Такої кількості дитячних посмішок, здивованих облич дорослих раніше я не бачила в Лохвиці. Невеличка територія Парку Перемоги в День Незадежності, 24 серпня, виглядала вкрай нетипово для нашого міста. Так звані розважальні «локації», або «активності» Арт-пікніка від  – «Лохвиця –off line», організованого саме на честь державного свята, одночасно і рівномірно тривали повсюди.  Атмосфера свята «чіпляла» всіх, хто сюди потрапив. Як з’ясувалося, свято не було ні офіційним, ні протокольним. І чиновники, на щастя, за невеликим виключенням, максимально «самоусунулись» від його проведення. Відтак, свято організували і провели ті, хто родився вже в роки Незалежності!!!

Зустрічаюсь з декількома організаторами свята день по тому. Молоді, енергійні, фонтануючі ідеями, сповнені грандіозних планів (на фото зліва направо: Андрій Самусєв, Олена Самусєва, Людмила Квас, Галина Костюкевич). Вони на моє прохання, діляться хронологією події.  Одразу уточнюють, що пліч-о-пліч, з ними працювала Руслана Білик. З задоволенням говорять про внесений нею позитив і енергетику в колорит свята. Називають інших своїх помічників – однодумців, без яких свято не було б таким яскравим: Касюдика Михайла, Шамрицьких Григорія і Павла, Яблунівського Олександра, Уса Євгена.

Згадують, як виникла ідея, уточнюють, іронізують, імпровізують. Переломним моментом, коли вирішили, що організують щось таке, чого в Лохвиці ще не було, стала трагічна загибель в нічному клубі «Абріколь» Артура Луговського. Він також раніше долучався до організації свят для дітей. Олена Самусєва згадує: «На виконкомі, який зібрали після його загибелі мене вразила позиція, озвучена одним із чиновників. Мовляв, якщо закрити всі нічні клуби в місті, воно перетвориться на село. Я тоді обурилась. А що, іншої альтернативи, як саме проводити дозвілля дітям і молоді, окрім нічних клубів міста, не існує?». Після цього почали думати, радитись, якою ця альтернатива має бути.

Людмила Квас розповідає, як до останнього вірили, що міськрада допоможе з фінансуванням (просили 15 тисяч гривень з бюджету міста на організацію і проведення свята). Особисто Радько (міський голова Віктор Радько, — ред.) пообіцяв. А за декілька днів вже отримали офіційну відмову у фінансуванні за підписом в.о. міського голови Сергія Шрамка (До речі, саме він і допоміг з комунальниками та сценою пізніше).

Очільник департаменту РДА, який офіційно опікується культурою в районі, Сергій Марченко теж заявив, що всі кошти вже розподілені, допомогти нічим не може.

Катастрофа? Навпаки. Ці відмови мобілізувала всіх і фактично, в умовах цейтноту, вдалося знайти необхідні кошти.  Допомогли приватні підприємці  (Олександр та Оксана Цись та будівельний магазин «Твій дім», Лавриненко Віталіна та піцерія «Лавіта», фермери Григорій Шамрицький, Ус Юрій, Руденко Олександр та ТОВ «Деметра-Велес», Демчук Вячеслав, Лохвицька Автошкола ДТСААФ, Погуляй Людмила, керуюча Лохвицьким відділенням банку Креді Агріколь, Власенко Анатолій та «Євробуд», Дорогокупля Сергій та «Абріколь», Розпутня Май’я та салон краси «Май’я».

«Ну і який бюджет свята вийшов?», — запитую. «Десять тисяч гривень», — без роздумів відповідають майже хором. Ніхто не вірить, додають, не рахуючи партнерської допомоги.

Ще раз дякують всім тим, за чієї допомоги свято відбулося. Окремі слова подяки Сергію Хоменку, (місцевий підрозділ ДСНС України), поліціянтам і медикам, які чергували під час проведення свята.

Говоримо про плани на майбутнє, їх багато і головне – вони далекосяжні.  І в їх реалізації тепер є на кого орієнтуватись і опиратись. І все виходить без нудних «оперативно-розпорядчих» нарад  в кабінетах функціонерів, довгих ланцюгів погоджень і оббивання порогів.

Жодних сумнівів в тому, що у них, цих молодих, все вийде. За умови, що їм допомагатимуть такі самі люди доброї волі. І хоча б не перешкоджатимуть і не заважатимуть ті, хто допомагати в принципі не хоче і не здатний. Ці молоді люди – вже інші, в тому сенсі, що вони вже думають не тільки про себе, а й про інших, беруть на себе відповідальність, не бояться виходити з зони комфорту, і вміють досягати поставленої мети.

А саме головне – для реалізіції своїх бажань їм не потрібно брехати і красти.

Відео розмови:

Єлизавета Сачура, Наш Храм