Субота, 18 серпня, 2018

Трагедія Сенчі: як влада вже “покращила” Сулу

Відколи сенчани стали заручниками рукотворного лиха внаслідок варварських експериментів на Сулі  (справа рук газовиків за згодою  місцевої районної влади) – ні річці, ні людям краще не стало.  Питна вода забруднена.  Люди хворіють. Річка обміліла і не в силах відновити порушені людьми пороги. Влада розводить руками. Винних ніхто не шукає. За злочин ніхто не відповів. Але про “екологічні кошти” вже говорять, як про реальні. І що на ці кошти  вже, мовляв, можна починати лихо долати.

Та тільки чи готова на це сьогодні влада? І чи зможе нарешті громада дати відкоша в разі, коли цими грошима почнуть всіма правдами й неправдами їнші дірки латати. Замість зважених, обгрунтованих  і системних рішень і заходів, спрямованих на подолання наслідків екологічного лиха?

В цьому місці річку поглибили на 6-8 м, зривши природні пороги – щоб збільшити пропуск воді у повінь і цим унебезпечити газодобування, розпочате у колись болотистій заплаві Сули. Це призвело до зникнення течії влітку і перетворення ріки у болото

Ще одна ділянка «покращеної» газовиками – за згодою влади – Сули. Приїздили вчені і представники обласної влади, і як це роблять і сьогодні, обіцяли сенчанам самі тільки “покращення”

А поки що — території пробурених свердловин огорожені, місцевим туди вхід заборонений. Поклади газу та нафти тим часом спустошуються щохвилини, а прибутки від того спустошення явно в Сенчі не залишаються. Сенча і сенчани, як і раніше – з розбитими дорогами, понівеченою землею, забрудненою водою, купою незрозумілого походження хвороб і згадками про річку-красуню, «по якій колись ходили баржі».

Про те, що до вирішення екологічних проблем в Сенчі ще далеко, свідчать і непоодинокі факти стихійного зливання хімічних речовин, які утворюються внаслідок буріння нових свердловин. То поблизу помешкань селян, то на Самсоновому острові активні громадяни фіксують свіжезлиті калюжі. В одній з таких, розповідають, дикого кабана знайшли, звісно ж, дохлого. Місцевій владі, до речі – новообраній, за словами сенчан, те не дуже болить. А куди не зверталися – тотальна байдужість.

Навіть уявити важко щось подібне західніше українських кордонів.

Тим часом пам’яткою «закопаних мільйонів» височіє начебто завод, який мав би переробляти відходи з бурових. Говорять, що і стрічечку червону можновладці з помпою, як водиться, перерізали. Але завод так і не запрацював.

Тим часом, коли млиняни намагаються зберегти Сулу поблизу села від чергового «покращення», жителі села Лучка розповідають, що минулої осені поблизу понтонного мосту в найвужчому місці річки почали підготовчі роботи для спорудження греблі, яка б  вирішила проблему підняття рівня води, зокрема й в Сенчі і вище по течії.

Станом на 2 червня, вода вже спала, але будь-яких активних дій по спорудженню в цьому місці гідроспоруди немає.

А тим часом, не вирішивши проблему тієї ж Сенчі, влада поспішає «покращувати» Сулу вже в Млинах

Наш Храм