- Жити гідно - https://nashavira.com.ua -

«Пан або пропав», або як місцеві очільники ОТГ творили

26 квітня, коли всі православні християни відзначають перше з циклу пасхальних свят – Страсну п’ятницю, очільник Гирявих Їсківців Микола Безпалько організував зібрання щодо приєднання села до Лохвиці. 

Очікувано, інформацією про подію володіло обмежене коло жителів. Але, попри невелику кількість присутніх, обговорювались життєво важливі для громади речі: з ким, як і на яких умовах об’єднуватись гирявоісківчанам. Юрій Ус,  учасник зібрання, уродженець села Гиряві Їсківці, а нині житель столиці погодився розповісти своє бачення подій:

Про організацію зібрання

Все, що стосується теми приєднання Гирявоісквецької сільської ради до міста Лохвиці, на мій погляд, виглядає маніпуляцією на районному рівні. Чому? Складається враження, що очільники між собою домовились про залучення Гирявих Їсківців до Лохвиці і роблять усе можливе, щоб підвести громаду до цього рішення. Таке відчуття, що зганяють, немов отару до стійла. Для мене це є очевидним, після аналізу низки подій. Перша — це зібрання у Млинах щодо приєднання до Лохвиці. Друга — це зібрання в Гирявих щодо внесення змін до перспективного плану об’єднання територій, яке власне відбулось 26 квітня. Обидві події мають ряд спільних ознак: про них було відомо дуже вузькому колу осіб, інформували громаду про зібрання безпосередньо перед зібранням і в обох випадках схиляли громаду проголосувати за рішення до приєднання до Лохвиці. Разом з тим, попри вимогу громади, не було проведено аналізу об’єднання села з Заводським та з іншими селами. Очільники також відмовились продемонструвати елементарні цифри, як буде розвиватись село за кожного з варіантів об’єднання. Що я маю на увазі? Скажімо 2018-го року дохідна частина бюджету Гирявоїсковецької сільради становила 10,8 млн. грн, кількість жителів села орієнтовно 1500 громадян, відтак, маємо 7 200 грн на кожного жителя села. Якою буде ця сума після приєднання до Лохвиці. І, що найголовніше, яка ця сума буде після об’єднання із сусідніми сільськими радами? Чи буде вигідно гирявоісківчанам, якщо й сьогодні Гиряві з таким прекрасним бюджетом на фоні Лохвицької ОТГ й так виглядають досить пристойно. Інше питання – куди дівається такий прекрасний бюджет села…

Також, як мені стало відомо, у Гирявих Їсківцях за ініціативи голови було проведено опитування щодо настроїв громади. Яким чином це відбувалось? До осель жителів приходили селяни і без додаткових роз’яснень питали: куди людина хоче –  до Лохвиці, чи до Заводського. Результати опитування голова сільради  — Микола Михайлович Безпалько оголосив під час зібрання: 218 за приєднання до Лохвиці та 31 – до Заводського. При цьому, яка це частка від усього населення, у кого саме питали  — пан Микола відмовився повідомити.

Ще була озвучена цифра – 33 підписи за об’єднання  із сусідніми сільськими радами. Але як я зрозумів, присутні висловили своє обурення, адже списків із варіантом об’єднатися із сусідніми сільськими радами учасники зібрання не бачили. Маємо класичну маніпуляцію із так званим опитуванням – громаду схиляють цим опитуванням в потрібне очільникам села русло.

І ще один красномовний факт: запит на об’єднання Гирявих Їсківців із Заводським, який  очільник Заводської міськради особисто передав пану Безпальку, залишається чотири місяці без відповіді, натомість, на запрошення приєднатися до Лохвицької ОТГ Микола Безпалько оголошує негайні збори двічі поспіль.

Загалом враження склалось що зібрання проводилось нашвидкоруч. Зареєстрованих було близько 60 осіб, а це близько 5% від жителів громади.

Отже у підсумку, я розумію, що існує певна домовленість між очільниками про приєднання до Лохвиці, відтак всі ці зібрання, які ініціює сільський голова, мають на меті привести громаду до рішення про об’єднання з Лохвицею. Сліпе приєднання. Без цифр, фактів та аргументів. Чому так відбувається особисто моя думка наступна. Таке об’єднання є вигідним обом керівникам: Лохвиці та Гирявих Їсківців. Лохвицька ОТГ отримає вільні державні землі Гирявих Їсківців, а очільники села, за рахунок процедури  приєднання зможуть зберегти за собою посади. Адже за законом маємо дві різні процедури об’єднання громадян та приєднання. У разі об’єднання громадяни мають вибори голови ОТГ, ради ОТГ, а у разі приєднання все залишається без змін. Діючий голова Гирявоісковецької сільської ради розуміє, що з існуючим рівнем довіри до його адміністрації в нього шанси перемогти на виборах в новоствореній ОТГ близькі до нуля. А так, приєднавшись до Лохвиці ,він залишається в.о. старости села до наступних виборів в Лохвицьку ОТГ. Отже план очільників на зібранні 26 квітня був наступним: оскільки громада відмовилась голосувати за приєднання до Лохвиці, їм було запропоновано проголосувати за внесення змін до перспективного плану. Перспективний план передбачає об’єднання Гирявих Їсківців у 2020 році із Заводським. А проголосувавши за внесення змін до плану Гиряві Їсківці є шанс приєднатися до Лохвиці. В такому разі з 2020 року землі сільради належатимуть Лохвицькій ОТГ, голова сільради та весь чинний її склад залишається при посадах. Тобто, якщо одного чудового ранку селяни прокинуться жителями Лохвицької ОТГ і за кожною копійкою йтимуть туди з простертою рукою,   матимуть всього від 2 до 4 депутатів з 24 у Раді, то змінити це вони вже не зможуть, бо процедури від’єднання закон не передбачає.

Крім того, приєднавши Гиряві Їсківці до Лохвиці, які по суті мають вигідне стратегічне розміщення, всі інші прилеглі села не матимуть вибору окрім як приєднання до Лохвиці. Бо створити нову територіальну одиницю їм буде вже вкрай складно і ми з вами стаємо свідками класичного поглинання.

Про поглинання

Реформа децентралізації має на меті об’єднати між собою громади, створити спільні ЦНАпи, лікувальні заклади, заклади освіти, соціальне обслуговування, спільну систему безпеки і т.д. Це суттєво економить ресурси і громада отримує більші можливості за рахунок зростання бюджету. Окрім того на місцевому рівні значно простіше налагодити прозоре використання бюджетних коштів. А це є привабливим для нових інвесторів, які зможуть розвивати бізнес на місцях.  Однак, важливо розуміти, що якщо села об’єднуються між собою, то вони перебувають на рівних умовах, адже мають спільні проблеми і цілі. Якщо ж маленьке приєднується до великого, то у цьому випадку ми маємо класичне поглинання. А за поглинанням стоїть: втрата незалежності сільської ради, втрата автономності прийняття рішень, втрата можливості розпоряджатись ресурсами громади, зокрема землею. Як це буде виглядати на практиці? Сьогодні, скажімо, завдяки вільному доступу до кадастрового ресурсу України ми бачимо перелік земель громади, і якщо якийсь житель звертається до голови сільради з проханням виділити йому під фермерство 2 га землі, то при чисельності громади 1500 жителів його шанси значно вищі на отримання землі, аніж при чисельності громади у 14000 осіб. Тоді на ці землі будуть претендувати і лохвичани і інші жителі ОТГ. Окрім того, ми ж не знаємо, які будуть надаватись переваги новими очільниками, можливо, всі ці вільні землі вирішать віддати в оренду якомусь панові.

Можливості децентралізації

Закон про децентралізацію передбачає можливість створення нової територіальної одиниці або приєднання до існуючої, як то скажімо до Лохвицької ОТГ. Якщо ми говоримо про створення нової територіальної одиниці, то це можливо за рахунок об’єднання Гирявоісковецької СР з сусідніми сільськими радами, які мають спільну межу, або із Заводським. У такому випадку створюється нова конкурентна територіальна одиниця, громада реалізовує своє конституційне право – право вибору, адже будуть проведені вибори на голову новоствореної ОТГ та до ради новоствореної ОТГ.

Сьогодні є відкритим та доступним розрахунок бюджету за будь яких умов: об’єднання чи приєднання. Але на жаль ані під час першого зібрання у Млинах щодо приєднання, ані під час зібрання в Гирявих щодо внесення змін до перспективного плану розрахунків ми не побачили. А вони є головною складовою прийняття такого доленосного для громади рішення.

Взагалі, прийняттю такого рішення, на мій погляд,  повинна передувати робота з громадою. Є спеціально навчені фахівці, які досліджують думку громади, прораховують різні варіанти об’єднань, аналізують інформацію і виносять на обговорення громади. Наприклад: за умови об’єднання Заводське-Гиряві Їсківці бюджет складатиме таку то суму, приєднанні до Лохвиці таку то суму, при об’єднанні Гирявих Їсківців з сусідніми сільськими радами таку то суму. Аналізуються наявні ресурси, ризики, перспективи, порівнюються розрахункові показники майбутніх бюджетів і на підставі цієї інформації громада може прийняти адекватне, відповідальне рішення.

Я підтримую позицію учасника зборів, який запропонував створити ініціативну групу небайдужих громадян, і їхати сусідніми селами з буханкою хліба до людей і говорити з ними. Адже нам справді важливо бути разом. В одній громаді. Мати спільні цілі і розвивати села, бо саме громада, а не тимчасово обрані керівники повинні приймати ці стратегічні рішення, як і з ким їм жити далі. І основне, на що слід звертати увагу — розвиток та створення робочих місць. Це дозволить повернути громадян до їх осель. І їм буде вигідніше повернутись додому на меншу зарплату, але жити вдома з родинами, а не шукати долі по світу. Сьогодні вже є такі приклади в Україні, скажімо, на Житомирщині у новоствореній ОТГ людям роздали по 2 га земель і вони там вирощують малину, створюють кооперативи, продають її до столиці, мають і робочі місця, й податки, і люди реально повернулись з-за кордону і працюють на рідній землі.

Як громада може впливати

Передовсім жителі повинні пам’ятати, що вони наймають на роботу очільників і платять їм за це своїми податками, а ті, відповідно, повинні діяти у інтересах громади. Якщо громада бачить, що рішення, які приймають очільники, суперечить інтересам громади, то є законна процедура дострокового припинення повноважень голови сільської ради. Окрім того, існують спеціально створені органи, які перевіряють роботу сільської ради та законність прийнятих рішень, і для цього кожен громадянин може звернутись анонімно у відповідний орган – НАБУ. Якщо порушують конституційні права громадян, то вони можуть звернутись до правоохоронних органів, котрі фіксують факт порушення, а далі у судовому порядку вирішується спір.

Важливо пам’ятати, що відповідно до чинного законодавства, проекти рішень, які планує розглядати сільська рада, повинні бути оприлюднені не пізніше, ніж за 20 днів до дати їх розгляду, щоб люди могли вносити власні пропозиції. Та що там, щоб люди банально знали які питання будуть розглядатися і як ці питання вплинуть на їхнє життя. І невідкладно, але не пізніше 5 днів після прийняття рішень сесією, такі рішення повинні бути оприлюдненими. Всі рішення, які приймає сесія є відкритими для загального доступу. У противному випадку, законність прийняття таких рішень може піддаватись сумніву.

Юрій Ус, м.Київ