- Жити гідно - https://nashavira.com.ua -

Бодаквянські «мурали» Івана Кулініча

Ці живі і малюнки на паркані, (які, всіляке в житті трапляється, можуть стати предтечею колоритних сільських муралів в недалекому майбутньому) прикрашають чарівне давнє село Бодаква, що на Полтавщині. Їх автор – світла людина, Іван Олексійович Кулініч, в цих малюнках здійснив мрію всього життя. 

Іван Олексійович Кулініч народився в с. Хирівка Лохвицького р-ну  Полтавської області  в 1941  році.  Родина жила досить бідно, адже батько загинув на війні.  Здобути освіту, а тим більше піти вчитися за покликанням, не було можливості. Стояло питання, як допомогти родині. І про свій природний дар – малювання – прийшлося забути на досить довгий час.  До виходу на пенсію працював трактористом в місцевому колгоспі. Життєві  обставини спонукали переїхати в село Бодаква, де проживала сім’я його сина.  Вже на пенсії було більше вільного часу, і руки самі взяли пензля.

На паркані, на склі, воротях, дверях, – скрізь, де було вільне місце і трималася фарба, почали з’являтися красені-птахи, краєвиди чарівної  української природи, вродливі парубки-козаки та красуні дівчата.

Чоловік зізнається, що особливо йому подобається малювати, коли стоїть тиха, сонячна погода, а під деревом, або якоюсь спорудою, є холодок.  Сюжети ніхто не підказує, приходять самі. Тільки поглянути навкруги – стільки цікавого, тільки «перекладай все на картину».

Змінюються пори року, але взимку квітнуть мальви на паркані, зеленіють трави та дерева, і нагадують про тепле літо. А поряд уже осінь позолотила ліси та луги. А в іншому кутку садиби біжить веселий весняний струмок, квітнуть проліски та ряст. Фарби для роботи використовує звичайні: масляні, емалеві – які тільки потрапляють до рук. Дружина підтримує захоплення чоловіка, інколи навіть щось підказує. І можливо, якби хоч трішки по-іншому склалося  життя , то не тільки  той, хто випадково потрапив до садиби  Кулінічів у справах або на відвідини до родини, милувався б майстерністю Івана Олексійовича, а й інші поціновувачі творчості  народних умільців могли б насолоджуватися його роботами.  Тож довгих вам літ! І дай боже, щоб знову  з’являлися нові і нові малюнки, та радували тих, хто бачить цю красу! І тішимося з того, що нехай і на схилі  літ, Іван Олексійович має натхнення щедро дарувати свій талант людям.

Працівники Бодаквянського НВК: Павленко Н.М. Толошна О.О. Іванись С.М.