-ї свердловини. Що категорично не влаштовує громаду, чому почався такий спротив?

– «Для того щоб почати відповідну роботу, ТОВ «Надрагеоінвест» повинно було пройти певну процедуру. Це досить затяжний і серйозний процес, якого вони не дотрималися. Крім того, сьогодні вони вже мають 6 існуючих свердловин на землях Лохвицької ОТГ. Раніше мало хто з нас знав де вони знаходяться і в якому стані. Тепер ми зацікавилися цим питанням і виїхали на місце».

– І яке маєте від того враження?

– «Останньою в них бурилася свердловина під №15. Неозброєним оком видно, що там були грубо порушені санітарні та екологічні норми зберігання технологічних шламів. Для прикладу візьмемо роботу іноземних компаній в Сенчі. Там шлами зберігаються в закритих ємкостях, а потім вони вивозяться та утилізуються. На 15-й буровій такого ніхто не робив, а просто вирили яму і закопали їх у грунт. Ось чому люди почали бити на сполох».

– І все ж, на Вашу думку, чому вище названа компанія вирішила розпочати з 20-ї свердловини, найближчою до міста, саме цим збуривши громаду? Невже не можна було спершу пробурити якусь іншу з дев’яти і не колотити людей?

– «Так, можна було розпочати з 19-ї, або 18-ї, які дійсно розташовані далі від Лохвиці. Але щоб зайти на ту чи іншу земельну ділянку, якщо це землі приватної власності, необхідна згода господаря. Тобто оформляється договір сервітуту. Можливо, не отримавши згоди в депутатів Лохвицької міської ради, їм вдалося домовитися саме з тими людьми, чиї землі лежать в межах запланованої 20-ї свердловини».

– А коли, до речі, підписані ті угоди?

– «Вони оформлені 9 жовтня 2019 року. Але ж в межах діючого законодавства власник паю не має права давати згоду на зняття родючого грунту. Для того існує відповідна процедура. Якщо звернутися до земельного законодавства, до Закону України «Про нафту і газ» та до інших нормативних актів, то виявиться, що дозвіл на зняття родючого грунту надає Держгеокадастр на підставі розробленого робочого проекту, який в свою чергу розробляється на підставі дозволу або виконавчої влади, або органу самоврядування. У нашому випадку ті землі знаходяться на території Лохвицької ОТГ, яка такого дозволу не давала. Отож коли ми побачили, що розпочалися підготовчі роботи на 20-й свердловині, то попрохали надати нам відповідні документи. Але нам відмовили, вірніше в них на руках нічого не було. Тому ми викликали поліцію, аби та зафіксувала те порушення».

– Коли в Лохвиці проходило громадське обговорення оцінки впливу на довкілля будівництва 19-ї свердловини, то чомусь в залі Будинку культури, як для 12-ти тисячного міста, було зовсім не багато людей. Невже лохвичанам байдуже? Зібрання проводив представник Міністерства екології, але аргументи місцевих, які виступали проти будівництва, були емоційні, але не підготовлені у правовому полі. Чому так сталося?

– «На моє особисте переконання причиною того стала позиція міського голови. Коли до Міністерства екології надходять відповідні документи, то воно направляє їх туди, де будуть проводитися відповідні роботи. Ми дослідили, що 2 жовтня 2019 року Лохвицький міський голова отримав звіт про оцінку впливу на довкілля. З того моменту він був зобов’язаний з цими документами ознайомити громаду, надати роз’яснення, але він про те промовчав. І коли 17 жовтня на пленарне засідання прийшла ініціативна група від громади, то він сказав, що жодного слухання проводитись не буде».

– На попередніх виборах Ви висували свою кандидатуру на посаду міського голови Лохвицької ОТГ. Тобто приміряли «шапку Мономаха», отож скажіть, будь-ласка, як на Вашу думку поєднати дотримання екологічних та санітарних норм і при тому мати гроші від нафтогазового комплексу, від якого ми нікуди не дінемося.

– «Насамперед необхідно прагнути і намагатися чути кожного мешканця своєї громади. І коли люди встають і говорять, а це доконаний факт, що дійсно ця компанія свою діяльність проводить з грубими порушеннями екологічних та санітарних норм – то треба, перш за все думати про людей, а не про гроші. Ми розуміємо, що живемо, на значних газових покладах і рано чи пізно такі роботи будуть проводитися. Але це має відбуватися в чітких формах і правилах, які прописані законодавством. А на сьогодні ми, маючи в районі вищезгадані проблеми з бурінням і видобутком, контролю над тими процесами практично не маємо абсолютно. Тим паче ОТГ на сьогодні – це вже держава у державі і ми вправі, дбаючи за майбутнє своєї громади, жорстко контролювати дотримання санітарних та екологічних норм».

Спілкувався Олег Лісняк