Понеділок, 15 жовтня, 2018

А де є твоя віра, для чого ти віруєш у Бога?

Під час духовної розмови деякі люди кажуть: „Ой, отче! Маю вдома одні проблеми, неспокій, син залишився без роботи, і роботи не знаходить, внуки часто хворіють, і не можу ніяк їм допомогти. Вже не знаю що робити, чи то піти до якоїсь бабки на віск, щоб зняла пороки”. Такі слова досить часто доводиться чути з уст християн, які вважають себе людьми віруючими, котрі ходять до храму на Богослужіння і приступають до Святих Тайн. І тут виникає запитання: А де є твоя віра, для чого ти віруєш у Бога? Якщо я вірую в Бога, то чому не звертаюся до Нього про поміч, не довіряю Йому, Його всемогутності, а шукаю допомоги, розради поза Богом, у різних ворожок чи гадалок.

Християнин, який вірить в Бога і любить Його, не тільки ніколи не повинен звертатися до якихось бабок чи знахарів, але навіть думки про такі речі не повинно виникати у нього. Бо всякі так звані бабки, народні цілителі служать не Богові, а злому духу. Звернення до бабок є тяжким гріхом, а кожен гріх, це відвернення від Бога і звернення до злого духа. Звертатись до бабок, це означає звертатись про поміч до диявола і поклонятися йому. Тому результати від такої помочі бувають тільки на короткий час, а часто замість покращення людині стає ще гірше, загострюється хвороба, проблеми не вирішуються.

Сьогодні екзорцисти кажуть, що зростають випадки, коли діти народжуються вже опановані злим духом і їм треба відчитувати молитви екзорцизму. Вже немовлята, які ще не вживають власного розуму і вільної волі, терплять за гріхи батьків.

Другий поширений і небезпечний спосіб оплутання, поневолення людей злим духом, є погані слова – матюки. Досить часто у розмовах людей можна почути непристойні слова, майже кожен другий вислів, які стають нормою щоденного життя. Непристойні слова є однозначно гріхом, а кожен гріх є від диявола, який оплутує розум людини, а потім її вчинки. Отже, можна сказати, що люди говорять, спілкуються мовою диявола, тому не дивно, що у світі так багато зла і нещастя, непорозумінь між людьми.

Якщо люди звертаються по допомогу до диявола у вигляді бабок, живуть духом сатани, вживаючи мову непристойних слів, то як Боже благословення, щастя може бути у світі. Адже народне прислів’я влучно каже: „З ким поведешся, від того й наберешся”. А апостол Павло повчає нас такими словами: „Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме. Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне” (Гал. 6, 7-8).

Отже, хто сіє для злого духа, пожинає терпіння, хто сіє для Бога, пожинає Божу поміч і благословення.

Одна маленька дівчинка передчасно втратила батька. А тяжко засмучена мати приводила маленьку сироту кожної неділі і свята на гріб незабутньої для них особи і гірко плакала, і нарікала на свою долю. Одного разу її розпач дійшов до такої степені, що, заливаючись сльозами, мати піднесла руки до неба з докором, чому Господь забрав передчасно її чоловіка і батька дитини. Маленька дівчинка, хлипаючи, стояла на колінах біля мами, але коли мама почала нарікати, що вона тепер сама із сиріткою, безпорадна, дитина схопила маму за руку і несміливо промовила: „Мамо, але ми маємо ще одного Батька там, вгорі, — Отця Небесного. Ти мене завжди навчала молитися „Отче наш, що є на небесах!” Свідченням своєї віри дочка повернула матері надію на Бога. Мати гідно виховала свою дитину і при ній доживала старості.

За прикладом батька хворого сина зміцнюймо віру один одного добрим словом і молитвою у важких хвилинах життя, навертаймо їх на шлях до Христа, щоб почути його голос, який постійно промовляє до нас: „Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені і Я облегшу вас” (Мт. 11, 28).

Джерело: Українська православна церква Київський патріархат. Лохвиця.